ПОСТАНОВА
Іменем України
04 червня 2020 року
Київ
справа №825/386/18
адміністративне провадження №К/9901/4713/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів :Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2020 року (Бабенко К.А., Бараненко І.І., Єгорова Н.М.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування наказів в частині, поновлення на роботі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
ОСОБА_1 звернувся до суду та просив переглянути за нововиявленими обставинами рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 березня 2018 року по справі №825/386/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправним, скасування наказу та поновлення на роботі.
Заява мотивована тим, що ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 30 серпня 2019 року кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, що мало місце 15 листопада 2017 року, закрито у зв`язку з відмовою прокурора від підтримання державного обвинувачення.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду позивачем подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано десять днів для усунення недоліків шляхом надання зави про поновлення строку із зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
В межах строку визначеного судом, позивачем подано клопотання про поновлення строку, в якому він просив визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження з аналогічних підстав, які ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2020 року визнано неповажними.
27 січня 2020 року ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду у відкритті апеляційного провадження відмовлено відповідно до п. 4 частини першої ст. 299 КАС України, відповідно до якої суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
В касаційній скарзі скаржник посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, ухвалити нове рішення яким поновити строк на апеляційне оскарження та направити справу для продовження розгляду до Шостого апеляційного адміністративного суду.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що апеляційну скаргу подано саме представником позивача ОСОБА_2, яка в свою чергу брала участь у справі, і має визначений статтею 55 КАС України статус учасника судового процесу.
Зазначаючи, що копію оскаржуваної ухали Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року отримано нею 10 грудня 2019 року, а апеляційну скаргу подано 23 грудня 2019 року, протягом тринадцяти днів з моменту отримання оскаржуваного рішення, тобто в межах п`ятнадцяти денного строку, визначеного приписами статті 295 КАС України.
Позиція інших учасників справи.
26 березня 2020 року Головним управлінням Національної поліції в Чернігівській області до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач заперечує проти задоволення касаційної скарги на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2020 року, вважаючи судове рішення законним, постановленим з дотриманням положень процесуального і матеріального права.
Обґрунтовує, це тим, що судом апеляційноїх інстанції правомірно постановлено ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження з підстав пункту 4 частини прешої статті 299 КАС України, якщо скаржник у строк, визначенний судом, не подано заву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповжними.
Також постановлена Шостим апеляційним адмінітсративним судом 27 січня 2020 року ухвала відповідає вимогам процесуального права і є законною, та такою, що відповідає положенням національного законодавства та првовим висновкам Європейського суду з прав людини.
Рух касаційної скарги.
20 лютого 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду від 05 березня 2020 року відкрито провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1
03 червня 2020 року ухвалою Верховного Суду призначено касаційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відмовлено.
09 листопада 2019 року позивачем отримано копію ухвали суду першої інстанції, що підтверджується повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким його заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задовольнити.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження ОСОБА_1 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Вказана ухвала від 27 січня 2020 року є предметом оскарження у касаційному порядку.
Релевантні джерела права й акти їх застосування.
Однією з основних засад судочинства, визначеною пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.
КАС України також визначено принципи здійснення адміністративного судочинства, одним з яких є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень суду. Даний принцип полягає в тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи чи інтереси, у випадках та порядку визначених цим Кодексом, надається право оскарження прийнятих судом рішень.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з частиною першою статті 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до статті 57 КАС України, представником у суді може бути адвокат або законний представник. У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність. Органи або інші особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, представляють у суді їх посадові особи, крім випадків, коли такі органи та особи є стороною чи третьою особою у справі. Одна й та сама особа може бути одночасно представником або декількох позивачів, або декількох відповідачів, або декількох третіх осіб на одній стороні, за умови відсутності конфлікту інтересів між ними.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 59 КАС України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи.
Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012).
Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Таке право гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129), (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012).
Перегляд судових рішень, зокрема, в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007).
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частин першої, другої статті 242 КАС рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС.
Згідно з частиною першою статті 293 КАС учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.