Постанова
Іменем України
29 травня 2020 року
м. Київ
справа № 565/1067/15-ц
провадження № 61-42890св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Петрова Є. П., Мартєва С.Ю.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом - Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк", за зустрічним позовом ОСОБА_1 правонаступник ОСОБА_2,
відповідач за первісним позовом - правонаступник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ; за зустрічним позовом Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Апеляційного суду Рівненської області від 01 серпня 2018 року у складі суддів: Гордійчук С. О., Ковальчук Н. М., Боймиструка С. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" (далі - ПАТ "Брокбізнесбанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 16 жовтня 2013 року між сторонами укладено кредитний договір № 005, за умовами якого відповідач отримав кредит на споживчі потреби в сумі 145 000,00 грн під 26 % річних зі строком повернення до 15 липня 2014 року. Проте свої зобов`язання за кредитним договором відповідач не виконав, у зв`язку з чим станом на 29 липня 2015 року у нього перед позивачем утворився борг в сумі 281 841,49 грн.
З огляду на викладене, ПАТ "Брокбізнесбанк" просило суд стягнути з відповідача заборгованість за вказаним кредитним договором, яка станом на 29 липня 2015 року складає 281 841,49 грн.
У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ "Брокбізнесбанк" про зобов`язання вчинити дії.
Зустрічний позов мотивовано тим, що він є одночасно і кредитором і боржником банку, а тому має право на списання з вкладного (депозитного) рахунку, відкритого у ПАТ "Брокбізнесбанк" на його ім`я за договором банківського строкового вкладу "Стабільний" від 16 серпня 2013 року № D_260549782 грошові кошти в сумі 281 841,49 грн та зарахувати їх на погашення заборгованості за кредитним договором від 16 жовтня 2013 року № 005, укладеним між ним та ПАТ "Брокбізнесбанк".
У зв`язку з викладеним, ОСОБА_1 просив суд списати з вкладного (депозитного) рахунку, відкритого у ПАТ "Брокбізнесбанк" на його ім`я за договором банківського строкового вкладу "Стабільний" від 16 серпня 2013 року № D_260549782 грошові кошти в сумі 281 841,49 грн та зарахувати їх на погашення заборгованості за кредитним договором від 16 жовтня 2013 року № 005, укладеним між ним та ПАТ "Брокбізнесбанк".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 14 липня 2017 року у задоволенні позову ПАТ "Брокбізнесбанк" відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено.
Зобов`язано ПАТ "Брокбізнесбанк" списати з вкладного (депозитного) рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 у ПАТ "Брокбізнесбанк" за договором банківського строкового вкладу "Стабільний" від 16 серпня 2013 року № D_260549782, грошові кошти в сумі 281 841,49 грн та зарахувати їх на погашення заборгованості за кредитним договором від 16 жовтня 2013 року № 005, укладеним ПАТ "Брокбізнесбанк" з ОСОБА_1 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Відмовляючи в задоволенні первісного позову та задовольняючи зустрічний позов суд першої інстанції, виходив з того, що обмеження, встановлені пунктом 8 частини першої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" щодо заборони зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов`язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), зарахування на вимогу однієї із сторін, на правовідносини, що виникли між ПАТ "Брокбізнесбанк" та ОСОБА_1, не поширюються, і позивач за зустрічним позовом має право на зарахування коштів з вкладного (депозитного) рахунку у погашення своїх зобов`язань за кредитним договором, оскільки такі вимоги є однорідними, виникають із зобов`язань, у яких сторони мають статус одночасно кредитора і боржника. Отже, на правовідносини ПАТ "Брокбізнесбанк" та ОСОБА_1 не поширюються встановлені статтею 602 ЦК України обмеження щодо недопустимості зарахування зустрічних вимог як за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, оскільки настав випадок, установлений пунктом 8 частини першої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
За таких обставин, враховуючи, що наявних на депозитному рахунку ОСОБА_1 коштів достатньо, щоб погасити його заборгованість по кредитному договору (281 841,49 грн) в повному обсязі, за умови зобов`язання ПАТ "Брокбізнесбанк" списати з вкладного (депозитного) рахунку ОСОБА_1 за договором банківського вкладу від 16 серпня 2013 року № D_260549782 грошові кошти в сумі 281 841,49 грн та зарахувати їх на погашення заборгованості за кредитним договором від 16 жовтня 2013 року № 005, з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Брокбізнесбанк" у погашення заборгованості за вказаним кредитним договором будь-які кошти стягненню не підлягають.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Рівненської області від 01 серпня 2018 року рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 14 липня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ПАТ "Брокбізнесбанк" задоволено.
