1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



26 травня 2020 року

м. Київ



Справа № 910/7807/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Грузицька І. В.,

представники учасників справи:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - Никоненко А. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2020 (судді: Кропивна Л. В. - головуючий, Руденко М. А., Смірнова Л. Г.) і рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2019 (суддя Сівакова В. В.) у справі

за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз"

до Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

про визнання недійсним одностороннього правочину,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. У червні 2019 року Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" (далі - АТ "Оператор ГРС "Криворіжгаз"") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "НАК "Нафтогаз України") про визнання недійсним одностороннього правочину - заяви відповідача від 16.04.2019 № 39-3369/1.17-19 про зарахування зустрічних однорідних вимог.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний правочин у виді заяви АТ "НАК "Нафтогаз України" про зарахування зустрічних однорідних вимог вчинено із порушенням положень статті 601 Цивільного кодексу України. При цьому позивач наголосив, що строк виконання зобов`язання АТ "Оператор ГРС "Криворіжгаз" за договором купівлі-продажу природного газу від 04.01.2013 № 13-156-ВТВ не настав.

Позивач, посилаючись на постанову Верховного Суду від 02.04.2019 у справі № 918/539/18, акцентує, що важливою умовою для зарахування зустрічних вимог є безспірність вимог, які зараховуються, а саме відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань.

Проте питання стягнення з АТ "Оператор ГРС "Криворіжгаз" заборгованості за природний газ згідно з договором розглядається у судовому порядку, а отже вимоги не є безспірними, сторони не дійшли згоди щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, що унеможливлює укладення одностороннього правочину щодо зарахування однорідних зустрічних вимог.

1.3. У відзиві на позовну заяву АТ "НАК "Нафтогаз України", заперечуючи проти її задоволення, зазначило, що між сторонами розглядався спір про стягнення з АТ "Оператор ГРС "Криворіжгаз" грошових коштів за договором купівлі-продажу природного газу від 04.01.2013 № 31-156-ВТВ у справі № 904/5511/16, за змістом рішення в якій дійсно відмовлено у позові АТ "НАК "Нафтогаз України" через передчасність вимог, а не у зв`язку із відсутністю боргу.

Крім того, у справі № 904/6892/17 відмовлено у задоволенні повторних аналогічних позовних вимог АТ "НАК "Нафтогаз України" про стягнення з АТ "Оператор ГРС "Криворіжгаз" боргу у зв`язку із неможливістю повторного розгляду справи за позовом, який уже було розглянуто у справі № 904/5511/16.

Водночас спір у справі № 904/6892/17 у частині вимог про стягнення з АТ "Оператор ГРС "Криворіжгаз" пені, 3 % річних та інфляційних втрат на час подання позову у справі № 910/7807/19 не розглянуто.

Отже, відповідач вважає, що на час зарахування зустрічних однорідних вимог у виді спірної заяви від 16.04.2019 № 39-3369/1.17-19 АТ "НАК "Нафтогаз України" мало право вимоги до АТ "Оператор ГРС "Криворіжгаз" за договором купівлі-продажу природного газу від 04.01.2013 № 31-156-ВТВ, строк виконання якого настав, тому заява АТ "НАК "Нафтогаз України" відповідає положенням статей 203, 601, 602 Цивільного кодексу України.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.09.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2020, у задоволенні позову відмовлено.

Суди дійшли висновку про відсутність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання правочинів (господарських договорів) недійсними на момент вчинення (укладення) заяви про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 16.04.2019 № 39-3369/1.17-19.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись із рішенням Господарського суду міста Києва від 24.09.2019 і постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2020, АТ "Оператор ГРС "Криворіжгаз" у касаційній скарзі просить їх скасувати, позов задовольнити, обґрунтовуючи підстави звернення із касаційною скаргою ухваленням судових рішень у справі без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, посилаючись на положення пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник вважає, що судові рішення ухвалено із порушенням норм матеріального права, норму права застосовано без урахування висновків про застосування положень статті 601 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 15.08.2019 у справі № 910/21683/17 і від 25.09.2019 у справі № 910/21645/17.

