ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/4170/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Грузицька І. В.,
за участю представників:
позивача - Бакланова Д. В., Нижника О. М.,
відповідача - Лисенка В. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2019 (судді: Кропивна Л. В. - головуючий, Смірнова Л. Г., Дідиченко М. А.) і рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2019 (суддя Ярмак О. М.) у справі
за позовом Акціонерного товариства "Полтаваобленерго"
до Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
про визнання договору укладеним,
В С Т А Н О В И В:
1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1.1. У квітні 2019 року Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго" (далі - ПАТ "Полтаваобленерго", наразі - Акціонерне товариство "Полтаваобленерго", далі - АТ "Полтаваобленерго") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "НАК "Нафтогаз України") про визнання укладеним договору постачання природного газу від 15.04.2016 № 953-ТЕ у редакції, наведеній позивачем у прохальній частині позовної заяви.
В обґрунтування позову АТ "Полтаваобленерго" наголосило, що відповідач ухиляється від укладення договору, який він зобов`язаний укласти згідно із Законом України "Про ринок природного газу" та постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 № 758 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)".
1.2. У письмових поясненнях АТ "НАК "Нафтогаз України" заперечило проти задоволення позову та просило відмовити у позові з підстав його необґрунтованості. Зокрема, відповідач наголосив на неналежному оформленні позивачем проєктів договорів постачання природного газу; помилковості обраного позивачем способу захисту порушених прав; відсутності підстав для обов`язкового укладення спірного договору в силу закону.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.07.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2019, позов задоволено; визнано укладеним договір постачання природного газу між сторонами у справі, у резолютивній частині судового рішення викладено його редакцію.
2.2. Аргументуючи судове рішення, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що укладення спірного договору є обов`язковим у силу закону; відповідач у цьому випадку безпідставно ухилився від укладення зазначеного договору, хоча наділений спеціальними обов`язками щодо постачання природного газу виробникам теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, тому наявні правові підстави для визнання укладеним спірного договору на постачання природного газу у судовому порядку у редакції, запропонованій позивачем. Суд також звернув увагу, що згідно з чинним законодавством не заборонено укладати правочини щодо урегулювання правовідносин, які вже виникли.
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечення на неї
3.1. АТ "НАК "Нафтогаз України", не погоджуючись із рішенням і постановою у справі, подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2019 і рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2019 та прийняти у справі нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Підставами для скасування оскаржених судових рішень у справі АТ "НАК "Нафтогаз України" вважає неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення судами норм процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають істотне значення для справи. Зокрема, скаржник наголошує на неналежному оформленні позивачем проєктів договорів на постачання природного газу, надісланих для підписання відповідачеві; помилковості обраного позивачем способу захисту порушеного права; відсутності норми закону, яка покладає на відповідача обов`язок укласти із позивачем договір на постачання природного газу, як і типової форми таких договорів. Скаржник також зазначає, що попередні судові інстанції в оскаржених судових рішеннях послалися на положення нормативних актів, які втратили чинність, і допустили порушення положень статей 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України.
3.2. Від АТ "Полтаваобленерго" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач акцентує необґрунтованість наведених у касаційній скарзі доводів і правомірність висновків господарських судів попередніх інстанцій, викладених в оскаржених судових рішеннях. Товариство також звертає увагу на судові рішення у справі № 910/2531/18 між тими самими сторонами, які були залишені без змін згідно з постановою Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 910/2531/18.
4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду
4.1. Згідно з ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 05.03.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "НАК "Нафтогаз України" і призначено її розгляд у судовому засіданні 07.04.2020. У зв`язку із надходженням від сторін клопотань про відкладення розгляду справи, з метою дотримання постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 і Закону України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", розгляд касаційної скарги згідно з ухвалами від 07.04.2020, від 12.05.2020 відкладався до 26.05.2020.
4.2. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи і заперечення на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з таких підстав.
4.3. Як свідчать матеріали справи та установили суди, згідно зі статутом ПАТ "Полтаваобленерго", затвердженим рішенням загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Полтаваобленерго" від 20.04.2011, оформленого протоколом № 16, предметом діяльності цього товариства є, зокрема, виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Під час вирішення спору господарські суди також установили, що між сторонами у справі велося листування з приводу укладення договору на постачання природного газу. ПАТ "Полтаваобленерго" неодноразово зверталося до АТ "НАК "Нафтогаз України" із листами, зокрема від 31.03.2016 № 03-17/4043, від 28.04.2016 № 03-17/5357, і направляло проєкти договорів на постачання природного газу на 2016 рік, у тому числі від 03.03.2016 № 755-ТЕ, від 03.02.2016 № 951-ПР, № 952, від 15.04.2016 № 953-ТЕ, № 954-БО.
Відповідач, у свою чергу, розглянув отримані проєкти договорів, утім їх не підписав і повернув позивачеві. У листі від 18.05.2016 № 26-3429/1.2-16 відповідач повідомив позивачу про неприйнятність проєктів договорів з огляду на те, що їх підписав лише голова правління, натомість підпису фінансового директора немає, що суперечить статуту ПАТ "Полтаваобленерго".
У подальшому позивач направив відповідачеві лист від 19.05.2016 № 03-12/6124, до якого долучив підписані зі своєї сторони проєкт договору купівлі-продажу природного газу для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню на 2016 рік і додаткову угоду № 1 до нього; проєкт зазначеного договору підписав голова правління позивача ОСОБА_3. і фінансовий директор ОСОБА_2.
Проте відповідач у листі від 09.06.2016 поінформував позивача про повернення без підписання, зокрема, зазначеного проєкту, оскільки станом на 07.06.2016 документальне оформлення фактично використаних контрагентами ПАТ "НАК "Нафтогаз України" обсягів газу вже було завершено, а операції із реалізації газу відображено в бухгалтерському обліку із одночасною реєстрацією податкових накладних; ПАТ "Полтаваобленерго" допустило несанкціоноване використання природного газу без укладення договорів, що є порушенням законодавства у сфері функціонування ринку природного газу.
4.4. Спір у справі виник у зв`язку із відмовою відповідача підписати договір на постачання природного газу для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та гарячої води населенню.
4.5. У статтях 3, 6, 203, 626, 627 Цивільного кодексу України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).
Відповідно до частини 1 статті 626 зазначеного Кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з частиною 3 статті 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Отже, суд вправі задовольнити позов про спонукання укласти договір лише в разі, якщо встановить наявність правовідносин, зважаючи на які, сторони зобов`язані укласти договір, але одна зі сторін ухилилася від цього. При цьому має бути доведено і наявність прямого законодавчого обов`язку відповідача щодо укладення договору.
Правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу, визначено у Законі України "Про ринок природного газу".