?
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2020 року
м. Київ
Справа № 916/1411/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. - головуючого, Багай Н.О., Дроботової Т.Б.,
за участю секретаря судового засідання - Дерлі І.І.
за участю представників сторін:
позивача - Арсоєв Р.Т.,
відповідача-1 - не з`явився,
відповідача-2 - Гудима І.В.,
третьої особи - Гудима І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку "Примор`я"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.12.2019 (судді: Колоколов С.І. Головей В.М., Разюк Г.П.)
та рішення Господарського суду Одеської області від 12.09.2019 (суддя Мостепаненко Ю.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку "Примор`я"
до: 1. Фізичної особи-підприємця Прокопенко Дмитра Сергійовича,
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарм-ОД"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів ОСОБА_1
про визнання договору недійсним,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку "Примор`я" (далі - ТОВ "ДЗОВ "Примор`я") звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Прокопенко Дмитра Сергійовича (далі - ФОП Прокопенко Д.С.) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарм-ОД" (далі - ТОВ "Фарм-ОД") про визнання недійсним договору відступлення права вимоги (цесії) від 03.03.2017, укладеного між ФОП Прокопенко Д.С. та ТОВ "Фарм-ОД".
1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірний договір відступлення права вимоги (цесії) є удаваним та вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, а саме договору факторингу, який суперечить актам цивільного законодавства.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.09.2019, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.12.2019 у справі №916/1411/19, відмовлено у задоволенні позову.
2.2. Ухвалюючи вищезазначені рішення господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що зміст оскаржуваного договору відповідає вимогам чинного законодавства та свідчить про відсутність в ньому умов, притаманним правовідносинам факторингу.
Також судами зазначено, що позивач не є стороною оспорюваного договору та не має будь-яких прав за ним та належним чином не обґрунтував, яким чином договір відступлення права вимоги порушує його суб`єктивні права або охоронювані законом інтереси.
3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
3.1. У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку "Примор`я" просить скасувати судове рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційної інстанції, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
3.2. Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням і порушенням судами норм чинного законодавства, а також невстановленням обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
3.3. Також скаржник доводить, що господарські суди попередніх інстанцій необґрунтовано відхилили його клопотання про витребування оригіналів документів та призначення судової технічної експертизи.
3.4. ТОВ "Фарм-ОД" у відзиві на касаційну скаргу не погоджується із доводами скаржника, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, просить відмовити у її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
4. Обставини встановлені судами
4.1. 12.04.2014 між Публічним акціонерним товариством "Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку "Примор`я" (замовник) та ФОП Прокопенко Д.С. (підрядник) укладено договір поставки № 12/2/14, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується відповідно до умов цього договору власними силами виконати роботи з поточного ремонту об`єктів (будівель) ПАТ "Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку "Примор`я". Найменування об`єктів, склад, вартість та строки виконання робіт визначається Додатком №1 до даного Договору.
Додатком №1 до вищезазначеного договору визначена вартість ремонтних робіт на поточний ремонт будівель ПАТ "Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку "Примор`я", всього на суму 784 169,00 грн.
4.2. 03.03.2017 між ФОП Прокопенко Д.С. (цедент) та ТОВ "Фарм-ОД" (цесіонарій) укладений договір відступлення права вимоги (цесії), відповідно до умов якого цедент відступає, а цесіонарій приймає на себе право вимоги грошового боргу і стає кредитором ПАТ "Дитячий заклад оздоровлення та відпочинку "Примор`я" (боржник) по зобов`язанням, які виникли на підставі договору №12/2/14 від 12.04.2014, укладеного між цедентом і боржником.
4.3. Пунктом 2 договору визначено, за цим договором цесіонарій набуває право (замість цедента) вимагати від боржника належного виконання зобов`язань щодо сплати боргу у розмірі 784 169,00 грн за виконані роботи з поточного ремонту наступних об`єктів Боржника: будівля 4-х поверхового спального корпусу, будівля 1-по поверхового корпусу №1, будівля 2-х поверхового корпусу, сходи, приміщення їдальні та літній кінотеатр, будівля 1-но поверхового спального корпусу №2, душова, металеві ворота, водонапірна башта, тротуарна плитка та сплати неустойки, інфляційних процентів та 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання.
