Постанова
Іменем України
27 травня 2020 року
м. Київ
справа № 757/76875/17-ц
провадження № 61-12672св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сімоненко В. М.,
суддів: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Мартєва С. Ю., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, поданої адвокатом Баштою Миколою Івановичем, на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 09 квітня 2019 року в складі судді Владимирської І. М. та постанову Донецького апеляційного суду від 20 червня 2019 року в складі колегії суддів: Мальцевої Є. Є., Баркова В. М., Мироненко І. П.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Печерського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про стягнення коштів.
Позовна заява мотивовано тим, що 07 травня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, діючим за нотаріально посвідченою довіреністю від імені ОСОБА_2, були укладені три попередні договори купівлі-продажу земельних ділянок, що посвідчені приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу за №№ 810, 811, 812.
Відповідно умов пункту 1.1 договорів сторони зобов`язались укласти та нотаріально посвідчити договори купівлі-продажу земельних ділянок (основні договори) за якими ОСОБА_2 - продавець буде зобов`язаний продати ОСОБА_1 - покупцю, належні йому на праві приватної власності земельні ділянки площами 0,0600 га, 0,0600 га та 0,1400 га у межах згідно з планом, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, кадастрові номери земельних ділянок: 0111947100:01:004:0227, 0111947100:01:004:0228, 0111947100:01:004:0409 (далі - земельні ділянки).
Відповідно до пунктів 2.1. договорів сторони домовились укласти та нотаріально посвідчити договори купівлі-продажу земельних ділянок не пізніше 31 грудня 2014 року та визначили вартість предмету договорів в сумі 400 000,00 грн, 400 000,00 грн та 1 500 000,00 грн.
Відповідно до пунктів 2.3 договорів на підтвердження зобов`язання з укладання договорів купівлі-продажу земельних ділянок, позивач передала, а відповідач отримав завдатки у розмірі 40 000,00 грн, 40 000,00 грн та 150 000,00 грн. Згідно пунктів 5.1 договорів відповідач повинен повернути позивачу визначену в пунктах 2.3 суми - 40 000,00 грн, 40 000,00 грн та 150 000,00 грн та сплатити кошти в розмірі 100 % суми сплаченого за цим договорами завдатку, у разі якщо незалежно від причин, відповідач відмовиться (в письмовій формі або шляхом вчинення певних дій) від укладання та нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу земельних ділянок.
27 травня 2014 року між сторонами укладено договори про внесення змін до попередніх договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 07 травня 2014 року, за якими на підтвердження намірів про наступне укладання договорів купівлі-продажу позивач до підписання цих договорів передала відповідачу, а відповідач прийняв від позивача суму в додаток раніше переданих за попереднім договором купівлі-продажу грошових коштів у сумі 57 500,00 грн, гроші у сумі 57 500,00 грн, та гроші у сумі 230 000,00 грн, вказані суми також є завдатком. Загальна сума завдатку за попередніми договорами від 07 травня 2014 року складає 97 500,00 грн, 97 500,00 грн та 380 000,00 грн.
Посилаючись на те, що відповідачем обов`язки вищевказаних договорів, не виконано, а також на те, що відповідач 04 грудня 2014 року продав спірні земельні ділянки, уклавши договори купівлі-продажу з ОСОБА_4, позивач просив суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 1 150 000,00 грн та судові витрати в сумі 8 820,00 грн, а також витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн. В подальшому представник позивача позовні вимоги в частині судових витрат підтримав у розмірі 8000,00 грн.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 31 січня 2018 року справу передано на розгляд до Селидівського міського суду Донецької області.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 09 квітня 2019 року позов ОСОБА_1 про стягнення коштів задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 1 150 000, 00 грн і судові витрати у розмірі 8 000, 00 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки відповідачем в обумовлений строк зобов`язання за попередніми договорами купівлі-продажу земельних ділянок не були виконанні. Оскільки відповідно до тексту попередніх договір купівлі-продажу земельних ділянок сторони чітко визначили, що сплачена грошова сума є завдатком, то з відповідача підлягає стягненню грошові кошти у вигляді завдатку за попередніми договорами, та суму коштів в розмірі 100 % суми сплаченого за вищевказаними договорами завдатку. Суд обґрунтовано не взяв до уваги доводи представника відповідача та третьої особи про те, що відповідач не знав про укладання вищевказаних договорів, і що третя особа ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_2 не отримували від позивача грошових коштів, оскільки про це прямо вказано в попередніх договорах, а останніми не спростовано, а також ніхто з учасників справи не оспорював правомірність попередніх договорів купівлі-продажу земельних ділянок шляхом визнання їх недійсними.
