Ухвала
іменем України
26 травня 2020 року
м. Київ
справа № 601/1969/12
провадження № 51-5506км19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючої Крет Г. Р.,
суддів Григорʼєвої І. В., Шевченко Т. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Дегтяр Л. О.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника Гончарука С. П.,
прокурора Єременка М. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та його захисника Гончарука Сергія Петровича на вирок Андрушівського районного суду Житомирської області від 07 травня 2018 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 15 жовтня 2019 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Невгоди Овруцького району Житомирської області, жителя АДРЕСА_1, головного інженера ДП "Попільнянське лісове господарство", особи з інвалідністю 2-ї групи, потерпілого від ЧАЕС 1-ї категорії, не судимого,
засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу України (у редакції до внесення змін Законом України від 07 квітня 2011 року № 3207-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення"; далі - КК).
Короткий зміст оскаржених судових рішень та встановлені фактичні обставини
Справа судами розглядалася неодноразово.
За останнім вироком Андрушівського районного суду Житомирської області від 07 травня 2018 року ОСОБА_1 засуджено до покарання:
- за ч. 1 ст. 366 КК - у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов`язками, на строк 1 рік, а на підставі ч. 5 ст. 74 КК у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 49 КК, його звільнено від відбування призначеного покарання;
- за ч. 2 ст. 190 КК - у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн, а на підставі ч. 5 ст. 74 КК у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 49 КК, його звільнено від відбування призначеного покарання;
- за ч. 3 ст. 358 КК - у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн, а на підставі ч. 5 ст. 74 КК у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 49 КК, його звільнено від відбування призначеного покарання.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Андрушівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Житомирській області (далі - Відділення Фонду в Андрушівському районі) 316 075,35 грн та на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Овруцькому районі Житомирської області (далі - Відділення Фонду в Овруцькому районі) - 2181,35 грн.
Вирішено питання щодо запобіжного заходу та речових доказів.
Житомирський апеляційний суд ухвалою від 15 жовтня 2019 року скасував вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 в частині задоволення позовних вимог Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Овруцькому районі Житомирської області, а справу в цій частині повернув на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства. У решті вирок місцевого суду залишив без зміни.
Суд визнав ОСОБА_1 винуватим у вчиненні інкримінованих йому злочинів за обставин, детально викладених у вироку.
Як установив Суд, ОСОБА_1, працюючи директором ДП "Попільнянське лісове господарство", використовуючи своє службове становище, діючи умисно в інтересах третіх осіб, достовірно знаючи, що передбачених договорами № 34, № 35 від 11 листопада 2010 року робіт з будівництва лісогосподарської автодороги протипожежного призначення між кварталами № 73-74, № 69-70 Андрушівського лісництва товариством з обмеженою відповідальністю "Гарант Ком" (далі - ТОВ "Гарант Ком") під керівництвом ОСОБА_2 у повному обсязі не виконано, вчинив службове підроблення: 10 грудня 2010 року підписав завідомо недостовірні акти № 1, № 2 та 23 грудня 2010 року - акти № 4, № 5 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року, які за домовленістю були складені та підписані директором ТОВ "Гарант Ком" ОСОБА_2 і в які були внесені завідомо недостовірні відомості про обсяги виконаних підрядних будівельних робіт. Зазначені акти ОСОБА_1 передав в управління державного казначейства у Попільнянському районі для перерахування коштів ТОВ "Гарант Ком" за виконані роботи на суму 566 330 грн.
Крім того, ОСОБА_1 як працівник ДП "Попільнянське лісове господарство" та його директор, діючи умисно, з метою незаконного заволодіння чужим майном - коштами Відділення Фонду в Андрушівському районі, вступивши у змову зі своїм підлеглим ОСОБА_3, який погодився повідомити, що є очевидцем нещасного випадку, якого насправді не було, надав недостовірні відомості комісії з розслідування нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом, що стався 03 листопада 2006 року о 7:50 на майданчику ДП "Попільнянське лісове господарство", а саме повідомив, що внаслідок падіння та удару головою об нижню частину відкритих дверей автомобіля отримав травму лівого ока, достовірно знаючи, що ці тілесні ушкодження він отримав під час його побиття 02 листопада 2006 року близько 22:00 біля свого будинку. На підставі цих відомостей у подальшому комісією складено та підписано акт про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 від 05 листопада 2006 року та акт розслідування нещасного випадку форми Н-5 від 06 листопада 2006 року як такі, що відносяться до нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом, що не відповідає дійсності.
У подальшому ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на заволодіння чужим майном, з метою введення в оману працівників Відділення Фонду в Андрушівському районі, діючи умисно з корисливих мотивів, склав заяву про призначення йому страхових виплат у зв`язку з нещасним випадком на виробництві та у 2007 році подав разом з іншими недостовірними документами. На підставі цих докуменів ОСОБА_1 було призначено одноразову допомогу в розмірі 29 925 грн у зв`язку зі стійкою втратою працездатності та щомісячну грошову суму за часткову втрату професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку, в розмірі 1087,20 грн. Протягом 2007 року по час ухвалення рішення ОСОБА_1 отримав одноразову виплату та страхові виплати на загальну суму 316 075,73 грн, чим завдав значної шкоди державі в особі Відділення Фонду в Андрушівському районі.
