ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/14550/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І. С. - головуючого, Мачульського Г. М., Міщенка І. С.,
за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О. В.,
за участю представників:
Акціонерного товариства "Укртрансгаз" - Болдіна В. В.,
Акціонерного товариства "Київгаз" - Данилевського О. М., Лебедєва Ю. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2020
(у складі колегії суддів: Скрипка І. М. (головуючий), Тищенко А. І.,
Михальська Ю. Б.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2018 (суддя Балац С. В.)
в частині незадоволених позовних вимог
у справі № 910/14550/17
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до Публічного акціонерного товариства "Київгаз"
про стягнення 6 307 780,45 грн,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" (змінене найменування - Акціонерне товариство "Укртрансгаз") (далі - позивач, АТ "Укртрансгаз") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київгаз" (змінене найменування - Акціонерне товариство "Київгаз") (далі - відповідач, АТ "Київгаз") про стягнення 6 307 780,45 грн, з яких 5 487 141,64 грн заборгованості по оплаті наданих послуг згідно договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 28.09.2011 №1109011147/П19, 533 091,24 грн пені, 64 327,10 грн 3 % річних та 223 220,47 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 28.09.2011 № 1109011147/П19, укладеного між сторонами у справі, в частині повної оплати відповідачем наданих позивачем послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами.
Після порушення провадження у справі № 910/14550/17 відповідач здійснив часткові оплати за послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, у зв`язку із чим позивач 23.04.2018 подав до суду першої інстанції відповідь на відзив АТ "Київгаз", у якому просив стягнути з відповідача 1 782 030,11 грн, з яких 961 391,30 грн основного боргу за надані у жовтні 2016 року послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, 533 091,24 грн пені, 64 327,10 грн 3 % річних та 223 220,47 грн інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.08.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2020, позов задоволено частково. Закрито провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 4 525 750,34 грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача 805 194,12 грн основного боргу та 12 017,91 грн судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Судові рішення обґрунтовані недоведеністю позовних вимог у частині, яка незадоволена судами (щодо стягнення 156 197,19 грн основного боргу за надані у жовтні 2016 року послуги транспортування природного газу магістральними трубопроводами в обсязі 261,822 тис. куб. м.), оскільки надані відповідачем акти приймання-передачі природного газу, складені між ДП "КиївГазЕнерджи" та АТ "Київгаз", НАК "Нафтогаз України" та АТ "Київгаз", АТ "Укртрансгаз" та АТ "Київгаз" підтверджують, що у жовтні 2016 року відповідач прийняв від позивача природний газ в обсязі 1 260,795 тис. куб. м. на суму 805 194,12 грн. Також суди вказали, що спірний обсяг природного газу не існував, а хибні дані позивача виникли через некоректну роботу вузла обліку газу, встановленого на ГРС-12 (Хотів).
Узявши до уваги те, що позивач не оплатив судову економічну експертизу, призначену судом першої інстанції з метою визначення, зокрема, сум пені, 3 % річних та інфляційних втрат, які підлягають стягненню з відповідача, попри покладення такого обов`язку судом на позивача, суди попередніх інстанцій відмовили у задоволенні позовних вимог про стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат, ураховуючи невизначеність таких розрахунків.