Постановою Донецького апеляційного суду апеляційну скаргу представника третьої особи ОСОБА_3 - адвоката Ровенського О. В. задоволено частково.
Рішення Селидівського міського суду Донецької області від 09 квітня 2019 року скасовано.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 575 000, 00 грн та у відшкодування судових витрат 4000,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування судових витрат за апеляційне оскарження судового рішення 6000,00 грн.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, та частково задовольняючи позов, апеляційний суд виходив з того, що висновок суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення сум завдатку за попередніми договорами є помилковим, оскільки договори купівлі-продажу земельних ділянок, які б за своєю формою та змістом відповідали вимогам закону, між сторонами у справі укладені не були, а сторони лише домовилися укласти такі договори в майбутньому, тому передані позивачем представнику відповідача грошові суми в загальному розмірі 575 000 гривень є авансом, який підлягає поверненню позивачу. Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції щодо відхилення доводів відповідача з приводу того, що довіреність третій особі ОСОБА_3 не видавалась на укладання попередніх договорів купівлі-продажу та отримання коштів у вигляді завдатку.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що довіреність підписана відповідачем, не скасована, не оспорена. Отримання грошей за договорами неможливо виключити з кола інших дій, передбачених повноваженнями особи, яка має право укладати договори, направлені на подальше відчуження земельних ділянок. Попередні договори також не оспорені з цієї точки зору, не визнані недійсними, тому суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого, правильного висновку про те, що ОСОБА_3 укладав договори правомірно, і факт отримання ним грошових коштів від позивача для продавця земельних ділянок - відповідача по справі нічим не спростований.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
09 липня 2019 року представник ОСОБА_2 - адвокат Башта М. І. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить, з урахуванням уточненої касаційної скарги, скасувати рішення Селидівського міського суду Донецької області від 09 квітня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 20 червня 2019 року, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права, зокрема ті, що регламентують відносини повіреним, які вказують на відсутність належних повноважень у третьої особи для укладання угод на користь відповідача, та регламентують відповідальність за порушення узгодженого договору зобов`язання. Оскаржувані рішення ухваленні із неповним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи.
Також заявник зазначає, що відповідач про укладенні попередні договори купівлі-продажу спірних земельних ділянок між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не знав, тому не мав ні можливості, ні обов`язку укладати подальші основні договори купівлі-продажу земельних ділянок з позивачем, а також не отримував суми завдатку.
Судами попередніх інстанцій було безпідставно проігноровано той факт, що у ОСОБА_5 не було належних повноважень для укладення попередніх договорів купівлі-продажу на користь ОСОБА_2, а тому ОСОБА_3 не міг мати жодних повноважень для отримання грошей на користь відповідача у якості завдатку, або авансу.
Позивачем не надано жодних доказів, щодо фактичного передання ОСОБА_3 грошових коштів, а тому оскаржувані судові рішення ґрунтуються лише на припущеннях.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного суду від 16 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Селидівського міського суду Донецької області.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ТРЕТЬОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_2, поданої адвоката Баштою М. І., на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 09 квітня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 20 червня 2019 року, здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Короткий зміст обставин справи
Відповідно до попереднього договору до договору купівлі - продажу земельної ділянки від 07 травня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим Луговською О. В. за реєстром № 810, ОСОБА_3, який діє за довіреністю, посвідченою 15 квітня 2014 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Овчаренко Т. М., за реєстром № 201 від імені ОСОБА_2 (сторона 1), та ОСОБА_1 зобов`язалися укласти та нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу земельної ділянки (основний договір), за яким ОСОБА_2 буде зобов`язаний продати ОСОБА_1 (сторона 2), належну йому на праві приватної власності земельну ділянку площею 0,0600 га, з кадастровим номером 0111947100:01:004:0227.
У пункті 2.1 договору сторони домовились укласти та нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу земельної ділянки не пізніше 31 грудня 2014 року. Сторони визнали вартість предмету договору у сумі 400 000 грн, але в будь-якому разі не менше суми, що на день підписання основного договору становитиме еквівалент 34 784 доларів США за офіційним курсом Національного банку України.
