ПОСТАНОВА
Іменем України
02 червня 2020 року
Київ
справа №820/2015/16
адміністративне провадження №К/9901/27022/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Желтобрюх І.Л.,
розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Київської об`єднаної державної податкової інспекції міста Харкова ГУ ДФС у Харківській області (далі - Інспекція) на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.08.2016 (суддя - Нурулаєв І.С.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2016 (головуючий суддя - Яковенко М.М., судді - Лях О.П., Старосуд М.І.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоматика НГ" (далі - Товариство) до Київської об`єднаної державної податкової інспекції міста Харкова ГУ ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, визнання дій протиправними,
УСТАНОВИВ:
У квітні 2016 року Товариство звернулось до суду із позовом до Інспекції, у якому просило: скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.04.2016 року за №0000011202; встановити відсутність повноважень Інспекції використовувати при проведенні камеральної перевірки податкової декларації Товариства з податку на додану вартість за січень 2016 року інформацію з інших джерел окрім даних, зазначених у декларації Товариства з податку на додану вартість за січень 2016 року та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального; визнати протиправними дії Інспекції щодо проведення камеральної перевірки податкової декларації Товариства з податку на додану вартість за січень 2016 року.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що: під час проведення камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2016 року Інспекція неправомірно використовувала інформацію із податкової декларації Товариства з податку на додану вартість за жовтень 2015 року, фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва за 2015 рік, даних договорів, первинних бухгалтерських документів, регістрів бухгалтерського обліку, про що Інспекція сама вказала у акті перевірки; Інспекція неправомірно врахувала виключно суми податку на додану вартість, сплачені Товариством у жовтні 2015 року митним органам, тоді як за приписами пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України податковий орган повинен був також брати до уваги усі суми податку на додану вартість, сплачені у попередніх періодах (відносно січня 2016 року) як постачальникам, так і митним органам під час імпорту товарів; Інспекція безпідставно не врахувала, що товари, по яких відбулося коригування ціни продажу, були імпортовані Товариством у попередніх періодах, податок на додану вартість був у повному обсязі сплачений до Державного бюджету України, що підтверджується митними деклараціями № 807100000/2015/023338 від 14.07.2015 та № 807100000/2015/018232 від 05.06.2015, суми податкового кредиту були задекларовані у деклараціях з податку на додану вартість, а розрахунки із постачальником здійснені, що підтверджується платіжними дорученнями № 48 від 26.05.2015 на суму 1512000,00 рос. руб, № 50 від 26.06.2015 на суму 895000,00 рос. руб.
Харківський окружний адміністративний суд постановою від 23.08.2016 позов задовольнив частково: скасував податкове повідомлення-рішення від 07.04.2016 року за №0000011202. В іншій частині позовних вимог відмовив.
Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 05.10.2016 рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що: до виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту у розмірі 699888,00 грн. призвело коригування вартісних показників до податкових накладних віл 08.06.2015 № 4 на суму 101406,00 грн., від 08.06.2015 № 3 на суму 343666,00 грн., від 15.07.2015 № 3 на суму 283633,00 грн., товари по яких імпортовані Товариством у червні - липні 2015 року, а податок на додану вартість був належним чином задекларований та у повному обсязі сплачений у відповідних податкових періодах.
Інспекція оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 30.11.2016 відкрив касаційне провадження у справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що відповідно до бази "Архів електронної звітності" Товариством у жовтні 2015 року було сплачено митним органам податок на додану вартість у сумі 17616,20 грн., що свідчить про те, що ним були порушені вимоги пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, а саме - завищено суму, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, по декларації з податку на додану вартість у сумі 635842,00 грн. Решта доводів касаційної скарги зводиться до цитування приписів Податкового кодексу України.
