ПОСТАНОВА
Іменем України
03 червня 2020 року
Київ
справа №0540/6561/18-а
адміністративне провадження №К/9901/12718/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Уханенка С.А.,
суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.
за участю:
секретаря судового засідання - Семопядного О.В.,
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Кіцнака П.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Донецької області, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмету спору, на стороні відповідача - прокурора Донецької області Бондаренка Євгена Вікторовича, про визнання незаконним і скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року (головуючий суддя Грищенко Є.І.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2019 року (головуючий суддя Міронова Г.М., судді Арабей Т.Г., Казначеєв Е.Г.),
У С Т А Н О В И В:
I. Суть спору
1. У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Прокуратури Донецької області та Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про визнання незаконним і скасування наказу прокурора Донецької області від 09.07.2018 №552-к про її звільнення з посади заступника керівника Красноармійської місцевої прокуратури та органів прокуратури Донецької області, поновлення на займаній посаді, стягнення з Прокуратури Донецької області середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за два дні затримки розрахунку при звільненні.
2. Позов обґрунтувала тим, що її незаконно звільнено з органів прокуратури у зв?язку з поданням заяви про звільнення з посади за власним бажанням (пункт 7 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру"), оскільки заяву про звільнення від 19.02.2018 вона написала під тиском, в умовах нестабільного емоційного стану, а пізніше, на особистому прийомі у прокурора області Бондаренка Є.В., останній запевнив її, що заява розглядатися не буде. Однак через чотири з половиною місяці після написання заяви, тобто з порушенням двотижневого строку, встановленого статтею 38 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП), відповідач видав наказ про звільнення, хоча її поведінка протягом зазначеного періоду та в момент ознайомлення з наказом про звільнення свідчила про відсутність волевиявлення на припинення трудових правовідносин.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2019 року, відмовлено у задоволенні позову.
4. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про правомірність звільнення ОСОБА_1 на підставі поданого нею рапорту про звільнення за власним бажанням, оскільки позивач не довела факту тиску на неї під час прийняття такого рішення та не відкликала свій рапорт, маючи на це достатньо часу. Водночас відповідачем дотримано вимоги статті 38 КЗпП та звільнено ОСОБА_1 в межах двотижневого строку з часу подання рапорту, не враховуючи періоду здійснення відносно неї дисциплінарного провадження.
III. Провадження в суді касаційної інстанції
5. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове - про задоволення позову.
6. За доводами позивача, суди не дали належної правової оцінки наступним її аргументам:
- чинним законодавством не передбачено, що встановлений статтею 38 КЗпП двотижневий строк попередження про звільнення може бути перерахований з тижнів у календарні дні, підлягає додаванню, зупиненню, перериванню чи поновленню;
- законодавством передбачено пряму заборону на звільнення працівника з посади прокурора під час дисциплінарного провадження, тоді як на звільнення прокурора з адміністративної посади до завершення дисциплінарного провадження такої заборони не встановлено;
- лише з 06.03.2018 - дати отримання Прокуратурою Донецької області рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі - КДКП) від 28.02.2018 №331дс-18 відповідачу стало офіційно відомо про відкриття дисциплінарного провадження;
- заяві про звільнення за власним бажанням від 19.02.2018 не було надано ознак офіційного документу, вона не була зареєстрована відповідачем та керівництвом не розглядалася;
- розрахунковий документ від 10.07.2018 надано прокуратурою до органів казначейства наступного дня після видання наказу про звільнення та оплачено 11.07.2018.
7. Відповідачами не подано відзиву на касаційну скаргу.
8. У судовому засіданні позивач підтримала доводи і вимоги касаційної скарги, представник відповідачів просив відмовити в її задоволенні.
9. Вислухавши пояснення сторін, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
IV. Встановлені судами фактичні обставини справи
10. ОСОБА_1 працювала в органах прокуратури з жовтня 2002 року, з грудня 2015 року - на посаді заступника керівника Красноармійської місцевої прокуратури.
11. У січні 2018 року ОСОБА_1 разом зі своїм чоловіком, пересуваючись на службовому автомобілі місцевої прокуратури, потрапили у дорожньо-транспортну пригоду.
12. 19 лютого 2018 року позивач подала рапорт на ім?я прокурора Донецької області Бондаренка Є.В. про звільнення із займаної посади та органів прокуратури області за власним бажанням.
13. 21 лютого 2018 року виконуючим обов?язки прокурора Донецької області Ромаськом В.О. подано дисциплінарну скаргу про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, за якою рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 28.02.2018 № 331-дс відкрито дисциплінарне провадження.
14. Рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 04.07.2018 №298дп-18 заступника керівника Красноармійської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності з накладенням дисциплінарного стягнення у вигляді заборони строком на один рік на переведення до органу прокуратури вищого рівня та на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду.
15. Згідно з довідкою в.о. начальника відділу документального забезпечення прокуратури області, за даними системи електронного документообігу ЄССА, у період з 19.02.2018 по 09.07.2018 заяв і повідомлень від ОСОБА_1 щодо відкликання рапорту про звільнення не надходило.
16. 09 липня 2018 року наказом прокурора Донецької області №522-к радника юстиції ОСОБА_1 звільнено з посади заступника керівника Красноармійської місцевої прокуратури та органів Прокуратури Донецької області у зв`язку з поданням заяви про звільнення з посади за власним бажанням (пункт 7 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру").
17. З наказом про звільнення ОСОБА_1 ознайомлена 09 липня 2018 року.
V. Позиція Верховного Суду
18. Відповідно до статті 4 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон №1697-VII) організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов?язковість яких надана Верховною Радою України.
19. Згідно з пунктом 7 частини першої статті 51 Закону №1697-VII прокурор звільняється з посади у разі подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням.
20. Порядок звільнення прокурора з цієї підстави визначений у статті 58 Закону №1697-VII та передбачає, що прокурор незалежно від мотивів має право подати заяву про звільнення з посади за власним бажанням у будь-який час свого перебування на посаді. Заява про звільнення з посади за власним бажанням подається особі, уповноваженій цим Законом приймати рішення про звільнення прокурора. Прокурор продовжує здійснювати свої повноваження до прийняття рішення про його звільнення.