У пункті 2.3. договору зазначено, що на підтвердження зобов`язання з укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки, що має бути укладений відповідно до цього попереднього договору, та на забезпечення його виконання сторона 2 до підписання цього договору передала стороні 1, а сторона 1 прийняла від сторони 2 суму в розмірі 40 000 грн під час підписання цього договору, що на день підписання попереднього договору становить еквівалент 3 478 доларів США за офіційним курсом Національного банку України, яка зараховується при укладанні основного договору між сторонами. Зазначена вище сума розцінюється сторонами у договорі, як завдаток наступного договору купівлі-продажу.
Пунктом 5.1 договору передбачена відповідальність сторін, в разі, якщо незалежно від причин, продавець відмовиться (в письмовій формі або шляхом вчинення певних дій) від укладання та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки на умовах, передбачених цим договором, сторона 1 зобов`язана повернути стороні 2 суму визначену пункті 2.3 та сплачує кошти в розмірі 100 % суми сплаченого за цим договором завдатку.
27 травня 2014 року сторонами було укладено договір про внесення змін до попереднього договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07 травня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим Луговської О. В., відповідно до умов якого, ОСОБА_3, який діє за довіреністю, посвідченою 15 квітня 2014 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Овчаренко Т. М., за реєстром № 201 від імені ОСОБА_2, та ОСОБА_1 внесли зміни до пункту 2.3 договору, а саме на підтвердження дійсних намірів на наступне укладання договору купівлі-продажу, сторона 2 до підписання цього договору передала стороні 1, а сторона 1 прийняла від сторони 2 суму (в додаток раніше переданих за попереднім договором купівлі-продажу грошових коштів у сумі 40 000 грн) - гроші у сумі 57 500 грн, що становитиме еквівалент 5 000, 00 доларів США за офіційним курсом Національного банку України, що у цілому складає 97 500 грн. Зазначена вище сума розцінюється сторонами у договорі, як завдаток наступного договору купівлі-продажу.
Відповідно до попереднього договору до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07 травня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим Луговською О. В., за реєстром № 811, ОСОБА_3, який діє за довіреністю, посвідченою 15 квітня 2014 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Овчаренко Т. М., за реєстром № 201 від імені ОСОБА_2 (сторона 1), та ОСОБА_1 (сторона 2) зобов`язалися укласти та нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу земельної ділянки (основний договір), за яким ОСОБА_2 буде зобов`язаний продати ОСОБА_1, належну йому на праві приватної власності земельну ділянку з кадастровим номером 0111947100:01:004:0228.
У пункті 2.1 договору сторони домовились укласти та нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу земельної ділянки не пізніше 31 грудня 2014 року та визнали вартість предмету договору у сумі 400 000 грн, але в будь-якому разі не менше суми, що на день підписання основного договору становитиме еквівалент 34 784 доларів США за офіційним курсом Національного банку України.
У пункті 2.3. договору зазначено, що на підтвердження зобов`язання з укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки, що має бути укладений відповідно до цього попереднього договору, та на забезпечення його виконання сторона 2 до підписання цього договору передала стороні 1, а сторона 1 прийняла від сторони 2 суму в розмірі 40 000 грн під час підписання цього договору, що на день підписання попереднього договору становить еквівалент 3 478 доларів США за офіційним курсом Національного банку України, яка зараховується при укладанні основного договору між сторонами. Зазначена вище сума розцінюється сторонами у договорі, як завдаток наступного договору купівлі-продажу.
Пунктом 5.1 договору передбачена відповідальність сторін, в разі, якщо незалежно від причин, продавець відмовиться (в письмовій формі або шляхом вчинення певних дій) від укладання та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки на умовах, передбачених цим договором, сторона 1 зобов`язана повернути стороні 2 суму визначену пунктом 2.3 та сплачує кошти в розмірі 100 % суми сплаченого за цим договором завдатку.
27 травня 2014 року сторонами укладено договір про внесення змін до попереднього договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07 травня 2014 року, посвідчений приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим Луговської О. В., відповідно до якого ОСОБА_3, який діє за довіреністю, від імені ОСОБА_2, та ОСОБА_1 внесли зміни до пункту 2.3 договору, а саме на підтвердження дійсних намірів на наступне укладання договору купівлі-продажу: сторона 2 до підписання цього договору передала стороні 1, а сторона 1 прийняла від сторони 2 суму (в додаток раніше переданих за попереднім договором купівлі-продажу грошових коштів у сумі 40 000 грн) - гроші у сумі 57 500 грн, що становитиме еквівалент 5 000,00 доларів США за офіційним курсом Національного банку України, що у цілому складає 97 500 грн. Зазначена вище сума розцінюється сторонами у договорі, як завдаток наступного договору купівлі-продажу.