Не погоджуючись з судовими рішеннями у частині незадоволених позовних вимог, 20.02.2020 АТ "Укртрансгаз" подало до Касаційного господарського суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та наявність випадків, передбачених п. 1, 3 ч.2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просило скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2018 в частині незадоволених позовних вимог про стягнення 156 197,19 грн основного боргу, 533 091,24 грн пені, 64 327,10 грн 3 % річних та 223 220,47 грн інфляційних втрат, прийняти в цій частині нове рішення про задоволення цих позовних вимог.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, АТ "Укртрансгаз" зазначило, що:
при вирішенні спору ані судом першої інстанції, ані судом апеляційної інстанції не було враховано правових висновків, викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.03.2018 у справі № 927/467/17, від 24.04.2018 у справі № 910/9394/17, від 21.05.2018 у справі № 904/10198/15, у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.06.2018 у справі №922/2716/17, у постанові Вищого господарського суду України від 25.04.2017 у справі № 923/1908/15, у постанові пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", що призвело до безпідставної відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 533 091,24 грн пені, 64 327,10 грн 3 % річних та 223 220,47 грн інфляційних втрат;
відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах положень ст. 3 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", гл. 2, 5 р. ІІІ Кодексу газотранспортної системи щодо здійснення державного регулювання видів діяльності стосовно вимірювань, одиниць вимірювання та засобів вимірюваної техніки, відповідності або невідповідності вузлів обліку газу вимогам чинних стандартів, стосовно спірних питань щодо результатів вимірювань обсягу природного газу або технічних, у т. ч. метрологічних характеристик засобів вимірювальної техніки, розбіжностей щодо обсягу переданого/прийнятого природного газу при вимірюванні комерційними вузлами обліку газу;
при встановлені обставин прийняття відповідачем у жовтні 2016 року природного газу в обсязі 1 260,795 тис. куб. м., а не 1 522,617 тис. куб. м. (за даними позивача), суди попередніх інстанцій не врахували умови технічної угоди від 04.05.2011 № 10-03-92, укладеної між позивачем та відповідачем, та факт підписання між сторонами у справі двостороннього акта від 03.11.2016 приймання-передачі природного газу за жовтень 2016 року;
судами не враховано, що умовами технічної угоди від 04.05.2011 № 10-03-92 та гл. 5 р. ІІІ Кодексу газотранспортної системи передбачено порядок вирішення спірних питань між сторонами щодо результатів вимірювання обсягу природного газу або технічних, у т. ч. метрологічних характеристик засобів вимірювальної техніки;
висновки судів попередніх інстанцій про те, що встановлений позивачем улітку 2016 року ВОГ на ГРС-12 (Хотів) не відповідає вимогам чинного законодавства з питань метрологічної діяльності зроблено без урахування положень ст. 3 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" та гл. 2 р. ІІІ Кодексу газотранспортної системи та без надання належної оцінки доказам у справі, зокрема, актам від 27.09.2016 введення основного та дублюючого ВОГ на ГРС-12 (Хотів) у комерційну експлуатацію з 01.08.2016, які підписані у т. ч. представником відповідача.
Ухвалою Верховного Суду від 29.04.2020 відкрито касаційне провадження у справі №910/14550/17 з підстав, передбачених п. 1, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, призначено касаційну скаргу АТ "Укртрансгаз" до розгляду у відкритому судовому засіданні на 27.05.2020.
19.05.2020 АТ "Київгаз" надало відзив на касаційну скаргу, в якому заперечило доводи касаційної скарги, просило залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Оскільки АТ "Укртрансгаз" подало касаційну скаргу після набрання чинності цим Законом зазначена касаційна скарга розглядається у порядку, передбаченому ГПК України у редакції, чинній з 08.02.2020.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача та представників відповідача, дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
У справі № 910/14550/17, яка розглядається, судами попередніх інстанцій установлено, що 28.09.2011 між ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" (правонаступником якої є АТ "Укртрансгаз") (газотранспортне підприємство) та АТ "Київгаз" (замовник) укладено договір № 1109011147/П19 на транспортування природного газу магістральними трубопроводами (далі - договір від 28.09.2011 №1109011147/П19), відповідно до п. 1.1 якого газотранспортне підприємство зобов`язується надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу відповідача від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій (далі - ГРС), а замовник зобов`язується внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в розмірі, у строки та порядку, передбачені умовами договору.
На виконання умов договору від 28.09.2011 № 1109011147/П19 АТ "Укртрансгаз" поставило АТ "Київгаз" у квітні-грудні 2016 року, січні-червні 2017 року природний газ на загальну суму 11 682 483,56 грн, що підтверджується актами наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами за вказані періоди.