Так, заявник касаційної скарги наголосив на залишенні судами поза увагою, що основною умовою зарахування зустрічних вимог є їх безспірність, а саме відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань. Наявність заперечень іншої сторони на заяву про зарахування зустрічних вимог виключає проведення зарахування у добровільному порядку, чого не врахували суди під час розгляду справи.

АТ "Оператор ГРС "Криворіжгаз" акцентує, що як установили суди попередніх інстанцій, згідно з додатковою постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.04.2019 у справі № 904/6892/17 стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на користь Публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз" 480 000,00 грн за подання касаційної скарги у справі № 904/6892/17. На виконання цієї додаткової постанови суд першої інстанції видав відповідний наказ.

У подальшому постановою Верховного Суду від 09.07.2019 у справі № 904/6892/17 частково задоволено касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", судові рішення скасовано в частині стягнення пені у сумі 4 005 124,18 грн, 3 % річних у сумі 2 514 829,17 грн та інфляційних втрат у сумі 9 067 915,01 грн, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Отже, під час ухвалення остаточного рішення у справі № 904/6892/17 буде вирішено питання про розподіл судових витрат з урахуванням вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

На думку скаржника, станом на дату отримання позивачем заяви АТ "НАК "Нафтогаз України" від 16.04.2019 № 39-3369/1.17-19 про зарахування зустрічних вимог, подання позовної заяви та постановлення судами рішень у справі № 910/7807/19 остаточного рішення у справі № 904/6892/17 не прийнято, що свідчить про спірність вимог, які зараховуються, а саме про недосягнення сторонами згоди щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань.

АТ "Оператор ГРС "Криворіжгаз" наголошує на застосуванні судами попередніх інстанцій під час вирішення спору у справі № 910/7807/19 положень статті 601 Цивільного кодексу України і частини 3 статті 203 Господарського кодексу України без урахування висновку щодо застосування зазначених норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі № 918/539/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 22.08.20188 у справі № 910/21652/17, від 11.09.2018 у справі № 910/21648/17, від 11.10.2018 у справі № 910/23246/17, від 15.08.2019 у справі № 910/21683/17, від 11.09.2019 у справі № 910/21566/17, від 25.09.2019 у справі № 910/21645/17 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.10.2018 у справі № 914/3217/16.

Крім того, заявник касаційної скарги зазначає про порушення судами норм процесуального права, а саме частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України - щодо обставин, установлених Верховним Судом у справі № 904/6892/17 (постанова від 09.07.2019); статей 76, 77 цього Кодексу - щодо здійснення розгляду справи без дослідження доказів, зокрема договору купівлі-продажу природного газу від 04.01.2013 № 13-156-ВТВ, додатків до нього та первинної документації, що підтверджує факт виконання/невиконання зобов`язань за договором будь-якою зі сторін.

Отже, АТ "Оператор ГРС "Криворіжгаз" наголошує, що заява АТ "НАК "Нафтогаз України" від 16.04.32019 № 39-3369/1.17-19 про зарахування зустрічних однорідних вимог - нікчемний правочин, який не припиняє його зобов`язань щодо сплати грошових коштів у сумі 480 000,00 грн на рахунок АТ "Оператор ГРС "Криворіжгаз".

3.2. У відзиві на касаційну скаргу АТ "НАК "Нафтогаз України" просить відмовити у її задоволенні, акцентуючи, що на дату зарахування зустрічних однорідних вимог у виді спірної заяви від 16.04.2019 № 39-3369/1.17-19 це товариство мало право вимоги до АТ "Оператор ГРС "Криворіжгаз" за договором купівлі-продажу природного газу від 04.01.2013 № 31-156-ВТВ, строк виконання якого настав.

