Постанова
Іменем України
27 травня 2020 року
м. Київ
справа № 369/3454/17
провадження № 61-26837св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Литвиненко І. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Тоцька Алла Олександрівна, на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 жовтня 2017 року в складі судді Волчка А. Я. та постанову Апеляційного суду Київської області від 11 квітня 2018 року в складі колегії суддів: Кулішенка Ю. М., Ігнатченко Н. В., Сушко Л. П., та касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на постанову Апеляційного суду Київської області від 11 квітня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі -
ПАТ КБ "ПриватБанк") про стягнення коштів.
Позовна заява мотивована тим, що 10 листопада 2016 року на картковий рахунок платіжної картки ПАТ КБ "ПриватБанк", відкритий на ім`я
ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Сетті" (далі -
ТОВ "Сетті") перерахувало 500 000 грн на підставі договору поворотної фінансової допомоги від 10 листопада 2016 року.
Вказані кошти відповідачем не було зараховано на рахунок позивача. Банк своїм електронним листом вимагав документи на підтвердження економічної доцільності операції. Позивач того ж дня надав витребувані банком документи, проте всі платіжні картки, емітовані на ім`я ОСОБА_1, були заблоковані.
Вважає, що вказані кошти набуті відповідачем без достатньої правової підстави та підлягають стягненню відповідно до вимог статей 1212, 1214 ЦК України. Вказував, що за неправомірне використання коштів банк зобов`язаний сплатити йому проценти за користування чужими грошовими коштами, три відсотки річних, інфляційні втрати, пеню та моральну шкоду.
Під час розгляду справи ПАТ КБ "ПриватБанк"повернуло позивачу
497 500 грн.
На підставі викладеного ОСОБА_1, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив стягнути з ПАТ КБ "ПриватБанк": 2 500 грн безпідставно набутих коштів, 42 986,30 грн процентів за користування чужими грошовими коштами, 9 493,15 грн трьох відсотків річних, 54 400,45 інфляційних втрат, 50 000 грн пені, 12 160 грн витрат на правову допомогу, 50 000 моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області
від 23 жовтня 2017 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 суму основної заборгованості у розмірі 2 500 грн, три відсотка річних - 9 493, 15 грн, інфляційні втрати - 54 400, 45 грн, витрати на правову допомогу - 5 000 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь держави судовий збір у розмірі 1 660 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач не пізніше ніж на наступний день після переказу коштів платником був зобов`язаний зарахувати на рахунок позивача суму належних йому коштів у розмірі 500 000 грн, проте таких дій не вчинив. Оскільки банком порушено виконання грошового зобов`язання, то позивач має право на стягнення основної заборгованості, що залишилась не виконаною банком, трьох відсотків річних та інфляційних втрат. Вимоги позивача щодо відшкодування моральної шкоди та стягнення інших сум є недоведеними та задоволенню не підлягають.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Апеляційного суду Київської області від 11 квітня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову частково.
Стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 проценти у розмірі 42 771,37 грн, пеню - 49 750грн.
Стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 12 460 грн.
У задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідно до тарифів банку комісія за поповнення картки безготівковим платежем від третіх осіб складає 0,5 % від суми платежу, тому при поповнені картки позивача на суму 500 000 грн комісія банку складає 2 500 грн, отже вимоги ОСОБА_1 про стягнення 2 500 грн задоволенню не підлягають, оскільки вони отримані відповідачем відповідно до укладеного між сторонами договору.
Неправомірними є дії банку щодо невиконання умов договору про перерахування грошових коштів, тому він зберігав кошти позивача без достатньої правової підстави, відповідно, вимоги позивача про стягнення
з відповідача пені та процентів є обґрунтованими та підлягають задоволенню. При цьому судом апеляційної інстанції наведено обґрунтований розрахунок задоволених грошових вимог.
Стаття 1214 ЦК України є спеціальною нормою, яка регулює правовідносини, які виникли між сторонами, в той час як стаття 625 ЦК України є нормою загальною та застосовується у випадку, якщо спеціальними положеннями законодавства не передбачено відповідальності за порушення. Отже вимоги позивача про стягнення 3 % річних та інфляційних витрат не підлягають задоволенню.
Позивачем не надано належних та допустимих доказів, що йому заподіяно моральну шкоду, тому ці вимоги не підлягають задоволенню.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Тоцька А. О., просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог, ухвалити у цій частині нове рішення про задоволення вказаних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права в цій частині, а також просив залишити без змін постанову апеляційного суду в частині відмови у стягненні 3 % річних.
У касаційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк" просить скасувати постанову апеляційного суду в частині задоволених позовних вимог, ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні вказаних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. В іншій частині постанову апеляційного суду ПАТ КБ "ПриватБанк" в касаційній скарзі не оскаржувало.
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Тоцька А. О., мотивована тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норму статті 625 ЦК України та помилково відмовлено у стягненні інфляційних втрат. Позивачу внаслідок неправомірних дій банка завдано моральну шкоду, проте суди безпідставно відмовили у задоволенні позову
в цій частині.
Суди не правильно визначили розмір витрат на правову допомогу та стягнули її у меншому розмірі, ніж заявлено позивачем.
Касаційна скарга ПАТ КБ "ПриватБанк" мотивована тим, що апеляційний суд не взяв до уваги, що проведення спірної операції (перерахування коштів на рахунок позивача) суперечить умовам укладеної між сторонами угоди, потребує додаткової перевірки. Сума такої операції передбачала проведення поглибленої перевірки зазначеної фінансової операції. Зупинення фінансової операції та витребування інформації щодо походження грошових коштів банком здійснено відповідно до укладеного між сторонами договору та чинного законодавства.
Апеляційний суд правильно відмовив у стягненні 2 500 грн, оскільки ця сума є комісією банку (0,5 % від суми переказу), яка передбачена умовами укладеного між сторонами договору.
Позивачем не підтверджено наявність у відповідача обов`язку сплачувати позивачу проценти за користування чужими грошовими коштами. Суди не встановили та позивач не довів, що банк користувався спірними коштами. Підстави для стягнення пені позивачем також не доведено та судом не встановлено, тому ці вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.
ОСОБА_1 є неналежним позивачем у справі та не має права вимагати стягнення коштів на свою користь, оскільки ініціатором грошового переказу було саме ТОВ "Сетті".
Позивач не надав детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, із зазначенням вартості окремих робіт (послуг), витраченого часу для їх виконання (надання) та докази фактичної сплати понесених витрат, що є необхідним для вирішення питання щодо розподілу понесених судових витрат, відповідно до норм цивільного права.
Доводи інших учасників справи
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Тоцька А. О., подав до суду відзив на касаційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк", зазначивши, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог
в частині стягнення з відповідача процентів та пені, оскільки такі вимоги підтверджені матеріалами справи та узгоджуються з нормами матеріального права, а доводи касаційної скарги в цій частині
є безпідставними та спростовуються встановленими судом апеляційної інстанції обставинами.
ПАТ КБ "ПриватБанк" не скористалося своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скаргиОСОБА_1 , відзиву на касаційну скаргу останнього до касаційного суду не направило.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалами Верховного Суду від 22 червня 2018 року та від 07 вересня
2018 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
19 вересня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпунктів 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2020 року № 1 "Про заходи, спрямовані на належне здійснення правосуддя", у справі призначено повторний автоматизований розподіл.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19 травня 2020 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 09 грудня 2010 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. Відповідно до вказаних умов позивачу на його ім`я відкрито картковий рахунок та видано платіжні картки.
На картковий рахунок платіжної картки ПАТ КБ "ПриватБанк"
№ НОМЕР_1 , відкритий на ім`я ОСОБА_1, ТОВ "Сетті"
10 листопада 2016 року перерахувало 500 000 грн на підставі договору поворотної фінансової допомоги від 10 листопада 2016 року. Вказані кошти не було зараховано на картковий рахунок позивача.
Суди встановили, що відповідач порушив свої зобов`язання перед
ОСОБА_1 , зупинивши фінансові операції по картковому рахунку.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції (27 липня 2017 року) на картковий рахунок позивача зараховано кошти у розмірі 497 500 грн.
Відповідно до тарифів банку комісія за поповнення картки безготівковим платежем від третіх осіб складає 0,5 % від суми платежу, тому при поповнені картки позивача на суму 500 000 грн комісія банку складає 2 500 грн.
Строк порушення банком розпорядження про зарахування грошових коштів у розмірі 497 500 грн на рахунок позивача становить 231 день.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 460-IX) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Тоцька А. О., підлягає задоволенню частково.
Касаційна скарга ПАТ КБ "ПриватБанк"не підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина третя статті 400 ЦПК України).
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.