Постанова
Іменем України
03 червня 2020 року
м. Київ
справа № 529/609/17
провадження № 61-46535св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, ОСОБА_3,
відповідачі: ОСОБА_4, Чапаєвська сільська рада Диканського району Полтавської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Диканського районного суду Полтавської області від 15 грудня 2017 року у складі судді Гвоздика А. Є. та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 25 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Пікуля В. П., Одринської Т. В., Панченка О. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним.
Позовна заява мотивована тим, що 25 грудня 2015 року ОСОБА_5 склав заповіт на користь неповнолітнього ОСОБА_2, відповідно до якого заповів земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 3,45 га, кадастровий номер 5321085800:00:002:0070, яка розташована на території Чапаєвської сільської ради Диканського району Полтавської області.
У подальшому, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5, вона звернулася в інтересах неповнолітнього до приватного нотаріуса Диканського районного нотаріального округу Шимки О. І., який повідомив її про існування іншого заповіту від 01 березня 2016 року, посвідченого Чапаєвською сільською радою Диканського району Полтавської області за реєстровим № 6 на користь відповідача - ОСОБА_4, згідно з яким ОСОБА_5 все належне йому майно заповів останній, а заповіт на користь ОСОБА_2 є скасованим.
Вважала, що насправді ОСОБА_5 не складав такого заповіту 01 березня 2016 року.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд визнати недійсним заповіт від 01 березня 2016 року, посвідчений Чапаєвською сільською радою Диканського району Полтавської області за реєстровим № 6, який складений ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 .
У листопаді 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, Чапаєвської сільської ради Диканського району Полтавської області про визнання заповіту недійсним.
Позовна заява, крім вказаного вище, мотивована тим, що волевиявлення його покійного батька - ОСОБА_5, не було вільним та не відповідало його волі при складанні заповіту на користь ОСОБА_4 01 березня 2016 року.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_3 просив суд визнати недійсним заповіт від 01 березня 2016 року, який був посвідчений Чапаєвською сільською радою за реєстровим № 6, який складений ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 та об`єднати в одне провадження його позовні вимоги з позовними вимогами ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 .
Ухвалою Диканського районного суду Полтавської області від 03 листопада 2017 року позов ОСОБА_3 був об`єднаний в одне провадження з первинними позовними вимогами ОСОБА_1 та об`єднаній справі був присвоєний номер 529/607/17.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 15 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Полтавської області від 25 вересня 2018 року, у задоволенні позовів ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовлено.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовано тим, що позивачі не довели обґрунтованість вимог своїх позовів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_3 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не надали належну правову оцінку поданим позивачами доказам, неправильно встановили обставини справи.
Суди також не звернули увагу на процесуальні порушення при складенні спірного заповіту.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У грудні 2018 року представник ОСОБА_4 - адвокат Ольховська М. М., подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що її доводи є безпідставними, зводяться до переоцінки доказів та незгоди з правильно встановленими судами обставинами справи, тому просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Стрільчука В. А. від 08 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 15 квітня 2020 року справу передано судді-доповідачу Лідовцю Р. А.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Згідно з частинами першою - третьої, п`ятою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.