Постанова
Іменем України
25 травня 2020 року
м. Київ
справа № 495/364/17
провадження № 61-35537св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - військова частина А3955,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Одеської області від 30 березня 2018 року у складі колегії суддів: Цюри Т. В., Гірняк Л. А., Кононенко Н. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до військової частини А3955 (далі - ВЧ А3955) про стягнення нарахованої, але не виплаченої, заробітної плати та відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 04 березня 2015 року, яка набрала законної сили, задоволено його позов до ВЧ А3955 про визнання бездіяльність протиправною, зобов`язання донарахувати і виплатити різницю, надати оновлену довідку, здійснити нарахування та страхові внески. На виконання вказаного рішення суду ВЧ А3955 у серпні-вересні 2016 року проведено відповідне донарахування заробітної плати (грошового забезпечення) на загальну суму 516 747,10 грн. Нарахування цієї суми підтверджується матеріалами перевірки фінансового відділу ВЧ А3955 Білгород-Дністровським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України і матеріалами виконавчого провадження. Однак, кошти, які направлялися на виконання судового рішення, командуванням військової частини незаконно були направлені на виплату інших видів грошового забезпечення військовослужбовців. Вказаною бездіяльністю, пов`язаною із невиконанням судового рішення та невиплатою грошового забезпечення, йому завдано моральну шкоду.
На підставі вказаного ОСОБА_1 просив суд стягнути з ВЧ А3955 заборгованість із заробітної плати (грошового забезпечення) у розмірі 516 747,10 грн та 50 000,00 грн на відшкодування завданої моральної шкоди.
15 березня 2017 року заступник військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України подав до суду заяву про вступ у цю справу з метою представництва інтересів держави в особі Міністерства оборони України.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10 травня 2017 року у складі судді Мишко В. В. позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ВЧ А3955 на користь ОСОБА_1 заборгованість по нарахованій, але не виплаченій, заробітній платі (грошовому забезпеченню) у розмірі 516 757,10 грн.
У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Стягнуто з ВЧ А3955 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 5 167,47 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на виконання постанови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 04 березня 2015 року та ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2016 року ВЧ А3955 у серпні-вересні 2016 року проведено донарахування заробітної плати (грошового забезпечення) ОСОБА_1 на загальну суму 516 747,10 грн, однак вказані судові рішення у повному обсязі військовою частиною не виконані та вказані кошти позивачу не виплачені, що свідчить про порушення його прав і наявність підстав для стягнення указаних коштів з відповідача на користь позивача. Разом з тим, відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди у зв`язку із недоведеністю цих вимог.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 30 березня 2018 року апеляційні скарги ВЧ А3955 і заступника військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України задоволено частково.
Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10 травня 2017 року скасовано, провадження у справі - закрито.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що предметом спору є стягнення грошових сум, які виникли з приводу проходження і звільнення з публічної служби, тобто порядок вирішення виниклого публічно-правового спору регулюється КАС України, тому відповідно до статті 19 вказаного Кодексу розгляд цієї справи повинен здійснюватися у порядку адміністративного судочинства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції, змінивши його в частині відмови у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, задовольнивши ці вимоги.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У вересні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відповідно до розпорядження керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2020 року № 1093/0/226-20 і протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про закриття провадження у справі, оскільки цей спір виник щодо стягнення заборгованості із невиплаченої заробітної плати, нарахованої на виконання рішення адміністративного суду, яким відповідача було зобов`язано перерахувати і сплатити заробітну плату.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У липні 2018 року ВЧ А3955 та у серпні 2018 року заступник військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України подали відзиви на касаційну скаргу, вказуючи на те, що підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судом допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 04 березня 2015 року у справі № 2-а/608/11 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до ВЧ А3955 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання донарахувати і виплатити різницю, надати оновлену довідку, здійснити нарахування та страхові внески.
Зобов`язано ВЧ А3955 до отриманої ОСОБА_1 за період служби заробітної плати (грошового забезпечення) (у тому числі до матеріальної допомоги на оздоровлення за 2007-2010 роки і допомоги для поліпшення соціально-побутових умов за 2007-2010 роки, одноразових й щомісячних винагород (у тому числі на день свят) донарахувати та виплатити за період з 01 травня 2007 року до 15 грудня 2010 року 10 % надбавку до посадового окладу відповідно до додатку № 40 Постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів".
Зобов`язано ВЧ А3955 донарахувати і виплатити ОСОБА_1 за період з 01 січня 2008 року до 15 грудня 2010 року різницю між заробітною платою (без премії), грошовим забезпеченням (без премії), визначеною за умовами оплати праці, згідно з нормативно-правовими актами, що втратили чинність (Укази Президента України від 23 лютого 2002 року № 173/2002, від 05 травня 2003 року № 389/2003 - постанова Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19 листопада 2013 року) та розміром заробітної плати (у тому числі до матеріальної допомоги на оздоровлення за 2008-2010 роки і допомоги для поліпшення соціально-побутових умов за 2008-2010 роки, одноразових й щомісячних винагород (у тому числі на день свят), встановленим за новими умовами оплати праці, яка суттєва була зменшена (а.с.12-15).
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2016 року постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 04 березня 2015 року залишено без змін.
На виконання вказаних судових рішень ВЧ А3955 у серпні 2016 року проведено відповідне донарахування заробітної плати (грошового забезпечення) ОСОБА_1 на загальну суму 516 747,10 грн.
ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом до ВЧ А3955 про стягнення вказаної нарахованої, але не виплаченої, заробітної плати та відшкодування завданої моральної шкоди.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.