1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України

04 червня 2020 року

Київ

справа №560/1936/19

адміністративне провадження №К/9901/34832/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів: Жука А. В., Мартинюк Н. М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Полонський гірничий комбінат" до Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області в особі Управління державної виконавчої служби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Арбітражний керуючий Ярош Василь Юрійович, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "Електроремсервіс", про визнання протиправною та незаконною бездіяльності, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Полонський гірничий комбінат" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.08.2019 (суддя Петричкович А.І.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2019 (колегія суддів у складі Охрімчук І. Г., Смілянця Е. С., Капустинського М. М.),

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

У липні 2019 року Публічне акціонерне товариство "Полонський гірничий комбінат" (далі - позивач, ПАТ "Полонський ГК") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області в особі Управління державної виконавчої служби (далі - відповідач, ГТУЮ у Хмельницькій області в особі УДВС), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Арбітражний керуючий Ярош В. Ю., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "Електроремсервіс" (далі - ТОВ "Електроремсервіс"), в якому просило визнати протиправною і незаконною бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Хмельницькій області Кота А. М. з 11.03.2016 в частині не виведення із зведеного виконавчого провадження і не закінчення виконавчого провадження по виконанню рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.12.2013 у справі № 924/1389/13 з підстав його повного виконання.

Позовні вимоги мотивовано тим, що виконавче провадження за рішенням Господарського суду у Хмельницькій області від 18.12.2013 у справі № 924/1389/13 є виконаним з часу винесення постанови державного виконавця від 10.03.2016, що встановлено судовими рішеннями трьох інстанцій. Позивач звертався із заявою до державного виконавця з клопотанням про виведення із зведеного провадження, виконавчого провадження саме рішення господарського суду у вказаній справі, а також про закінчення виведеного виконавчого провадження із зведеного у зв`язку із фактичним виконанням у повному обсязі з 10.03.2016. Однак, відповідь від державного виконавця на зазначений лист-звернення не надійшла, виконавче провадження в частині виконання рішення господарського суду Хмельницької області у справі № 924/1389/13 не закінчене.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 07.08.2019, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2019, адміністративний позов задовольнив частково: визнав протиправною бездіяльність ГТУЮ у Хмельницькій області в особі УДВС щодо невирішення заяви ПАТ "Полонський ГК" від 30.10.2018 № 924/1389/13-39; зобов`язав ГТУЮ у Хмельницькій області в особі УДВС надати ПАТ "Полонський ГК" відповідь на заяву від 30.10.2018 № 924/1389/13-39 по суті з урахуванням обставин, встановлених цим судовим рішенням. В задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Судові рішення мотивовано тим, що сторонами і стягувачем, який є третьою стороною у цій справі, доказів фактичного виконання рішення суду згідно з виконавчим документом суду не надано.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю. Доводи касаційної скарги аналогічні викладеним у апеляційній скарзі.

Позиція інших учасників справи

Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду від 19.12.2019 відкрито касаційне провадження за скаргою ПАТ "Полонський ГК" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.08.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2019.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 03.06.2020 зазначену адміністративну справу призначив до розгляду в попередньому судовому засіданні.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Господарський суд Хмельницької області рішенням від 18.12.2013 стягнув на користь ТОВ "Електроремсервіс" з ПАТ "Полонський ГК" 206 950,01 грн - основної заборгованості, 17 707,98 грн - пені, 5063,90 грн - 3 % річних, 4594,47 грн - витрат зі сплати судового збору.

08.01.2014 Господарський суд Хмельницької області видав наказ про стягнення з боржника вказаних коштів, з виконання якого 20.08.2015 державним виконавцем відкрито виконавче провадження № 48507966.

18.12.2015 постановою державного виконавця виконавче провадження № 48507966 приєднано до зведеного виконавчого провадження № 47533673, у якому об`єднано виконання судових рішень щодо стягнення коштів з одного й того самого боржника - ПАТ "Полонський ГК".

Під час виконання зазначеного рішення господарського суду державним виконавцем 10.03.2016 винесено постанову у виконавчому провадженні № 47533673 про передачу стягувачу (ТОВ "Електроремсервіс") нереалізованого відсіву фракції 0-5 в кількості 40 191,49 т по 5,83 грн за 1 т на загальну суму 234 316,36 грн, належного ПАТ "Полонський ГК".

10.03.2016 державним виконавцем складено акт передачі майна стягувачу в рахунок погашення боргу, згідно якого передається в рахунок погашення боргу в сумі 234 316,36 грн нереалізований відсів фракції 0-5 в кількості 40191,49 т по 5,83 грн за 1 т, належний ПАТ "Полонський ГК".

20.04.2017 державним виконавцем направлено боржнику ПАТ "Полонський ГК" вимогу виконавця № 4913, в якій вказано 24.10.2017 забезпечити вільний доступ до відсіву фракції 0-5, його навантаження та безперешкодне вивезення за межі території для передачі в рахунок погашення заборгованості перед ТОВ "Електроремсервіс" згідно постанови про передачу нереалізованого майна в рахунок погашення боргу від 10.03.2016.