4.4. Відповідно до пункту 3 договору право вимоги цедента виникло на підставі договору №12/2/14 від 12.04.2014 та фактичного постачання цедентом підрядних робіт з поточного ремонту об`єктів Боржника, що підтверджується актами звірки взаємних розрахунків станом на 31.08.2014, згідно з яким борг боржника перед цедентом складає 784 169,00 грн, а також документами, що підтверджують фактичне виконання цедентом робіт на загальну суму 784 169,00 грн та прийняттям цих робіт боржником, а також листом боржника від 12.09.2014 про визнання боргу.
4.5. Пунктом 4 договору визначено, що копії документів, вказаних у пункті 3 цього договору передаються цедентом цесіонарію в момент підписання цього договору, про що складається акт приймання-передачі документів.
4.6. Цесіонарій компенсує відступлене право вимоги грошовими коштами у розмірі 700 000,00 грн після фактичного отримання від боржника суми боргу (пункт 5 договору).
4.7. Відповідно до пункту 6 договору до цесіонарія переходять усі права, які забезпечують зобов`язання боржника, а також права, які виникають у зв`язку з заборгованістю боржника, а саме: нарахування неустойки, інфляційних процентів та трьох процентів річних.
4.8. 03.03.2017 між ФОП Прокопенко Д.С. (цедент) та ТОВ "Фарм-ОД" (цесіонарій) укладений додатковий договір до договору про відступлення права вимоги (цесії) від 03.03.2017, в пункті 1 якого сторони погодили, що цесіонарій, крім компенсації цеденту відповідно до пункту 5 договору відступленого права вимоги у розмірі 700 000,00 грн, додатково сплачує цеденту 84 169,00 грн та стягнуті з боржника на підставі відповідного рішення суду неустойку, інфляційні проценти та три проценти річних за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання суми боргу по зобов`язанням, які виникли у боржника перед цедентом за договором №12/2/14 від 12.02.2014, укладеним між цедентом і боржником, за виконані роботи з поточного ремонту об`єктів боржника у загальному розмірі 784 169,00 грн (право вимоги).
4.9. Пунктом 2 додаткового договору, сторони встановили, що так, як на час укладання цього додатку сторони не можуть точно зазначити розмір грошових коштів, які будуть стягнуті з боржника, в тому числі неустойку, інфляційні проценти та три проценти річних (загальне право вимоги), то сторони домовляються, що сума, яку цесіонарій зобов`язується сплатити цеденту відповідно до пункту 1 цього додаткового договору, буде остаточно визначена сторонами на підставі окремого акта про погодження розміру оплати за відступлене право вимоги.
4.10. Відповідно до пункту 4 додаткового договору інформація, викладена в цьому додатковому договорі є конфіденційною і сторони не мають права без взаємної згоди її розголошувати.
4.11. Розголошення цієї інформації можливе за взаємною згодою сторін виключно в суді чи правоохоронних органах з метою захисту прав та інтересів сторін. В інших випадках розголошення інформації не допускається. Боржник не повідомляється про зміст цього додаткового договору (пункт 5 додаткового договору).
4.12. 30.03.2017 ТОВ "Фарм-ОД" направило ПАТ "ДЗОВ "Примор`я" претензію-повідомлення про наявність у останнього заборгованості за договором №12/2/14 від 12.02.2014 у розмірі 784 69,00 грн, а також повідомило про заміну кредитора у зобов`язанні та заявило вимогу у триденний строк з моменту отримання претензії погасити суму заборгованості, сплатити неустойку, інфляційні проценти та 3% річних, виходячи із суми боргу та періоду прострочення платежу. Проте, відповіді на претензію-повідомлення матеріали справи не містять.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представників позивача, відповідача-2 та третьої особи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та відзиві на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, судова колегія вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
5.2. Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
5.3. Згідно з частинами першої та третьої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
5.4. За змістом статті 215 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.
5.5. У розумінні приписів наведених норм оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, але на час розгляду справи судом має право власності чи інше речове право на предмет правочину та/або претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи також може полягати в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала (перебували) у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.
5.6. При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було на час пред`явлення позову порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний та ефективний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.
5.7. Отже, за змістом статей 15, 16, 215 Цивільного кодексу України визнанню правочину недійсним має передувати встановлення судом наявності порушення прав позивача, який не є стороною цього правочину, а в разі відсутності такого порушення в позові має бути відмовлено.
5.8. Місцевим господарським судом встановлено недоведеність позивачем порушення його прав чи інтересів внаслідок укладення оскаржуваного договору.
5.9. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/1227/17.
5.10. Судова колегія погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що оскаржуваному договору не притаманні ознаки договору факторингу з огляду на таке.
5.11. Відповідно до статей 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.