1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду








Постанова

Іменем України

28 травня 2020 року

м. Київ


справа № 127/22129/18

провадження № 51-710км20

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Слинька С. С.,

суддів Білик Н. В., Остапука В. І.,

за участю:

секретаря судового засідання Гапон С. А.,

прокурора Вараниці В. М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018020010002823, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Некрасово Вінницького району Вінницької області, жительки АДРЕСА_1, раніше судимої - за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 09 серпня 2018 року за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, до покарання у виді громадських робіт на строк 240 годин,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 389 КК України,

за касаційною скаргою захисника Бевз О. І. на вирок Вінницького апеляційного суду від 26 грудня 2019 року.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 03 жовтня 2019 року ОСОБА_1 засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України - на строк 2 роки; за ч. 2 ст. 185 КК України - на строк 3 роки та до покарання виді арешту за ч. 2 ст. 389 КК України - на строк 4 місяці.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі статей 71, 72 КК України за сукупністю вироків шляхом повного складання покарання за цим вироком та покарання, призначеного за попереднім вироком від 09 серпня 2018 року, остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 30 днів.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України постановлено зарахувати засудженій ОСОБА_1 у строк покарання строк попереднього ув`язнення за період із 04 вересня по 03 жовтня 2019 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки і покладено на неї обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 цього Кодексу.

Вирішено питання про стягнення судових витрат у кримінальному провадженні та про долю речових доказів.

За вироком місцевого суду ОСОБА_1 визнано винуватою та засуджено за вчинення таких злочинів.

Так, 05 липня 2018 року в період із 20:26 по 20:37 ОСОБА_1 у приміщені магазину "Екомаркет Н-96" на першому поверсі ТРЦ "Дастор" на просп. Юності, 18 у м. Вінниці шляхом вільного доступу таємно заволоділа належним ТОВ "ЕКО" майном на загальну суму 257,31 грн.

Проте ОСОБА_1, вчинивши всі дії, які вважала необхідними для заволодіння майном, з причин, які не залежали від її волі, не змогла довести злочин до кінця, оскільки була затримана працівниками магазину.

18 лютого 2019 року в період із 11:20 по 11:30 ОСОБА_1, перебуваючи у приміщені магазину ТОВ "Сільпо-Фуд" на вул. Келецькій, 105 у м. Вінниці, шляхом вільного доступу таємно викрала продукти харчування, які належали вказаному товариству, чим заподіяла йому матеріальної шкоди на загальну суму 300,52 грн.

Крім того, 31 травня 2019 року близько 20:55 ОСОБА_1 у приміщенні супермаркету "Сільпо" на вул. 600-річчя, 17-Е у м. Вінниці шляхом вільного доступу таємно заволоділа належним ТОВ "Сільпо-Фуд" майном на загальну суму 582,43 грн.

Проте ОСОБА_1, вчинивши всі дії, які вважала необхідними для заволодіння майном, з причин, які не залежали від її волі, не змогла довести злочин до кінця, оскільки була затримана працівниками магазину.

Крім цього, ОСОБА_1, будучи засудженою за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 09 серпня 2018 року за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 240 годин, у період із 02-го по 10 жовтня та із 17 жовтня 2018 року не з`явилася до МКП "ЖЕК № 6" на відпрацювання громадських робіт, тобто всупереч вимогам ч. 3 ст. 40 КВК України умисно ухилилась від відбування зазначеного покарання.

26 грудня 2019 року Вінницький апеляційний суд задовольнив частково апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді провадження в суді першої інстанції, скасував вирок районного суду щодо ОСОБА_1 у частині призначеного покарання й ухвалив у цій частині новий вирок, яким призначив ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі: за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України - на строк 1 рік; за ч. 2 ст. 185 КК України - на строк 1 рік 5 місяців, а також призначив покарання у виді арешту за ч. 2 ст. 389 КК України - на строк 4 місяці. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначив ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 5 місяців. На підставі статей 71, 72 КК України за сукупністю вироків шляхом повного складання покарання за цим вироком та покарання, призначеного за попереднім вироком від 09 серпня 2018 року, апеляційний суд остаточно призначив ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців. У решті вирок районного суду залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала, а також позиції інших учасників кримінального провадження

У касаційній скарзі захисник Бевз О. І. ставить вимогу про зміну вироку апеляційного суду щодо ОСОБА_1 у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженої через суворість. Просить застосувати до ОСОБА_1 положення ст. 75 КК України та звільнити її від відбування покарання з випробуванням. Суть доводів захисника зводиться до того, що апеляційний суд не врахував повною мірою всіх наявних у провадженні обставин, які пом`якшують покарання, даних про особу її підзахисної та безпідставно ухвалив свій вирок, яким призначив покарання без застосування положень ст. 75 КК України. Крім того захисник зазначає, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі апеляційних вимог прокурора, порушивши положення ч. 2 ст. 404 КК України, оскільки призначив ОСОБА_1 нове покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців. Разом із тим, захисник указує на те, що апеляційний суд усупереч вимогам процесуального закону при ухваленні свого рішення надав одним і тим же доказам протилежну оцінку.

Позиції учасників судового провадження


................
Перейти до повного тексту