У порушення умов договору від 28.09.2011 № 1109011147/П19 відповідач частково сплатив позивачу вартість наданих послуг, в результаті чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 5 487 141,64 грн по оплаті наданих послуг протягом жовтня 2016 року, січня-червня 2017 року, що стало підставою для звернення АТ "Укртрансгаз" до господарського суду із позовом про стягнення з АТ "Київгаз" 5 487 141,64 грн основної заборгованості, 533 091,24 грн пені, 64 327,10 грн 3% річних та 223 220,47 грн інфляційних втрат.
Після порушення провадження у справі № 910/14550/17 відповідач здійснив часткові оплати за послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, у зв`язку із чим позивач 23.04.2018 подав до суду першої інстанції відповідь на відзив АТ "Київгаз", у якому просив стягнути з відповідача 961 391,30 грн основного боргу за надані у жовтні 2016 року послуги, 533 091,24 грн пені, 64 327,10 грн 3 % річних та 223 220,47 грн інфляційних втрат.
Здійснення відповідачем часткових оплат за надані послуги з транспортування природного газу стало підставою для закриття судом першої інстанції провадження у справі № 910/14550/17, яка розглядається, в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 4 525 750,34 грн.
При з`ясуванні обставин існування у відповідача заборгованості за надані у жовтні 2016 року послуги у заявленому позивачем розмірі судами попередніх інстанцій установлено, що на підтвердження отриманого відповідачем природного газу в обсязі 1 522,617 тис. куб. м. у жовтні 2016 року на суму 972 404,12 грн позивач подав акт наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 31.10.2016 № 10-16-1109011147/П19, який підписано лише АТ "Укртрансгаз".
Не погоджуючись з обсягом отриманого газу у жовтні 2016 року (у розмірі 1 522,617 тис. куб. м.) АТ "Київгаз" склало, підписало та надало позивачеві акт наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 31.10.2016, у якому зазначило, що у жовтні 2016 року ним було використано природного газу в обсязі 1 260, 795 тис. куб. м. на суму 805 194,12 грн.
На підтвердження своїх доводів про отримання природного газу у жовтні 2016 року в обсязі меншому, ніж зазначено позивачем у акті наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 31.10.2016 № 10-16-1109011147/П19, відповідач надав:
акт приймання-передачі природного газу від 31.10.2016, складений між ДП "КиїкГазЕнерджи" та АТ "Київгаз", про те, що відповідно до умов договору від 31.10.2016 № КГЕ-18 ДП "КиївГазЕнерджи" передало, а АТ "Київгаз" прийняло природний газ для виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат у жовтні 2016 року в обсязі 15,659 тис. кв. м.;
акт приймання-передачі природного газу від 31.10.2016, складений між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та АТ "Київгаз", про те, що відповідно до умов договору від 30.12.2015 № 16-012-В ПАТ "НАК "Нафтогаз України" передало, а відповідач прийняв імпортований природний газ для забезпечення власних потреб у жовтні 2016 року в обсязі 19,460 тис. кв. м.;
акт приймання-передачі природного газу при відборі шляхом заміщення з ПСГ від 22.11.2016 № 296/09-16, складений між АТ "Укртрансгаз" та АТ "Київгаз", про те, що згідно договору на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу від 15.04.2015 № 1504000539 у жовтні 2016 року АТ "Укртрансгаз" здійснило відбір природного газу шляхом заміщення з ПСГ, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 1 225,676 тис. кв. м.
Урахувавши ту обставину, що АТ "Укртрансгаз" та АТ "Кивїгаз" не узгодили обсяг природного газу, отриманого відповідачем у жовтні 2016 року шляхом підписання двостороннього акта наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами за спірний місяць, суд першої інстанції дійшов висновку, що акти приймання-передачі природного газу (від 31.10.2016 та від 22.11.2016 № 296/09-16), надані відповідачем, підтверджують отримання відповідачем від позивача у жовтні 2016 року природного газу в обсязі 1 260,795 тис. куб. м. на суму 805 194,12 грн, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача основної заборгованості за жовтень 2016 задоволено частково у розмірі 805 194,12 грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог АТ "Укртрансгаз" про стягнення з відповідача 533 091,24 грн пені, 64 327,10 грн 3 % річних та 223 220,47 грн інфляційних втрат, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач не оплатив судову економічну експертизу, призначену судом першої інстанції з метою визначення, зокрема, сум пені, 3 % річних та інфляційних втрат, попри покладення такого обов`язку судом на позивача, вимоги про стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат не підлягають задоволенню, ураховуючи невизначеність таких розрахунків позивача.
