ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2020 року
м. Київ
cправа № 904/1923/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Селіваненка В.П.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Укрзалізниця", скаржник)
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2020 (головуючий - суддя Ніколенко М.О.) та
постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.03.2020 (головуючий - суддя Антонік С.Г., судді: Дарімн М.О., Березкіна О.В.)
за скаргою АТ "Укрзалізниця" на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Коваленко У.Ю. (далі - ВДВС у місті Дніпрі)
у справі № 904/1923/19
за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" (далі - АТ "ДТЕК Дніпроенерго")
до АТ "Укрзалізниця"
про стягнення 105 265, 39 грн.
1. Історія та обставини справи
1.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2019, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.09.2019, позовні вимоги АТ "ДТЕК Дніпроенерго" задоволено. Стягнуто з АТ "Укрзалізниця" на користь АТ "ДТЕК Дніпроенерго" вартість нестачі вантажу у розмірі 105 265,39 грн та 1921 грн витрат зі сплати судового збору.
1.1.2. На виконання рішення 30.09.2019 видано наказ.
1.1.3. Постановою державного виконавця від 16.01.2020 відкрито виконавче провадження №60978768 з примусового виконання зазначеного виконавчого документу.
1.1.4. 02.01.2020 до Господарського суду Дніпропетровської області від АТ "Укрзалізниця" надійшла скарга на дії Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якій товариство просило:
- визнати неправомірними дії ВДВС у місті Дніпрі щодо винесення постанови від 16.01.2020 ВП №60978768 про відкриття виконавчого провадження;
- скасувати постанову ВДВС у місті Дніпрі від 16.01.2020 ВП № 60978768 про відкриття виконавчого провадження.
Скаргу мотивовано тим, що Законом України "Про визнання таким, що втратив чинність Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" встановлена пряма заборона вчиняти виконавчі дії, у тому числі і щодо виконання рішень судів, якими встановлено стягнення грошових коштів з боржників. До переліку об`єктів права держаної власності, що не підлягають приватизації, включені дані щодо боржника - АТ "Українська залізниця", тому станом на 20.10.2019 усі виконавчі провадження, в тому числі і ВП №60978768, де боржником є АТ "Українська залізниця", підлягають завершенню, а виконавчі документи - поверненню стягувачу на підставі пункту 9 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".
2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду
2.1. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2020, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.03.2020, відмовлено у задоволенні скарги АТ "Українська залізниця" на дії ВДВС у місті Дніпрі.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. У касаційній скарзі АТ "Укрзалізниця", посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити скаргу на дії ВДВС у місті Дніпрі.
3.2. 21.05.2020 (на електронну адресу Суду з використанням ЕЦП) та 25.05.2020 до Верховного Суду надійшли аналогічні за змістом пояснення АТ "Укрзалізниця" на касаційну скаргу з урахуванням висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 15.05.2020 у справі № 904/5697/18.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи касаційної скарги:
4.1. судами попередніх судових інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, а саме прямої норми права про заборону вчинення виконавчих дій, передбаченої пунктом 3 розділу ІІІ Прикінцевих положень Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 02.10.2019 №145-ІХ;
4.2. касаційна скарга стосується питання права, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; справа № 904/1923/19 має виняткове значення для скаржника;
4.3. та на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме пункту 3 розділу ІІІ Прикінцевих положень Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 02.10.2019 №145-ІХ.
5. Позиція інших учасників справи
5.1. Відзиви на касаційну скаргу не надходили.
6. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
6.1. Імперативними приписами частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
6.2. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
7. Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
7.1. Предметом касаційного перегляду є ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, якими АТ "Укрзалізниця" відмовлено у задоволенні скарги на дії ВДВС у місті Дніпрі.
7.2. Переглянувши судове рішення у касаційному порядку на підставі встановлених судами попередніх судових інстанцій фактичних обставин справи, враховуючи визначені ГПК України межі перегляду, суд касаційної інстанції виходить з такого.
7.3. 20.10.2019 набрав чинності Закон України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації".
7.4. Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №145-ІХ забороняється вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.
До додатку 2 "Перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані" до Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" станом на 20.10.2019 включено АТ "Українська залізниця".
7.5. Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що заборона вчинення виконавчих дій, встановлена Законом України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", не поширюється на виконання рішення у справі №904/1923/19 про стягнення грошових коштів.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що не встановив підстав для повернення виконавчого документа, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, а державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження діяв у відповідності до норм чинного законодавства.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що з урахуванням заборони, встановленої пунктом 3 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", в комплексі з іншими заборонами та мораторіями на звернення стягнення на майно боржників - державних підприємств, встановленими на момент прийняття Закону №145-ІХ, законодавцем в основу положення, визначеного пунктом 3 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №145-ІХ, було покладено як принцип обов`язковості виконання рішень, закріплений Конституцією України, так і необхідність збереження об`єктів права державної власності, які були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", у зв`язку з їх стратегічним значенням для української економіки та національної безпеки з метою запобігти безконтрольному відчуженню майна, що складає єдиний майновий комплекс, у тому числі через застосування позаприватизаційних процедур. Винятком із зазначеної заборони є стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами. Тобто вказаною нормою Закону №145-ІХ з усього складу майна підприємства, призначеного для його діяльності, яким також є нерухоме майно (будівлі, споруди, земельні ділянки тощо), передбачено можливість звернення стягнення лише на конкретні види майна цього підприємства, зокрема, грошові кошти.