Постанова
Іменем України
29 травня 2020 року
місто Київ
справа № 272/365/18
провадження № 61-46452св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Хлібороб",
відповідачі: ОСОБА_1, Товариство з обмеженою відповідальністю "Жива Нива",
третя особа - Житомирська обласна філія Комунального підприємства "Центр державної реєстрації",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Жива Нива" на ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 18 жовтня 2018 року у складі судді Микитюк О. Ю. та касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" на постанову Житомирського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Галацевич О. М., Борисюка Р. М., Григорусь Н. Й.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" (далі - СТОВ "Хлібороб") у березні 2018 року звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Жива Нива"
(далі - ТОВ "Жива Нива") про визнання недійсними договорів оренди землі та визнання поновленим договору оренди.
Позивач обґрунтовував заявлені вимоги тим, що 15 червня 2007 року між СТОВ "Хлібороб" та ОСОБА_1 укладено договір оренди двох земельних ділянок, загальною площею 2, 5125 га та 2, 5125 га, що розташовані на території Степківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області (кадастрові номери 1820388600:05:000:0130, 1820388600:05:000:0131), строком на десять років, який зареєстрований 10 жовтня 2007 року.
СТОВ "Хлібороб" 06 вересня 2017 року направило ОСОБА_1 листи-повідомлення із пропозицією продовжити дію договору до 10 жовтня 2027 року разом з проектами додаткових угод від 06 вересня 2017 року до нього.
Після отримання зазначених листів-повідомлень та проектів додаткових угод ОСОБА_1 повідомила про своє бажання припинити дію договору та 22 листопада 2017 року уклала договори оренди спірних земельних ділянок з ТОВ "Жива Нива", які зареєстровано згідно з рішеннями про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28 листопада 2017 року за номерами 38390281 та 38390425 .
Посилаючись на порушення орендодавцем умов договору оренди землі та переважного права орендаря на його поновлення, позивач просив:
- визнати недійсними договори оренди земельних ділянок, укладені 22 листопада 2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Жива Нива", площами по 2, 5125 га, що розташовані на території Степківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області, кадастрові номери 1820388600:05:000:0130 та 1820388600:05:000:0131, зареєстровані згідно з рішеннями про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28 листопада 2017 року за номерами 38390281 та 38390425;
- скасувати зазначені рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень;
- визнати поновленим договір оренди землі від 15 червня 2007 року, укладений між СТОВ "Хлібороб" та ОСОБА_1 щодо спірних земельних ділянок;
- визнати укладеними додаткові угоди від 06 вересня 2017 року до договору, за умовами яких строк дії договору продовжено до 10 жовтня 2027 року та збільшено розмір орендної плати до 10 % від нормативної грошової оцінки, що становить 11 106, 64 грн (по кожній додатковій угоді).
Стислий виклад заперечень відповідачів
ТОВ "Жива Нива" проти задоволення позову заперечувало, вважаючи його необґрунтованим та безпідставним.
Від ОСОБА_1 відзив на позов не надходив.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Андрушівського районного суду Житомирської області від 05 вересня 2018 року позов задоволено.
Визнано недійсним договір оренди землі, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Жива Нива" 22 листопада 2017 року, загальною площею 2, 5125 га, що розташована на території Степківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області, кадастровий номер земельної ділянки 1820388600:05:000:0130, та зареєстровано згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28 листопада 2017 року, номер 38390281.
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28 листопада 2017 року номер 38390281, прийняте державним реєстратором Житомирської обласної філії Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Богушем Олександром Васильовичем.
Визнано недійсним договір оренди землі, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Жива Нива" 22 листопада 2017 року, загальною площею 2, 5125 га, що розташована на території Степківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області, кадастровий номер земельної ділянки 1820388600:05:000:0131, та зареєстровано згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28 листопада 2017 року, номер 38390425.
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28 листопада 2017 року номер 38390425, прийняте державним реєстратором Житомирської обласної філії Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Богушем Олександром Васильовичем.
