ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 червня 2020 року
м. Київ
справа № 296/7776/18
провадження № 51-6450км19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Макаровець А.М.,
суддів Лагнюка М.М., Маринича В.К.,
за участю:
секретаря судового засідання Демчука П.О.,
прокурора Гошовської Ю.М.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018060020002721, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя м. Житомира, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за касаційною скаргою представника Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) Лучинського Вадима Васильовича на вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 9 липня 2019 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 30 вересня 2019 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 09 липня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 286 КК до покарання у виді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 грн без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 відшкодування моральної шкоди в розмірі 50 000 грн та на користь держави - процесуальні витрати в розмірі 2860 грн.
За цим вироком також постановлено стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_3 відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 10 044,11 грн.
Вирішено питання щодо речового доказу.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 4 липня 2018 року близько 08:35, керуючи технічно справним автомобілем марки "Део Ланос" з державним номерним знаком НОМЕР_1, рухаючись у м. Житомирі по вул. Корольова, зі сторони вул. Східної в напрямку вул. Вітрука в правій смузі руху, порушуючи вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху, у даній дорожній обстановці при виникненні небезпеки для руху, яку він об`єктивно спроможний був виявити, не вжив заходів до зменшення швидкості аж до повної зупинки керованого ним транспортного засобу і, як наслідок, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3, яка в цей час вийшла з трамвая на зупинці громадського транспорту та перетинала проїзну частину зліва направо стосовно руху вищезазначеного автомобіля.
У результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження, які відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, що не є небезпечними для життя, але призвели до тривалого розладу здоров`я.
Як установлено судом, необережні дії ОСОБА_1, які виразились в порушенні ним вимог пунктів 12.3 Правил дорожнього руху, перебували у прямому причинному зв`язку зі створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень середньої тяжкості потерпілій ОСОБА_3 .
Житомирський апеляційний суд ухвалою від 30 вересня 2019 року апеляційні скарги захисника Андрійчук Л.І. та представника МТСБУ Лучинського В.В. залишив без задоволення, а вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Короткий зміст вимог, наведених у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі представник цивільного відповідача вважає рішення судів першої і апеляційної інстанцій незаконними та необґрунтованими у частині вирішення цивільного позову у зв`язку з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права.
Вважає, що судом не обґрунтовано належним чином суму майнової шкоди, стягнутої з МТСБУ, оскільки:
- відсутні документи відповідного закладу охорони здоров`я, що підтверджують потребу в придбанні для потерпілої частини медичних препаратів, засобів гігієни та інших товарів, зазначених у чеках, які вона надала до позовної заяви;
- суд не дослідив обставин відшкодування ОСОБА_1 потерпілій шкоди в розмірі 15 000 грн.
Суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні вимог, зазначених в апеляційній скарзі, належним чином свого рішення не мотивував, належної оцінки доводам, зазначеним в апеляційній скарзі, не надав.
Представник МБСБУ в касаційній скарзі просить скасувати вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 9 липня 2019 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 30 вересня 2019 року в частині вирішення цивільного позову до МТСБУ і призначити новий розгляд цивільного позову в порядку цивільного судочинства в суді першої інстанції.
Позиції учасників судового провадження
На касаційну скаргу надійшло заперечення відпотерпілої ОСОБА_3 .
У судовому засіданні:
- прокурор не підтримала касаційної скарги;
- засуджений підтримав вимоги касаційної скарги, водночас зазначивши, що сумнівів щодо вартості металевої конструкції для скріплення переломів у розмірі 15 000 грн у нього немає, оскільки він сам безпосередньо оплачував її вартість, про що у нього є відповідні чеки.
Мотиви Суду
Згідно з вимогами ст. 370 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 та правильність кваліфікації його дій у касаційній скарзі не оскаржуються.
Згідно з п. З ч. 1 ст. 91 КПК вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог частин 1, 2 ст. 419 КПК у мотивувальній частині ухвали суду апеляційної інстанції, зокрема, зазначаються: встановлені судом апеляційної інстанції обставини з посиланням на докази, а також мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними; мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, на яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.