Стягнуто з правонаступника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в межах вартості майна, одержаного у спадщину на користь ПАТ "Брокбізнесбанк" заборгованість за кредитом в сумі 281 841,49 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту в сумі 136 991,20 грн, заборгованості по сплаті відсотків - 47 030,09 грн, суми індексації простроченої заборгованості - 92 730,18 грн, 3 % річних - 5 090,02 грн.
В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 правонаступник ОСОБА_2 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Судове рішення мотивовано тим, що суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, не звернув уваги на норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", які визначають особливий порядок задоволення вимог кредитора у разі ініціювання процедури ліквідації банку та прийшов до помилкового висновку про задоволення зустрічних позовних вимог.
Оскільки, зобов`язання за кредитним договором порушене, погашення боргу одноразовим платежем не виконане, то вимоги банку про стягнення заборгованості для задоволення своїх вимог є правомірними, і спадкоємець ОСОБА_2 зобов`язана їх задовольнити у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 11 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі та витребувано справу з Кузнецовського міського суду Рівненської області № 565/1067/15-ц.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У жовтні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, при розгляді даної справи помилково застосував правові позиції викладені у постановах Верховного Суду України від 13 червня 2016 року в справі № 6-1123цс16 та від 21 грудня 2016 року в справі № 6-2047цс16.
Так, законодавець визначив, що в даному випадку Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не є перешкодою для зарахування коштів, що знаходились на рахунках вкладника (яким одночасно є позичальник) в рахунок оплати його зобов`язань за кредитом. Тобто визначений позивачем за зустрічним позовом спосіб захисту його прав вкладника та одночасно позичальника є правильним та підлягає захисту в судовому порядку.
Крім того, доводи банка про те, що зарахування коштів ОСОБА_1 з депозиту для погашення зобов`язань по його кредиту призведуть до порушення черговості задоволення вимог кредиторів є безпідставними, оскільки такі кошти є засобом забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 по кредиту перед банком, тому не акцептовані й у жодній черзі кредиторів не перебувають.
Разом з тим, банк добровільно не вчинив жодних дій та заходів для погашення зобов`язань за кредитом шляхом договірного списання коштів з вкладного рахунку. За рахунок коштів по вкладу заборгованість по кредиту не погашена.
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
16 серпня 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Брокбізнесбанк" було укладено договір № D_260549782 банківського строкового вкладу (депозиту) - вклад "Стабільний", за яким банку було передано грошові кошти в сумі 45 325,00 доларів США на строк 368 днів з 16 серпня 2013 року по 19 серпня 2014 року з процентною ставкою 7,5 % річних.
16 жовтня 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Брокбізнесбанк" було укладено кредитний договір № 005, відповідно до якого банк надав позивачу кредитні кошти в сумі 145 000,00 грн, строком користування з 16 жовтня 2013 року по 15 липня 2014 року під 26 % річних.
Належне виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором забезпечувалось договором застави від 16 серпня 2013 року № 005/z.
Згідно з пунктом 1.2 вказаного договору предметом застави є право вимоги на отримання грошових коштів в сумі 45 325,00 доларів США, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_3 в AT "Брокбізнесбанк", відкритому на ім`я ОСОБА_1 на підставі договору банківського строкового вкладу "Стабільний" від 16 серпня 2013 року № D_260549782.
28 лютого 2014 року на підставі постанови Правління Національного банку України "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 9 щодо запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк". Тимчасову адміністрацію запроваджено строком на три місяці з 03 березня 2014 року по 02 червня 2014 року.
Відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 10 червня 2014 року "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Брокбізнесбанк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (Фонд) прийнято рішення від 11 червня 2014 року № 45 про початок здійснення процедури ліквідації ПАТ "Брокбізнесбанк".
07 травня 2014 року, 30 липня 2014 року, 27 серпня 2014 року та 15 січня 2016 року ОСОБА_1 направив на адресу банка заяви з вимогами як кредитора, тобто, після введення Тимчасової адміністрації в АТ "Брокбізнесбанк".