Згідно з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2016 у справі № 904/5511/16, яке набрало законної сили і на яке послався скаржник, відмовлено у задоволенні пред`явлених 01.06.2016 вимог АТ "НАК "Нафтогаз України" до АТ "Оператор ГРС "Криворіжгаз" про стягнення грошових коштів за договором через передчасність таких вимог, оскільки згідно із судовими рішеннями у справі № 910/497/16 ураховано внесені зміни до договору купівлі-продажу природного газу від 04.01.2013 № 31-156-ВТВ із встановленням строку розрахунків за договором до 20.01.2018.

Проте постановою Вищого господарського суду України від 02.11.2016 у справі № 910/497/16 скасовано постанову суду апеляційної інстанції від 03.08.2016 і фактично встановлено, що договір купівлі-продажу природного газу від 04.01.2013 № 31-156-ВТВ діє у частині проведення остаточного розрахунку до 20.01.2016, а не до 20.01.2018.

Зазначені обставини досліджено під час розгляду справи № 910/7807/19. Отже, викладені скаржником аргументи про недослідження судами обставин настання строків виконання взаємних зобов`язань та обставин, пов`язаних із дотриманням вимог, наведених у статті 601 Цивільного кодексу України, не відповідають фактичному змісту судових рішень у справі, яка розглядається.

Скаржник не заперечує факту непогашення ним заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу від 04.01.2013 № 31-156-ВТВ. Обставини укладення та виконання цього договору підтверджені змістом судових рішень у справах № 904/5511/16 і № 904/6892/17. Отже, висновки судів про відсутність спору між сторонами щодо характеру правовідносин і змісту зобов`язань за договором купівлі-продажу природного газу відповідають фактичним обставинам справи і правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 09.07.2019 у справі № 904/6892/17.

Доводи скаржника про недослідження судами доказів, а саме договору купівлі-продажу природного газу від 04.01.2013 № 31-156-ВТВ, додатків до нього та первинної документації, є безпідставними, оскільки заявник касаційної скарги не зазначає, які саме його аргументи повинні підтверджуватися цими доказами. Крім того, позивач не подав відповідних документів до суду під час розгляду справи, тому не може посилатися на їх нерозгляд як на порушення судами норм процесуального права.

АТ "НАК "Нафтогаз України" також наголошує, що посилання позивача на постанови Верховного Суду, зміст яких, на думку АТ "Оператор ГРС "Криворіжгаз", свідчить про різне застосування норм матеріального та процесуального права у подібних правовідносинах, не відповідають положенням частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, фактичні обставини у цих справах є відмінними від фактичних обставин у справі, яка розглядається.

Наявність заперечень іншої сторони не є достатньою умовою для визнання недійсним одностороннього правочину про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно частково задовольнити з таких підстав.

4.2. Як свідчать матеріали справи та установили суди попередніх інстанцій, АТ "НАК "Нафтогаз України" надіслало на адресу АТ "Оператор ГРС "Криворіжгаз" заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог від 16.04.2019 № 39-3369/1.17-19, в якій акцентувало наявність в АТ "НАК "Нафтогаз України" заборгованості перед АТ "Оператор ГРС "Криворіжгаз", про що зазначено у додатковій постанові Центрального апеляційного господарського суду від 09.04.2019 у справі № 904/6892/17, зі сплати судового збору у сумі 480 000,00 грн.

Водночас АТ "Оператор ГРС "Криворіжгаз"" має заборгованість перед АТ "НАК "Нафтогаз України" згідно з договором купівлі-продажу природного газу від 04.01.2013 № 31-156-ВТВ на суму 107 545 398,93 грн.

АТ "НАК "Нафтогаз України"", посилаючись на положення статті 601 Цивільного кодексу України, заявило про повне припинення зобов`язання перед АТ "Оператор ГРС "Криворіжгаз" згідно з додатковою постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.04.2019 у справі № 904/6892/17 зі сплати судового збору у сумі 480 000,00 грн шляхом часткового зарахування зустрічних зобов`язань АТ "Оператор ГРС "Криворіжгаз" перед АТ "НАК "Нафтогаз України" за договором купівлі-продажу природного газу від 04.01.2013 № 31-156-ВТВ на суму 480 000,00 грн.


................
Перейти до повного тексту