Визнано поновленим договір оренди землі, укладений 15 червня 2007 року між СТОВ "Хлібороб" та ОСОБА_1 щодо земельних ділянок, загальною площею 2, 5125 га та 2, 5125 га, що розташовані на території Степківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області, кадастрові номери земельних ділянок 1820388600:05:000:0130 та 1820388600:05:000:0131, зареєстрованого в державному реєстрі земель 10 жовтня 2007 року за № 040720200039.
Визнано укладеною додаткову угоду від 06 вересня 2017 року до договору оренди землі від 15 червня 2007 року між СТОВ "Хлібороб" та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки, загальною площею 2, 5125 га, що розташована на території Степківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області, кадастровий номер земельної ділянки 1820388600:05:000:0130, за умовами якої строк дії договору продовжено до 10 жовтня 2027 року та збільшено розмір орендної плати до 10 % відсотків від нормативної грошової оцінки, що становить 11 106, 64 грн.
Визнано укладеною додаткову угоду від 06 вересня 2017 року до договору оренди землі від 15 червня 2007 року між СТОВ "Хлібороб" та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки, загальною площею 2, 5125 га, що розташована на території Степківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області, кадастровий номер земельної ділянки 1820388600:05:000:0131, за умовами якої строк дії договору продовжено до 10 жовтня 2027 року та збільшено розмір орендної плати до 10 % відсотків від нормативної грошової оцінки, що становить 11 106, 64 грн.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовувалося тим, що позивачем здійснені усі, передбачені пунктом 8 договору оренди землі, статтею 33 Закону України "Про оренду землі", а також іншими приписами законодавства дії, що спрямовані на пролонгацію договору оренди з використанням свого переважного права.
Суд відхилив доводи ТОВ "Жива Нива" щодо достатності простої відмови у розумінні статті 33 Закону України "Про оренду землі" для законної відмови від поновлення договору оренди землі, посилаючись при цьому на листи ОСОБА_1 від 25 вересня 2017 року, оскільки цей лист не є відповіддю на пропозицію позивача щодо пролонгації дії договору оренди та укладення додаткової угоди в розумінні статті 33 Закону України "Про оренду землі", як спеціальної норми матеріального права.
За висновками суду першої інстанції, позивач належно виконує свої обов`язки за договором, що підтверджується платіжними документами; орендодавець не подавав позивачеві письмового повідомлення про відмову в поновленні договору оренди або заяви про бажання використовувати належну йому земельну ділянку. Земельна ділянка не повернута ОСОБА_1 за актом приймання-передачі; позивач дотримався порядку та строків повідомлення орендодавця про наміри продовжити договір оренди землі.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ТОВ "Жива Нива" у вересні 2018 року звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 18 жовтня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ "Жива Нива" на рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 05 вересня 2018 року повернуто особі, яка її подала.
Повертаючи апеляційну скаргу заявнику, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга від імені ТОВ "Жива Нива" подана особою, яка не має право на подання та підписання апеляційної скарги, оскільки представник заявника не має статусу адвоката.
ТОВ "Жива Нива" у жовтні 2018 року повторно звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ "Жива Нива" задоволено. Рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 05 вересня 2018 року скасовано, ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, апеляційний суд дійшов висновків, що оскільки орендодавець письмово повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди, необхідного юридичного складу для поновлення такого договору не було. Крім того, Законом України "Про оренду землі" не передбачена форма волевиявлення орендодавця щодо відмови у поновленні договору.
Ухвалюючи нове рішення у справі, апеляційний суд керувався висновками щодо застосування відповідних норм права, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі №594/376/17-ц, а також положеннями статті 627 ЦК України.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги ТОВ "Жива Нива"
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду засобами поштового зв`язку у жовтні 2018 року, ТОВ "Жива Нива" просить скасувати ухвалу Житомирського апеляційного суду від 18 жовтня 2018 року, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, ТОВ "Жива Нива"
Касаційна скарга обґрунтовується порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Заявник зазначає, що апеляційний суд не врахував, що справа є малозначною в силу закону, оскільки ціна позову відповідно до пункту 8 частини першої статті 176 ЦПК України становить 61 429, 92 грн, що не перевищує станом на 01 січня 2018 року ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (176 200, 00 грн), а тому апеляційна скарга могла бути подана представником, який не має статусу адвоката.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзиви на касаційну скаргу ТОВ "Жива Нива" не надходили.
