ОКРЕМА ДУМКА
судді Великої Палати Верховного Суду Кібенко О.Р.
у справі № 9901/672/18 (провадження № 11-314заі19)
від 20 травня 2020 року
1. На розгляд Великої Палати Верховного Суду надійшла справа за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - Комісія, ВККС) про визнання протиправним рішення. У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом, у якому просив визнати протиправним та нечинним і скасувати рішення Комісії від 11 квітня 2018 року № 268/ко-18 в частині визначення, що суддя Скадовського районного суду Херсонської області ОСОБА_1 за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрав 609,75 бала та визнання його таким, що не відповідає займаній посаді.
2. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 14 лютого 2019 рокуу задоволенні позову відмовив.
3. ОСОБА_1 не погодився з рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 лютого 2019 року і подавдо Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
4. За наслідками розгляду цієї справи Велика Палата Верховного Суду постановою від 20 травня 2020 року апеляційну скаргу позивача задовольнила частково; рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 лютого 2019 року скасувала, а провадження у справі закрила.
5. Відповідно до частини третьої статті 34 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, не згодний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи, може письмово викласти свою окрему думку.
6. Велика Палата Верховного Суду, прийнявши за результатами розгляду апеляційної скарги позивача постанову в судовому засіданні 20 травня 2020 року, залишила поза увагою існування обставин, які перешкоджали справедливому судовому розгляду з огляду на об`єктивну неможливість забезпечення ВККС ефективним засобом юридичного захисту станом на цей час.
7. Правовий статус ВККС визначений Законом України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII«Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII), відповідно до статті 92 якого Комісія є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.
8. ВККС є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс та рахунки в органах Державної казначейської служби України.
9. 7 листопада 2019 року набрав чинності Закон України від 16 жовтня 2019 року № 193-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування».
10. Пунктами 2 та 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону визначено, що з дня набрання ним чинності повноваження членів ВККС припиняються, а керівник секретаріату ВККС призначається за результатами конкурсу з урахуванням вимог закону.
11. ВККС протягом двох місяців з дня формування її нового складу завершує процедуру добору кандидатів на посаду судді місцевого суду, оголошеного рішенням Комісії від 3 квітня 2017 року № 28/зп-17. Інші процедури, які були розпочаті ВККС відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до набрання чинності цим Законом, продовжуються новим складом ВККС, утвореної відповідно до цього Закону.
12. Вища рада правосуддя протягом 90 днів з дня набрання чинності цим Законом, зокрема, формує за результатами конкурсу склад ВККС відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
13. Таким чином, станом на час перегляду Великою Палатою Верховного Суду цієї справи та ухвалення у ній постанови від 20 травня 2020 року відповідач у справі - ВККС фактично перебував у стані перетворення, тобто повноваження попереднього складу членів цього колегіального органу вже були припинені на підставі зазначених норм Закону, водночас новий склад ВККС ще не був утворений у визначеному законодавством порядку.
14. Фактичне неіснування складу ВККС є обставиною, що об`єктивно унеможливлює реалізацію цим органом своїх прав та виконання обов`язків, обумовлених його правовим статусом як державного колегіального органу суддівського врядування, тобто свідчить про тимчасову неповноважність Комісії в цей період.
15. Дійсно, із набранням чинності згаданим вище Законом правовий статус ВККС як юридичної особи не змінився, однак предметом спору в цій справі є рішення Комісії, ухвалене на виконання повноважень цього органу, щодо здійснення кваліфікаційного оцінювання. Це рішення не стосується діяльності ВККС як юридичної особи.
16. Звертаю увагу на те, що Законом № 1402-VIII визначено правовий статус ВККС як державного колегіального органу, тобто будь-які рішення приймаються лише колегіально, або в установленому Законом порядку відповідний колегіальний орган делегує голові ВККС повноваження, в т