ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2020 року
м. Київ
справа № 910/11844/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання - Шевчик О.Ю.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит",
представник позивача - Островерхий С.А., адвокат (довіреність від 13.05.2020 № 690, свідоцтво від 22.12.2011 № 4725/10),
відповідач - акціонерне товариство "Київмедпрепарат",
представник відповідача - Семенов О.В., адвокат (довіреність від 28.05.2020 б/н, свідоцтво від 14.03.2019 № 7546/10),
третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
представник третьої особи- не з`явився,
розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - Банк),
на рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2019 (головуючий суддя Павленко Є.В.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 (головуючий Сітайло Л.Г., судді: Пашкіна С.А. і Буравльов С.І.)
у справі № 910/11844/19
за позовом публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - Банк)
до акціонерного товариства "Київмедпрепарат" (далі - Товариство),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд),
про стягнення 3 116 165,96 грн.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Банк звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фонду (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог), про стягнення заборгованості за договором про мультивалютну кредитну лінію від 16.12.2008 № 1276м-08 (далі - Договір) у розмірі 3 116 165,96 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, враховуючи рішення господарського суду міста Києва від 13.09.2016 у справі № 910/14053/16, Товариство починаючи з 01.04.2019 по 01.10.2019 зобов`язане щомісячно пропорційно рівними платежами погашати проценти, нараховані за підвищеною процентною ставкою. Однак Товариство вказаного обов`язку належним чином не виконало, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 3 116 165,96 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 05.12.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2020, відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що строк повернення кредитних коштів та нарахованих процентів за Договором у судовому порядку продовжено до 01.10.2019. Також судом взято до уваги висновки, викладені в ухвалі господарського суду міста Києва від 24.04.2017 у справі № 910/14053/16, в якій зазначено про відсутність правових підстав для застосування до Товариства підвищеної процентної ставки при розрахунку процентів, нарахованих до 01.10.2016.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Банк звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права, а також на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди:
- в оскаржуваних рішеннях неправильно застосували норми матеріального та процесуального права у подібних правовідносинах, у яких відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права;
- не дослідили у повному обсязі зібрані у справі докази.
Товариство подало відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Від Фонду відзив на касаційну скаргу не надходив.
Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, відповідно до встановлених ними обставин справи, заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників сторін, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що 16.12.2008 Банком та публічним акціонерним товариством "Київмедпрепарат" (правонаступником якого є Товариство) укладено Договір з лімітом максимальної заборгованості у розмірі 130 000 000,00 грн.
У подальшому між вказаними сторонами неодноразово укладалися додаткові угоди до Договору щодо зміни розміру кредитної лінії, максимального ліміту заборгованості, розміру процентів, комісійної винагороди, строку повернення кредитних коштів та інших умов договору, а саме: 13.05.2015 укладено додаткову угоду до Договору, якою строк повернення коштів по кредиту встановлено до 14.06.2016.
Банк посилається на те, що у Товариства виникла заборгованість за Договором за нарахованими процентами у вигляді підвищеної процентної ставки за період з 01.04.2019 по 01.10.2019.
Причиною виникнення спору в даній справі стало питання наявності чи відсутності підстав для стягнення 3 116 165,96 грн.
Приймаючи оскаржувані рішення, суди виходили з того, що відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частинами першою та другою статті 10561 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до статті 652 ЦК України зміна договору, в зв`язку з істотною зміною обставин, допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Судами встановлено, що рішенням господарського суду міста Києва від 13.09.2016 у справі № 910/14053/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 28.03.2017, позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Київмедпрепарат" (правонаступником якого є Товариство) про внесення змін, зокрема й до Договору задоволено частково. Внесено зміни до Договору з подальшими змінами та доповненнями, укладеного Банком та публічним акціонерним товариством "Київмедпрепарат" (правонаступником якого є Товариство) у частині встановлення та продовження строків (термінів) повернення кредитних коштів та сплати нарахованих за ними процентів на 36 місяців, починаючи з 01.10.2016 по 01.10.2019, з установленням порядку повернення (погашення) заборгованості по всіх видах платежів шляхом викладення положень договору в таких редакціях: