ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2020 року
м. Київ
Справа № 925/358/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Кушніра І. В.,
секретар судового засідання - Астапова Ю. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Черкаситорф" державного підприємства "Київторф" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2020 у справі
за позовом Дочірнього підприємства "Черкаситорф" державного підприємства "Київторф" до Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" про визнання договору укладеним та зобов`язання вчинити дії,
за участю представників:
позивача - Богуславець С.С., адвокат,
відповідача - Овсієнко О.І., адвокат,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Дочірнє підприємство "Черкаситорф" Державного підприємства "Київторф" (далі - ДП "Черкаситорф", Підприємство) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" (далі - ПАТ "Черкасиобленерго", Товариство) про визнання укладеним між Підприємством та Товариством договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії щодо розподілу електричної енергії; зобов`язання Товариства надіслати на адресу Підприємства два підписаних письмових примірники договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач як оператор систем розподілу всупереч нормам чинного законодавства, а саме постанові Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії", не вчинив дій, спрямованих на укладення з позивачем як споживачем договору про надання послуг з розподілу електричної енергії.
2. Фактичні обставини справи, встановлені судами
2.1. 01.10.2009 між сторонами у справі укладено договір про постачання електричної енергії № 5, за умовами якого відповідач продає позивачеві електроенергію для забезпечення потреб електроустановок позивача з дозволеною потужністю 750 кВт, а позивач сплачує відповідачеві вартість використаної (купленої) електроенергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору.
2.2. Згідно з пунктом 9.4. зазначеного договору він набирає чинності з дня його підписання та укладається на строк до 31.12.2010. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не заявить про припинення його дії або про перегляд його умов.
2.3. З 01.01.2019 ПАТ "Черкасиобенерго" розпочало провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії на території Черкаської області на підставі ліцензії з розподілу електричної енергії, і відповідно до вимог пункту 2.1.2 глави 2.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ, Правила) як оператор системи зобов`язане укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи. Не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем.
2.4. Згідно з пунктом 2 постанови НКРЕП від 14.03.2018 № 312 укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог ПРРЕЕ здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.
2.5. 26.03.2019 позивач направив відповідачу заяву від 22.03.2019, в якій зазначив, що всупереч вимогам постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 відповідач не направив позивачеві заяву-приєднання до договору про надання послуг із розподілу електричної енергії з ЕІС кодами точок комерційного обліку об`єкта споживача, які повинні бути в наявності для укладення такого договору. Крім того, позивач вимагав направити два примірники договору на підписання.
2.6. Позивач із власної ініціативи 28.03.2019 направив відповідачеві заповнену ним заяву-приєднання, як додаток до зазначеного договору, що підтверджується копією супровідного листа та поштовою квитанцією.
2.7. Відмовляючи в укладанні договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (лист від 23.04.2019 №2816/03-01-03-02.), відповідач наголосив, що договір між сторонами про надання послуг з розподілу електричної енергії ПАТ "Черкасиобленерго" не вважається укладеним, оскільки установки позивача були відключені від електропостачання за борги, а оскільки електроустановки споживача не приєднані до системи розподілу, то на підставі пункту 11.3.14 Кодексу систем розподілу він має право відмовити позивачеві у доступі до системи розподілу, а без цього укладення зазначеного договору неможливе. Разом із тим, стосовно позивача вже відкрито ліквідаційну процедуру у справі про банкрутство ДП "Черкаситорф" № 925/589/16 і на виконання положень чинного законодавства для укладення цього договору про надання послуг з розподілу електричної енергії позивач має надати певний пакет документів щодо права власності чи користування на об`єкти нерухомого майна, земельну ділянку, відомості про споживача, про повноваження особи на підписання договору та ін.
3. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3.1. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 18.07.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2019, позов задоволено частково, зобов`язано ПАТ "Черкасиобленерго" у п`ятиденний строк з дня набрання рішенням законної сили надіслати на адресу ДП "Черкаситорф" два підписаних примірники договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії; у решті позовних вимог відмовлено; стягнуто з відповідача на користь позивача 1921,00 грн сплаченого судового збору.
Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про визнання укладеним договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії суд першої інстанції виходив з того, що позивач на підставі чинного договору від 01.10.2009 № 5 про постачання електричної енергії, укладеного між сторонами, має право ініціювати із свого боку укладення із відповідачем договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу шляхом приєднання до цього договору; що відсутні правові підстави для висновку, що укладення такого договору після 01.12.2018 є неможливим, якщо оператор системи розподілу сам вчасно не зініціював укладення такого договору із споживачем; що для позивача, як для ініціатора укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, датою укладення спірного договору є день підписання ним заяви-приєднання від 26.03.2019 і направлення позивачем відповідачеві заяви-приєднання від 26.03.2019 свідчить, що із цієї дати між сторонами укладено договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за формою, оприлюдненою відповідачем на сайті.
Наголошуючи, що ця подія на час подання позову (02.04.2019) вже відбулася, суд дійшов висновку про відсутність предмету спору в частині позовних вимог про визнання укладеним договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.
3.2. Постановою Верховного Суду від 21.01.2020 скасовано постанову апеляційної інстанції, справу направлено на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Постанову мотивовано наступним.
Відповідач подав до апеляційної інстанції докази, які, на його думку, підтверджують перехід права власності (до виникнення спору між сторонами у справі) на ті об`єкти нерухомості, яких стосується договір на розподіл електричної енергії, що є предметом спору (змінився власник електроустановок) та ініціювання орендарем такого майна (на підставі договору оренди з новим власником майна) - Товариством з обмеженою відповідальністю "Черкаський торфобрикетний завод" судового спору про зобов`язання ПАТ "Черкасиобленерго" видати такому орендареві примірники договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії у паперовій формі. Наведене, на думку, Товариства свідчить про відсутність у ДП "Черкаситорф" порушеного права та про відсутність підстав для задоволення позову особи, яка не є споживачем у розумінні приписів Закону України "Про ринок електричної енергії", Кодексу систем розподілу, ПРРЕЕ. За твердженням ПАТ "Черкасиобленерго", суд першої інстанції фактично зобов`язав відповідача направити на адресу позивача два підписаних примірники договору споживача про надання послуг розподілу електричної енергії на об`єкти, які не перебувають у його власності.
Обґрунтовуючи неможливість подання відповідних доказів суду першої інстанції, ПАТ "Черкасиобленерго" в апеляційній скарзі наголосило, що договір оренди укладений новим власником майна після того, як місцевий господарський суд перейшов до розгляду справи № 925/358/19 по суті, а також, що надходження до ПАТ "Черкасиобленерго" позовної заяви орендаря такого об`єкта нерухомості відбулося 26.06.2019.
Крім того, до клопотання від 15.10.2019, з яким ПАТ "Черкасиобленерго" звернулося до суду апеляційної інстанції, додано договір купівлі-продажу майна від 31.01.2019 № 1, укладений ДП "Черкаситорф" із Товариством з обмеженою відповідальністю "Надра торф", протокол проведення аукціону щодо такого майна, а також обґрунтування неможливості подати відповідні докази суду першої інстанції.
Проте суд апеляційної інстанції не вирішив питання щодо прийняття чи відмови у прийнятті додатково поданих доказів, залишивши їх поза увагою.
Невирішення судом апеляційної інстанції питання про прийняття чи відмову у прийнятті додатково поданих ПАТ "Черкасиобленерго" доказів є порушенням цим судом норм процесуального права та стало підставою для направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
3.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2020 (колегія суддів у складі: Попікова О. В., Євсіков О. О., Корсак В. А.) рішення Господарського суду Черкаської області від 18.07.2019 скасовано в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання ПАТ "Черкасиобленерго" у п`ятиденний строк з дня набрання рішенням законної сили надіслати на адресу ДП "Черкаситорф" два підписані примірники договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії. Прийнято в цій частині нове рішення про відмову у позові.
Рішення Господарського суду Черкаської області від 18.07.2019 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання укладеним договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії між ДП "Черкаситорф" та ПАТ "Черкасиобленерго" залишено без змін з мотивів, викладених у постанові.
3.4. Постанова апеляційної інстанції мотивована наступним.
У пункті 2.1.6 ПРРЕЕ передбачено, що у разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії споживач не має права використовувати електричну енергію із системи розподілу та має подати оператору системи розподілу письмову заяву про припинення розподілу електричної енергії на його об`єкт.
Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.
Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії може бути ініційований як споживачем, так і оператором відповідно до визначених ПРРЕЕ випадків, однак для визнання його укладеним необхідно встановити факт акцептування його іншою стороною.
Отже, за умови встановлення тієї обставини, що заява-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії не була акцептована відповідачем, за відсутності доказів вчинення будь яких дій на виконання цього договору, як то надання послуг з електропостачання, сплата коштів, тощо, апеляційний суд зазначив, що у нього відсутні правові підстави вважати доведеним факт приєднання позивача - споживача до умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, а сам договір - укладеним.
При цьому, на думку апеляційної інстанції, обраний позивачем спосіб захисту права шляхом визнання укладеним договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії - не призведе до відновлення прав та інтересів позивача і не забезпечить виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною (відповідачем), оскільки фактично не відновить як постачання електроенергії, так і господарську діяльність підприємства позивача.
Крім того, оскільки під час апеляційного провадження встановлено відсутність укладеного між сторонами договору про надання послуг з розподілу електричної енергії у паперовому виді, апеляційний суд дійшов висновку і про відсутність правових підстав для спонукання відповідача - оператора системи розподілу надати споживачеві два примірники договору для підписання.
4. Короткий зміст доводів і вимог касаційної скарги
4.1. ДП "Черкаситорф" у касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням апеляційним господарським судом норм чинного законодавства, а саме постанови НКРЕП від 14.03.2018 № 312, ПРРЕЕ. Скаржник наголошує, що норми, наведені у пунктах 2 та 4 зазначеної постанови застосовуються не до всіх учасників ринку електроенергії (споживачів), а лише до тих, які приєднані станом до 01.12.2018 до електромереж операторів системи розподілу на території діяльності оператора системи розподілу та мають чинний договір про постачання електроенергії. Наведеним ознакам повністю відповідає позивач.
Скаржник зазначив, що він приєднувався до договору виключно на підставі пункту 2 постанови, а тому не був зобов`язаний виконувати всі умови, викладені у частині 8 пункту 2.1.4 ПРРЕЕ, які не стосуються такого приєднання, і не був зобов`язаний додавати будь-які документи до заяви-приєднання. Натомість застосована судом норма ПРРЕЕ має застосовуватися виключно до тих споживачів, які змінили власника електроустановки.
Обґрунтовуючи подання касаційної скарги пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
5.1. ПАТ "Черкасиобленерго" у відзиві просить у задоволенні касаційної скарги відмовити та зазначає, що позивачем не доведено суті порушеного права, оскільки кінцевою метою розподілу електричної енергії є її постачання, однак з огляду на наявність заборгованості та зважаючи на положення пункту 3.1.6 ПРРЕЕ постачальникам електричної енергії заборонено укладати договори на здійснення постачання електричної енергії у разі заборгованості за спожиту електричну енергію перед іншим постачальником. Крім того, у справі № 925/706/19 позивачем заявлено позов про розірвання договору з розподілу електричної енергії, який у даній справі хоче укласти позивач.
6. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
6.1. Відповідно до частин 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
6.2. Переглянувши судові рішення у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи, враховуючи визначені ГПК України межі цього перегляду, суд касаційної інстанції виходить із такого.
6.3. Згідно з частинами 1, 2 статті 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергія) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.