20.04.2018 державним виконавцем направлено боржнику ПАТ "Полонський ГК" вимогу виконавця № 1590, в якій вказано з 25.04.2018 забезпечити вільний доступ до відсіву фракції 0-5, що підлягає передачі в рахунок погашення заборгованості на користь ТОВ "Електроремсервіс" згідно постанови від 10.03.2016 та забезпечити вільний вивіз його на користь стягувача та контроль (зважування) відвантаженого відсіву.

Листом від 23.04.2018 № 924/1389/13-19 ПАТ "Полонський ГК" у відповідь на вимогу державного виконавця від 20.04.2018 № 1590 повідомив, що боржник не може виконати цю вимогу без винесення з цього приводу судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, відповідної ухвали.

В подальшому позивач звернувся до державного виконавця Кота A. M. із заявою від 30.10.2018 № 924/1389/13-39 про закінчення виконавчого провадження, в якій просив вивести із зведеного виконавчого провадження виконавче провадження з виконання рішення господарського суду від 18.12.2013 у справі № 924/1389/13, а також закінчити виконавче провадження на виконання рішення господарського суду від 18.12.2013 у справі № 924/1389/13, як фактично виконаного у повному обсязі з 10.03.2016. У заяві зазначає, зокрема, що у постанові Рівненського апеляційного господарського суду від 01.11.2017 (залишеній без змін постановою Верховного Суду від 12.04.2018) вказано, що постанова державного виконавця про передачу майна стягувачу та відповідний акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на майно, і виконавче провадження у цій частині є виконаним з часу винесення вказаної постанови і стягувач не обмежений у праві оформлення власності на це майно після її винесення.

Державний виконавець заяву позивача від 30.10.2018 № 924/1389/13-39 по суті не вирішив.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що у пункті 50 постанови Верховного Суду від 19.07.2018 по справі № 924/1389/13 зазначено про те, що судами попередніх інстанцій не встановлено чому, починаючи з дати винесення постанови від 10.03.2016 та акту від 10.03.2016 про передачу стягувачу в рахунок погашення боргу нереалізованого відсіву фракції 0-5 в кількості 40191,49 т, не відбулось фактичного виконання рішення, чи пов`язано це з бездіяльністю державного виконавця, не враховано перебування ПАТ "Полонський ГК" у процесі банкрутства. Справу № 924/1389/13 вирішено передати на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області.

Відповідно до ухвали Господарського суду Хмельницької області від 09.10.2018 у справі № 924/1389/13, яка залишена без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.12.2018, провадження за скаргою ПАТ "Полонський ГК" (вих. № 924/1389/23-07 від 15.12.2017) у зведеному виконавчому провадженні № 47533673 за наказом, виданим господарським судом Хмельницької області у справі № 924/1389/13 про визнання бездіяльності головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Хмельницькій області, щодо не закінчення виконавчого провадження з підстав фактичного виконання рішення суду неправомірною та зобов`язання державного виконавця закінчити виконавче провадження у зв`язку з його фактичним виконанням, закрито.

Згідно з пунктом 36 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 924/1389/13 результат розгляду скарги ПАТ "Полонський ГК" на відповідну бездіяльність державного виконавця матиме правові наслідки для всіх стягувачів у межах цього зведеного виконавчого провадження.

Пунктом 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 924/1389/13 стверджено, що скарга ПАТ "Полонський ГК" на бездіяльність державного виконавця у справі щодо невжиття ним дій із закінчення виконавчого провадження стосується судового оскарження бездіяльності державного виконавця під час виконання ним зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, і відповідно до частини першої статті 287 КАС України підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.02.2019 у справі № 560/191/19, яка залишена без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2019, позовну заяву ПАТ "Полонський ГК" повернуто позивачеві з підстав невиконання ухвали суду про залишення позову без руху, з наданням часу для усунення недоліків позову.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що дотримання строків звернення до суду з даним позовом позивач обґрунтовує отриманням ним 26.06.2019 ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 560/191/19, про що вказує у позові, тому зазначає, що про кінцеве судове рішення у справі № 560/191/19 ПАТ "Полонський ГК" дізнався не раніше 26.06.2019, згідно з інформацією Укрпошти, а до суду позов поступив 01.07.2019. З урахуванням також постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 924/1389/13 від 15.05.2019, позивач вважає, що не пропустив строк звернення до суду, який визначений частиною другою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, відповідач ставив питання щодо закриття провадження у справі, але судом першої інстанції не встановлено підстав, які визначені статтею 238 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням обставин, встановлених судом у цій адміністративній справі.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, у редакції, чинній на час винесення оскаржуваних судових рішень), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною четвертою статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною сьомою статті 78 КАС України передбачено, що правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Відповідно до частини дев`ятої статті 62 Закону України від 21.04.1999 № 606-XIV "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 606-XIV, який був чинним на час винесення державним виконавцем акту та постанови від 10.03.2016), майно передається стягувачу за ціною, що дорівнює початковій вартості майна, за якою воно передавалося на реалізацію. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. За фактом такої передачі державний виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 39 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.


................
Перейти до повного тексту