ПОСТАНОВА
Іменем України
04 червня 2020 року
Київ
справа №805/3847/15-а
адміністративне провадження №К/9901/27521/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 1 грудня 2015 року (суддя: Бабіч С.І.)
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2016 року (судді: Васильєва І.А., Жаботинська С.В., Казначеєв Е.Г.)
у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області
про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,
В С Т А Н О В И В:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Жовтневої об`єднаної державної податкової інспекції м.Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області, в якому просив скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17 вересня 2009 року №0001392330.
Позов мотивовано порушенням відповідачем законодавства при здійсненні перевірки дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій, оскільки: - перевірку проведено після закінчення робочого часу за відсутності позивача; - грошові кошти у розмірі 5552,75 грн. не були виручкою магазина, а знаходилися на столі та були особистими коштами ОСОБА_1, які підлягали передачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, однак представники відповідача самостійно поклали їх до каси магазину; - позивачу не надано до початку перевірки передбачені законодавством документи для допуску до перевірки; - проведення позапланової перевірки позивача порушує постанову Кабінету Міністрів України від 21 травня 2009 року №502.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 4 червня 2010 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 7 вересня 2010 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 4 червня 2010 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду від 29 квітня 2014 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 4 червня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 7 вересня 2010 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Внаслідок захоплення 16 вересня 2014 року незаконним озброєним формуванням будівель Донецького окружного адміністративного суду, розташованих за адресою: АДРЕСА_5 адміністративна справа №2а-8217/10/0570 була втрачена.
За фактом незаконного проникнення на територію будівлі Донецького окружного адміністративного суду, Велико-Новосілківським РВ ГУ МВС України у Донецькій області відкрито кримінальне провадження за статтею 341 Кримінального кодексу України, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014050820001464.
Враховуючи вказані обставини, ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з новим позовом.
Зміст матеріалів справи вказує на те, що у 2016 році до суду касаційної інстанції Маріупольською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області подано клопотання про заміну відповідача - Жовтневої об`єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області на його правонаступника - Маріупольську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області.
В обґрунтування вказаного клопотання контролюючий орган посилався на постанову Кабінету Міністрів України від 4 листопада 2015 року №892 "Деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби".
Так, відповідно до частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року №296 "Про реформування територіальних органів Державної фіскальної служби" Маріупольську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління ДФС у Донецькій області.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року №537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" Головне управління ДФС у Донецькій області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління ДПС у Донецькій області.
За наведеного вище, Суд дійшов висновку про те, що у задоволенні клопотання Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про заміну відповідача - Жовтневої об`єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області на його правонаступника - Маріупольську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області відмовити.
Водночас Жовтнева об`єднана державна податкова інспекція м. Маріуполя Головного управління ДФС у Донецькій області підлягає заміні її правонаступником - Головним управлінням ДПС у Донецькій області.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 1 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовано тим, що відповідачем дотримано порядок проведення перевірки, за результатами якої виявлено на місці проведення розрахунків готівкові кошти, що не відображені у Книзі обліку доходів і витрат.
1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким, не передаючи справи на новий розгляд, позов задовольнити.
Крім того, скаржник просить окремим рішенням визнати суму 5552,75 грн. його особистими грошима, які не призначалися для розрахункових операцій магазину.
У запереченнях на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення ? без змін. Вказує, що судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень не допущено порушень норм матеріального чи процесуального права.
2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 10 вересня 2009 року відповідачем проведено перевірку господарської одиниці ? крамниці ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 щодо дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій, за результатами якої складено акт перевірки від 10 вересня 2009 року, яким встановлено порушенням позивачем вимог пунктів 1, 2, 5, 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 6 липня 1995 року №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР), а саме:
- пункту 1 статті 3 Закону України №265/95-ВР в результаті проведення розрахункової операції при реалізації двох пляшок пива "Черніговське" по 2 літри, за ціною 13,50 грн. кожна, на загальну суму 27,00 грн. без використання розрахункової квитанції;
- пункту 2 статті 3 зазначеного Закону в результаті невидачі особі, яка отримує товар, документа встановленої форми;
- пункту 5 статті 3 зазначеного Закону в результаті проведення розрахунків без використання розрахункової книжки та порушення встановленого порядку її ведення, а саме: у розрахунковій книжці №0584000642/99 відсутня дата початку її використання;
- пункту 13 статті 3 зазначеного Закону в результаті незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків (5552,75 грн.) сумі коштів за розрахунковими квитанціями.
З урахуванням викладеного, на підставі зазначеного акта, пунктів 1, 3 статті 17 та статті 22 Закону №265/95-ВР відповідачем 17 вересня 2009 року прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001392330, відповідно до якого застосовано штрафні (фінансові) санкції у загальній сумі 28443,75 грн., з яких:
- 340,00 грн. - за проведення розрахунків без використання розрахункової книжки;
- 340,00 грн. - за порушення встановленого порядку ведення розрахункової книжки;
- 27763,75 грн. (5552,75 грн. х 5) - за незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів за розрахунковими квитанціями.