Короткий зміст вимог касаційної скарги СТОВ "Хлібороб"
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду засобами поштового зв`язку у січні 2019 року, ТОВ "Хлібороб" просить скасувати постанову Житомирського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року, залишити без змін рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 05 вересня 2018 року.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, СТОВ "Хлібороб"
Касаційна скарга обґрунтовується порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Заявник зазначає, що апеляційний суд неправильно застосував до спірних правовідносин за встановлених фактичних обставин правила статті 33 Закону України "Про оренду землі", частину першу статті 627 ЦК України. Заявник зауважує, що відмова орендодавця у продовженні дії договору оренди землі не була вмотивованою, що суперечить правовим висновкам Верховного Суду України, викладеним у постанові від 25 лютого 2015 року у справі
№ 6-219цс14, а також Верховного Суду, викладеним у постанові від 18 січня 2018 року у справі № 910/12017/17, та висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 18 грудня 2018 року у справі № 924/1122/17. Крім того, звернув увагу на порушення апеляційним судом норм процесуального права, посилаючись на те, що суд допустив до участі у розгляді справи представника ТОВ "Жива Нива" Орєхова Р. В., який не є адвокатом.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзиви на касаційну скаргу СТОВ "Хлібороб" не надходили.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалами Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року та від 30 січня 2020 року відкрито касаційні провадження у справі.
Провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX
(далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Враховуючи, що касаційні скарги у справі, що переглядається, подані у 2018 та 2019 роках, вони підлягають розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-IX.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 263 ЦПК України, за якими судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробив висновок, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 15 червня 2007 року між СТОВ "Хлібороб" та ОСОБА_1 укладено договір оренди належних останній на праві власності земельних ділянок, загальною площею 2, 5125 га та 2, 5125 га, що розташовані на території Степківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області, кадастрові номери 1820388600:05:000:0130 та 1820388600:05:000:0131. Договір укладено строком на десять років, зі сплатою орендної плати у сумі 1 010, 00 грн, обчислення якої здійснюється з урахуванням індексації (пункти 8-10 договору). Державна реєстрація договору здійснена 10 жовтня 2007 року Андрушівським районним відділом Житомирської регіональної філії "Центр державного земельного кадастру" за № 040720200039.
Пунктом 8 цього договору передбачено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Згідно з пунктом 37 договору його дія припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Листом від 06 вересня 2017 року СТОВ "Хлібороб" повідомило ОСОБА_1 про намір скористатися своїм переважним правом оренди та продовжити дію договору оренди землі. Такий лист направлено 07 вересня 2017 року, а отримано орендодавцем 15 вересня 2017 року. До листа додані проекти додаткових угод від 06 вересня 2017 року до договору оренди землі від 15 червня 2007 року, в яких запропоновано ОСОБА_1 продовжити дію договору оренди землі до 10 жовтня 2027 року на тих самих умовах, що передбачені договором та цими додатковими угодами, якщо інше не передбачено законодавством України. Додатковими угодами збільшено орендну плату до розміру 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 11 106, 64 грн за кожну земельну ділянку. Пунктами 4 зазначених додаткових угод передбачалося, що орендар протягом трьох банківських днів з моменту державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди землі передає орендодавцю разовий платіж в розмірі 3 000, 00 грн як винагорода орендодавцю за підписання цієї додаткової угоди.
Заявами від 25 вересня 2017 року, які отримані СТОВ "Хлібороб" 03 жовтня 2017 року, ОСОБА_1 повідомила про своє бажання припинити дію договору оренди на належні їй земельні ділянки після закінчення строку, на який його було укладено.
22 листопада 2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Жива Нива" укладені два договори оренди спірних земельних ділянок строком на 7 років, з орендною платою 10 % державної оцінки земельної ділянки (10 238, 32 грн), яка обчислюється з урахуванням індексації та підлягає перегляду один раз на рік (пункти 3.1, 4.2, 4.3, 4.6 договорів). Державну реєстрацію цих договорів проведено 28 листопада 2017 року.
Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі СТОВ "Хлібороб"