З такими висновками суду першої інстанції погодився і суд апеляційної інстанції, зазначивши, що спірний обсяг природного газу не існував, а хибні дані позивача виникли через некоректну роботу вузла обліку газу, встановленого на ГРС-12 (Хотів).
У касаційній скарзі АТ "Укртрансгаз" оскаржує постанову суду апеляційної інстанції від 23.01.2020 та рішення суду першої інстанції від 06.08.2018 в частині незадоволених позовних вимог з підстав, передбачених п. 1, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
Частиною 1 ст. 300 ГПК України визначено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, предметом касаційного розгляду є законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень у частині незадоволених позовних вимог та в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставами для відкриття касаційного провадження.
Відповідно до п. 1, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (п. 1); якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (п. 3).
Оскаржуючи судові рішення з підстави, передбаченої п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, АТ "Укртрансгаз" зазначило, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах положень ст. 3 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", гл. 2, 5 р. ІІІ Кодексу газотранспортної системи щодо здійснення державного регулювання видів діяльності стосовно вимірювань, одиниць вимірювання та засобів вимірюваної техніки, відповідності або невідповідності вузлів обліку газу вимогам чинних стандартів, стосовно спірних питань щодо результатів вимірювань обсягу природного газу або технічних, у т. ч. метрологічних характеристик засобів вимірювальної техніки, розбіжностей щодо обсягу переданого/прийнятого природного газу при вимірюванні комерційними вузлами обліку газу, що призвело до безпідставної відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача 156 197,19 грн основного боргу за договором від 28.09.2011 № 1109011147/П19 за жовтень 2016 року.
Після відкриття касаційного провадження не встановлено наявності висновку Верховного Суду щодо питання застосування наведених норм права у подібних правовідносинах з урахуванням конкретних обставин справи.
Скаржник зазначив, що висновки судів про те, що встановлений позивачем влітку 2016 року ВОГ на ГРС-12 (Хотів) не відповідає вимогам чинного законодавства з питань метрологічної діяльності зроблено без урахування положень ст. 3 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", гл. 2, 5 р. ІІІ Кодексу газотранспортної системи та умов технічної угоди від 04.05.2011 № 10-03-92 щодо порядку вирішення спірних питань, які виникають за результатами вимірювання обсягу природного газу або технічних, у т. ч. метрологічних характеристик засобів вимірювальної техніки.
Перевіряючи такі доводи касаційної скарги АТ "Укртрансгаз" Касаційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Предметом розгляду у цій справі є вимоги АТ "Укртрансгаз", зокрема, про стягнення з відповідача 961 391,30 грн основного боргу за надані у жовтні 2016 року послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в обсязі 1 522,617 тис. куб. м.
Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до ст. 11 ЦК України є, зокрема, договори.
Згідно зі ст. 626, 627, ч. 1 ст. 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії, або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.
Відповідно до ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
У п. 3.1-3.4, 5.4 договору від 28.09.2011 № 1109011147/П19 сторони передбачили, що послуги з транспортування газу оформлюються позивачем і відповідачем актами наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами. Позивач до 15-го числа місяця, наступного за звітним, направляє відповідачу два примірники акта наданих послуг за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою позивача. Відповідач протягом 2-х днів з дати одержання акта наданих послуг зобов`язується повернути позивачу один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою відповідач, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. Акти наданих послуг є підставою для проведення остаточних розрахунків відповідача з позивачем. Вартість фактично наданих позивачем відповідачу послуг за звітний місяць визначається на підставі акта наданих послуг.
На підтвердження отриманого відповідачем природного газу в обсязі 1 522,617 тис. куб. м. у жовтні 2016 року на суму 972 404,12 грн позивач подав акт наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 31.10.2016 №10-16-1109011147/П19.