За наслідками адміністративного оскарження позивачем наведеного вище рішення останнє залишено без змін, а скарга позивача - без задоволення, про що зазначено у рішенні про результати розгляду первинної скарги від 26 листопада 2009 року № 23119/10/25-013-4.
3. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
3.1. Доводи відповідача (особи, яка подала касаційну скаргу)
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що: - представники відповідача проводили перевірку після закінчення робочого часу за відсутності позивача, не пред`явили направлення на перевірку та копію наказу на призначення перевірки до її початку; - стажист ОСОБА_5. не була уповноваженою особою позивача та її причини перебування в магазині не пов`язані з його підприємницькою діяльністю, а тому її письмові пояснення щодо відпуску товару представникам відповідача протиправно були прийняті до уваги; - апеляційний суд не звернув увагу на необхідність заслуховування свідків щодо наведених фактів, зокрема, ОСОБА_4, яка разом із позивачем прибула до магазину після початку проведення перевірки; - оскільки ОСОБА_5 була стажистом, вона не мала права відпускати товар та здійснювати розрахункові операції та видавати розрахункові документи; - дата початку ведення розрахункової книжки, яка була зареєстрована в МДПІ, була проставлена у іншому місці в книжці; - щодо невідповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунку позивач вказав, що зазначене спростовується тим, що це були особисті кошти, які знаходилися окремо від грошового ящика і були перев`язані та залишені продавцю ОСОБА_6 на зберігання і призначалися для інших господарських потреб, а саме: для здійснення передоплати та розрахунків з постачальниками та підлягали передачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3
3.2. Доводи відповідача (особи, яка подала відзив на касаційну скаргу)
У запереченнях на касаційну скаргу контролюючий орган вказує на те, що: - посилання позивача на неправомірність проведення перевірки через закінчення часу роботи магазину є безпідставним, оскільки о 19-00 магазин був відчинений та у ньому здійснювалася торгівельна діяльність; - обставини, зазначені позивачем у заяві про те, що кошти у сумі 5552,75 грн. були залишені для інших осіб, які їх забрали о 19-30, не відповідають дійсності, оскільки відповідно до акта перевірки проведення останньої закінчено о 19-50; - поясненням ОСОБА_5 підтверджуються обставини щодо проведення розрахункових операцій без формування та видачі квитанції покупцю; - перед початком використання розрахункової книжки на її реєстраційній сторінці необхідно зазначити дату початку використання.
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) на час виникнення спірних правовідносин визначав Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон №877-V).
Статтею 2 зазначеного Закону (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) було встановлено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Статтею 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06 липня 1995 року №265/95-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що контроль за додержанням суб`єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Отже, органи державної податкової служби, у тому числі державні податкові інспекції в районах у містах, є уповноваженими державними органами для здійснення функцій контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів, порядку розрахунків із споживачами з використанням електронних контрольно-касових апаратів, комп`ютерних систем.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06 липня 1995 року №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР), дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Так, відповідно до пунктів 1, 5, 13 статті 3 наведено Закону суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов`язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
У разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, згідно зі статтею 22 Закону №265/95-ВР до суб`єктів господарювання застосовується фінансова санкція у п`ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов`язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
За змістом пункту 6 статті 9 Закону №265/95 реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються: при продажу товарів (наданні послуг) суб`єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб`єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб`єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.
Отже, з урахуванням вищенаведених норм, фізичні особи - підприємці, які сплачують єдиний податок, мають право не застосовувати РРО, за умови ведення книг обліку доходів і витрат та видачі особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахункового документа встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Відповідно до статті 10 Закону №265/95-ВР перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов`язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики і Державної податкової адміністрації України. Розрахункові книжки не застосовуються у випадках здійснення підприємницької діяльності, визначених статтею 9 цього Закону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року №1336 Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" затверджено перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, пунктом 1 якого (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) значиться роздрібна торгівля продовольчими товарами та пивом у пляшках і бляшанках за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів, що здійснюється: суб`єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких від такої діяльності здійснюється за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту відповідно до законодавства з питань обкладення прибутковим податком з громадян; суб`єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб`єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку).
Отже, як зазначалось раніше, фізичні особи - підприємці, які сплачують єдиний податок, під час продажу продовольчих товарів та пива у пляшках та/або бляшанках за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів, мають право проводити розрахункові операції без застосування РРО, але з використанням розрахункових книжок (РК) та книг обліку розрахункових операцій (КОРО).
Відповідно до частини 3 статті 17 Закону №265/95-ВР у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.