Постанова
Іменем України
25 травня 2020 року
м. Київ
справа № 592/9294/17
провадження № 61-43996св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, правонаступником якого є ОСОБА_2,
відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_5,
представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Апеляційного суду Сумської області від 06 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Левченко Т. А., Ткачук С. С., Хвостика С. Г.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення і визнання права власності у порядку спадкування.
Позовна заява мотивована тим, що з 14 травня 1988 року він постійно проживає у будинку по АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_7, яка на момент смерті також проживала в указаному житловому будинку.
Вказував, що до та після смерті матері він тривалий час лікувався, оскільки мав онкологічне захворювання, тому прийняти спадщину після смерті матері у визначені законом строки він не міг. Рішенням Ковпаківського районноного суду м. Суми від 13 червня 2017 року йому було надано додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори.
Разом з тим, указану заяву він не подав, оскільки у нього було загострення онкологічного захворювання, що викликало значні болі і необхідність медичного втручання.
Вважав, що він, як єдиний спадкоємець першої черги ОСОБА_7, має право на спадкове майно, враховуючи, що він на момент відкриття спадщини постійно проживав зі спадкодавцем.
На підставі вказаного ОСОБА_1 просив суд встановити фактпостійного проживання на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, у будинку по АДРЕСА_1 ; встановити факт прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за ним право власності на 37/100 частини домоволодіння по АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті його матері ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 06 жовтня 2017 року у складі судді Князєва В. Б. позов ОСОБА_1 задоволено.
Встановлено факт постійного проживання на час відкриття спадщини спадкоємця ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, у будинку по АДРЕСА_1 .
Встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 37/100 частини домоволодіння по АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті його матері ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач на час відкриття спадщини проживав разом зі спадкодавцем, від спадщини в установленому законом порядку не відмовлявся, тому наявні підстави для встановлення факту постійного проживання на час відкриття спадщини разом зі спадкодавцем, встановлення факту прийняття ним спадщини та визнання за ним права власності на спадкове майно у порядку спадкування.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 05 липня 2018 року до участі у справі в якості позивача було залучено правонаступника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .
Постановою Апеляційного суду Сумської області від 06 серпня 2018 року рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 06 жовтня 2017 року в частині позову ОСОБА_1, правонаступником якого є ОСОБА_2, до ОСОБА_4 скасовано, провадження у справі в указаній частині позову закрито.
Постановою Апеляційного суду Сумської області від 06 серпня 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 задоволено.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 06 жовтня 2017 року в частині позову ОСОБА_1, правонаступником якого є ОСОБА_2, до ОСОБА_3 скасовано і ухвалено нове судове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1, правонаступником якого є ОСОБА_2, до ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення і визнання права власності у порядку спадкування відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 судові витрати у розмірі 2 880,00 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1, який є спадкоємцем першої черги за законом, оскільки за життя спадкодавцем було складено заповіт, згідно з яким спірний будинок вона заповіла ОСОБА_5, яка до участі у справі залучена не була. Крім того, не підлягають задоволенню й вимоги про встановлення факту постійного проживання на час відкриття спадщини ОСОБА_1 разом із спадкодавцем та встановлення факту прийняття спадщини, оскільки позивач прийняв спадщину після смерті ОСОБА_7 у порядку, встановленому частиною першою статті 1269 ЦК України, шляхом подання нотаріусу відповідної заяви про прийняття спадщини.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 21 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У жовтні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відповідно до розпорядження керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2020 року № 1102/0/226-20 і протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що, після залучення його до участі у справі, суд не наділив його процесуальними правами сторони у справі, не надав права на подання відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_5 та доказів на підтвердження своїх доводів. Крім того, відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність спадкоємця за заповітом, який виявив бажання прийняти спадщину та вчинив усі необхідні дії для цього.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2018 року представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6 подав відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судом допущено порушення норм процесуального права.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_7, після смерті якої відкрилася спадщина на належне їй нерухоме майно, у тому числі на 37/100 частин домоволодіння по АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 є сином померлої ОСОБА_7 .
За життя ОСОБА_7 були складені заповіти від 01 березня 1995 року та від 04 жовтня 2006 року, згідно з якими остання заповіла належну їй квартиру АДРЕСА_2 та житловий будинок і земельну ділянку по АДРЕСА_1 - ОСОБА_5 .
Після смерті ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини в установлений законом шестимісячний строк звернулися: син спадкодавця - ОСОБА_1 та ОСОБА_5 -спадкоємець за заповітом.
04 жовтня 2010 року нотаріус Третьої Сумської державної нотаріальної контори направив ОСОБА_1 повідомлення про те, що у зв`язку з наявністю заповіту не на його користь, він не є спадкоємцем після померлої ОСОБА_7 . При цьому нотаріусом було роз`яснено положення статті 1241 ЦК України і запропоновано йому повідомити нотаріальну контору, якщо він має право на обов`язкову частку у спадщині згідно зі статтею 1241 ЦК України.
Доказів того, що ОСОБА_1 має право на обов`язкову частку у спадщині після померлої матері не надав.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_2 здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.