Вимоги та узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги
У касаційних скаргах, які є однаковими за своїм змістом, засуджений та його захисник, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону та істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, просять скасувати постановлені судові рішення щодо ОСОБА_1 та на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 Кримінально-процесуального кодексу України (далі - КПК 1960 року) закрити кримінальну справу. Зазначають, що в основу обвинувального вироку суд поклав недопустимі та суперечливі докази, не взяв до уваги доказів, які свідчать про зворотне, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Вказують на порушення органом досудового розслідування ст. 119 КПК 1960 року та упередженість суду першої інстанції під час розгляду справи.
Крім того, на думку сторони захисту, суд першої інстанції, ухвалюючи обвинувальний вирок за ч. 1 ст. 366 КК щодо ОСОБА_1, не взяв до уваги, що порушення кримінальної справи за цим фактом не відповідає вимогам статей 22, 94, 98-2 КПК 1960 року; вийшов за межі обвинувачення в частині визначення обсягу невиконаних робіт за договорами підряду; допустив порушення під час судових засідань 4 липня та 24 жовтня 2017 року, провівши їх без участі обвинуваченого ОСОБА_2 ; необґрунтовано відмовив у задоволенні ряду клопотань; не взяв до уваги рішення прокуратури Попільнянського району про відмову в порушенні кримінальної справи за ч. 1 ст. 366 КК за відсутністю складу злочину в діях службових осіб ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які здійснювали авторський та технічний нагляд. Також скаржники вважають, що за цим епізодом не доведено суб`єктивної сторони злочину.
Крім того, суд першої інстанції, ухвалюючи обвинувальний вирок за ч. 2 ст. 190 КК та ч. 3 ст. 358 КК щодо ОСОБА_1, на думку сторони захисту, безпідставно послався як на докази вини на висновок судово-медичної експертизи № 164 від 21 липня 2011 року та матеріали виконаного окремого доручення № 6056 від 28 липня 2011 року; необґрунтовано відмовив у задоволенні ряду клопотань; вийшов за межі своїх повноважень, самостійно визначивши редакцію ч. 3 ст. 358 КК; не взяв до уваги рішення судів щодо стягнення коштів з відділень Фонду; не взяв до уваги рішення слідчого прокуратури Попільнянського району від 11 серпня 2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи за статтями 190, 358, 384 КК щодо ОСОБА_3 ; безпідставно задовольнив цивільний позов. Також скаржники вважають, що за цим епізодом суд не встановив усіх елементів складу злочину.
Сторона захисту вказує, що такідоводи захисника в інтересах засудженого не отримали належної оцінки судом апеляційної інстанції, який без зазначення достатніх підстав прийнятого рішення дійшов необґрунтованого висновку про залишення вироку суду першої інстанції без зміни в частині доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено.
Учасникам кримінального провадження було повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до Суду не надходило.
Позиції учасників судового провадження
У суді касаційної інстанції засуджений та його захисник підтримали касаційні скарги, а прокурор заперечував проти їх задоволення.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 1 ст. 398 КПК 1960 року підставами для скасування або зміни вироку місцевого суду судом касаційної інстанції є лише істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину і особі засудженого.
Отже, касаційний суд не перевіряє вироки місцевих судів щодо неповноти та однобічності досудового і судового слідства, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, а виходить з обставин справи, встановлених судом.
Натомість зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції, який, залишаючи без задоволення апеляційну скаргу захисника, в якій він оспорював доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, за які його засуджено, в ухвалі навів докладні мотиви прийнятого рішення і не встановив істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, що б перешкодили суду першої інстанції повно і всебічно розглянути справу та дати правильну юридичну оцінку вчиненим діянням.
Так, незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своє вини, йоговинуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК, підтверджується: даними в судовому засіданні показаннями ОСОБА_2, який повідомив про обставини складання та підписання у грудні 2010 року ним та ОСОБА_1 завідомо недостовірних актів форми КБ-2 за № 1, № 2, № 4, № 5 щодо об`єму виконаних підрядних робіт, які були виконані в повному обсязі, але неякісно у зв`язку з погодними умовами та які у подальшому було усунуто ТОВ "Гарант Ком"; матеріалами ревізії КРУ окремих питань фінансово-господарської діяльності ТОВ "Гарант КОМ" за період листопад 2010 року - лютий 2011 року, зокрема актом ревізії, згідно з якими встановлено факти завищення ТОВ "Гарант КОМ" вартості виконаних робіт, оплачених ДП "Попільнянське лісове господарство" за рахунок коштів державного бюджету; актом обстеження об`єкту будівництва від 20 січня 2011 року та протоколом огляду місця події від 24 січня 2011 року з фототаблицею до нього, якими встановлено неповне та неякісне виконання робіт підрядником ТОВ "Гарант КОМ"; даними в судовому засіданні показаннями ОСОБА_7, який повідомив, що після порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 він як виконувач обов`язків директора у зв`язку з необхідністю здачі побудованих доріг писав лист ОСОБА_2 про проведення благоустрою доріг та замовив експертизу в інституті ім. Шульгіна; листами від 14 лютого та 11 квітня 2011 року, у яких ОСОБА_1 просив директора ТОВ "Гарант Ком" ОСОБА_2 терміново виконати вказівки і приписи технічного й авторського нагляду та привести у відповідність до проектно-кошторисної документації дорожнє покриття, укоси та ліквідувати кювет - резерви на узбіччях доріг, та листом від 31 травня 2011 року, у якому ТОВ "Гарант КОМ" повідомляє про усунення недоліків за рахунок власних коштів; іншими доказами, які загалом узгоджуються з даними протоколів слідчих дій та результатами дослідження в судовому засіданні інших письмових доказів, зміст яких детально викладено у вироку.