У запереченнях на касаційну скаргу Товариство просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 25.05.2020 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження та призначив справу до касаційного розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на 26.05.2020, під час проведення якого суд дійшов висновку про призначення справи до касаційного розгляду у судовому засідання у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін на 02.06.2020.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та, враховуючи межі касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суди попередніх інстанцій встановили, що Інспекція провела камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 22.03.2016 №396/20-31-12-02-10/36226645.
Зокрема, у акті перевірки було вказано, що при відображенні Товариством у податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2016 року бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 653458,00 грн. (рядок 20.2.1 декларації) встановлено порушення товариством вимог пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що полягало у тому, що Товариством було завищено суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок у січні 2016 року на 635842,00 грн., що призвело до заниження суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 635842,00 грн. Відповідно до пункту 200.4 ст.200 Податкового кодексу України сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню по податковій декларації за січень 2016 року, становить 17616,00 грн.
Також, у акті перевірки було зазначено, що під час опрацювання податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2016 року Інспекцією було використано податкові декларації з податку на додану вартість за січень 2016 року з додатками (додаток №1,№3,№4,№5 від 18.02.2016) та податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2015 року з додатками (додаток №1, №5 від 17.11.2015). Причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту (із зазначенням частки загальної суми податкового кредиту звітного (податкового) періоду, у якому виникло від`ємне значення з податку на додану вартість) було проведення розрахунків коригування на зменшення податкового зобов`язання по декларації з податку на додану вартість за жовтень 2015 року у зв`язку зі зміною ціни на відвантажений товар по податкових накладних червня-липня 2015 року.
На підставі висновків вказаного акту перевірки Інспекція прийняла податкове повідомлення-рішення від 07.04.2016 №0000011202, яким зменшила Товариству суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за січень 2016 року на 635842,00 грн. та застосувала штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 158961,00 грн.
Також, судами було встановлено, що між ТОВ "Торговий дім "Руст-95" (виконавцем) та Товариством (замовником) 09.10.2014 був укладений контракт №14-4199, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання, пов`язані з поставкою, та поставку товару, найменування, кількість і термін виготовлення якого узгоджуються сторонами додатком/специфікацією виробів, які є невід`ємною частиною даного контракту.
Згідно специфікацій до контракту Товариство придбало клапани запірні серії РУСТ 310-1 У та клапани запірно-регулюючі серії РУСТ 410-1 У із комплектуючими.
Крім того, між Товариством (постачальником) та ПАТ "Укргазвидобування" (покупцем) були укладені договори поставки №74/15 від 14.04.2015, №75/15 від 14.04.2015, №79/15 від 15.04.2015 (предмети яких є аналогічними). Відповідно до пунктів 1.1 статті 1 договорів постачальник зобов`язується поставити покупцеві товар, зазначений в специфікації - додаток (далі - товар), що додається до договору і є його невід`ємною частиною, а покупець - прийняти і оплатити такий товар.
На підтвердження виконання умов вказаних договорів Товариством були надані копії додаткових угод, специфікацій, податкових накладних від 08.06.2015 № 4 на суму 1438000,00 грн., від 08.06.2015 № 3 на суму 2921160,00 грн., від 15.07.2015 №3 на суму 2343984,00 грн.
Судами було встановлено, що до розділу І "Податкові зобов`язання" податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року Товариством за результатами взаємовідносин з ПАТ "Укргазвидобування" було включено суму податку на додану вартість 726,5 тис. грн. по податкових накладних від 08.06.2015 №3 та №4. До розділу І "Податкові зобов`язання" податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2015 року Товариством за результатами взаємовідносин з ПАТ "Укргазвидобування" було включено суму податку на додану вартість 390,6 тис. грн. (податкова накладна від 15.07.2015 №3).
У зв`язку зі зміною кон`юнктури ринку було зменшено ціну на товар, про що між сторонами укладені додаткові угоди: №2 від 16.10.2015 до договору №74/15 від 14.04.2015:, №2 від 12.10.2015 до договору № 75/15 від 14.04.2015, № 2 від 12.10.2015 до договору № 79/15 від 15.04.2015.