1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



04 червня 2020 року

Київ

справа №1640/3323/18

адміністративне провадження №К/9901/19984/19




Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді - доповідача - Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Гімона М.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Феррострой" на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2019 року у справі №1640/3323/18 (колегія суддів у складі: головуюча суддя - Кононенко З.О., судді - Калиновський В.А., Мельнікова А.П.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Феррострой" до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,

установив:

У вересні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Феррострой" (далі - ТОВ "Феррострой", Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (далі - ГУ ДФС у Полтавській області), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14 червня 2018 року: та №0007731401, №0007741401 та №0007751401, №0007701401 - в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем з податку на прибуток на 388125,00 гривень, №0007721401 - в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 431250,00 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 січня 2019 року позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0007701401 від 14 червня 2018 року в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 388124,00 грн; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0007721401 від 14 червня 2018 року в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 431250,00 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням у сумі 287500,00 грн та штрафною (фінансовою) санкцією (штрафом) у сумі 143750,00 грн; у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14 червня 2018 року №0007731401, №0007741401 та №0007751401 - відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позовних вимог ТОВ "Феррострой", прийнято в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено; в іншій частині рішення окружного суду залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, вважаючи, що воно прийняте внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, позивач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати прийняте цим судом рішення й залишити в силі постанову суду першої інстанції. Наголошує, що під час перевірки позивачем було надано первинні та інші документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської діяльності з ТОВ "МЖК ЖИТЛОБУД", натомість висновки апеляційного суду ґрунтуються на припущеннях та не відповідають дійсності. Стверджує, що надані контрагентом табелі обліку робочого часу спростовують обставини, покладені апеляційним судом в основу свого рішення, щодо відсутності у контрагента трудових ресурсів для виконання робіт за договором. Крім того, наполягає на тому, що реальність проведення господарської операції підтверджується висновком експертного будівельно-технічного дослідження.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін як законне й обґрунтоване.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Суди встановили, що у період з 27 квітня по 28 травня 2018 року Головним управлінням ДФС у Полтавській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Феррострой" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та законодавства про збір та облік єдиного соціального внеску за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, за результатами якої складено акт від 5 червня 2018 року.

На підставі акта перевірки ГУ ДФС у Полтавській області від 14 червня 2018 року винесені податкові повідомлення - рішення:

- №0007701401, яким збільшено ТОВ "Феррострой" суму грошового зобов`язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" на 472173,00 грн (в тому числі: за податковим зобов`язанням - 342798,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 129375,00 грн);

- №0007711401, яким зменшено ТОВ "Феррострой" суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 49410,00 грн;

- №0007721401, яким збільшено ТОВ "Феррострой" суму грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на 446235,00 грн (в тому числі за податковим зобов`язанням - 297490,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 148745,00 грн);

- №0007731401, яким застосовано до ТОВ "Феррострой" штрафні (фінансові) санкції (штраф) за платежем "податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п" на суму 510,00 грн;

- №0007741401, яким збільшено ТОВ "Феррострой" суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на 24148,69 грн (в тому числі за податковим зобов`язанням - 12732,15 грн, штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 9549,11 грн та пені - 1867,43 грн);

- №0007751401, яким збільшено ТОВ "Феррострой" суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на 1360,51 грн (в тому числі за податковим зобов`язанням - 870,04 грн, штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 318,86 грн та пені - 127,61 грн).

Не погодившись із податковими повідомленнями-рішеннями №0007731401, №0007741401, №0007751401 - повністю, а з №0007701401 - в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем з податку на прибуток на 388125,00 грн, та з №0007721401 - в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 431250,00 грн, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову та скасовуючи податкові повідомлення-рішення №0007701401 та №0007721401 (в частині), суд першої інстанції погодився із твердженням відповідача щодо відсутності у контрагента позивача фізичних та технічних можливостей для виконання будівельно-монтажних робіт за договором. Водночас, суд вважав, що наявність лише цієї обставини є недостатньою для висновку про отримання позивачем податкової вигоди внаслідок формування витрат та податкового кредиту за взаємовідносинами з ТОВ "МЖК ЖИТЛОБУД". Крім того, суд урахував відсутність у матеріалах справи доказів обізнаності позивача з обставинами та умовами ведення його контрагентом господарської діяльності.

Апеляційний суд із висновком суду першої інстанції не погодився та скасував прийняте ним рішення в частині задоволених позовних вимог Товариства. При цьому суд виходив з того, що висновки акта перевірки є обґрунтованими, а господарські взаємовідносини позивача з ТОВ "МЖК ЖИТЛОБУД" мали ознаки фіктивності.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з підпунктом 134.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

За приписами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.


................
Перейти до повного тексту