Постанова
Іменем України
25 травня 2020 року
м. Київ
Справа № 523/4377/15-ц
Провадження № 61-46337 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3, на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 04 травня 2018 року у складі судді Сувертак І. В. та постанову Апеляційного суду Одеської області від 04 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Таварткіладзе О. М., Калараша А. А., Заїкіна А. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2015 року публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк"
(далі - ПАТ "УкрСиббанк", банк) звернулося до суду з позовом
до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості
за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 29 січня 2008 року між банком
і ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11290209000 у розмірі 83 500,00 доларів США строком до 29 січня
2029 року за ставкою 12,4 відсотків річних. На забезпечення виконання кредитного договору 29 січня 2008 року між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 175812, за яким відповідальність позичальника та поручителя є солідарною.
ОСОБА_1 умов кредитного договору не виконував, у зв`язку з чим станом на 26 лютого 2015 року виникла заборгованість у розмірі 79 512,28 доларів США, з яких: 74 846,78 доларів США - кредитна заборгованість;
4 665,50 доларів США заборгованість по процентам; 1 738,87 грн - пеня
за прострочення сплати кредиту; 8 227,80 грн - пеня за прострочення сплати процентів, що в загальному розмірі - 9 966,45 грн.
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 направлялися листи-вимоги про порушення кредитного зобов`язання і необхідність сплатити заборгованість,
однак вони залишилися невиконаними.
З урахуванням наведеного ПАТ "УкрСиббанк" просило суд стягнути
з ОСОБА_1, ОСОБА_2 у солідарному порядку вказаний розмір заборгованості та вирішити питання понесених ним судових витрат.
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом
до ПАТ "УкрСиббанк", третя особа - ОСОБА_2, про захист прав споживачів, визнання кредитного договору недійсним та відшкодування збитків.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що перед підписанням кредитного договору йому не надано всієї необхідної інформації
та не повідомлено про всі умови кредитування (статті 11, 19 Закону України "Про захист прав споживачів"). Вказував, що оспорюваний правочин було вчинено під впливом обману, оскільки банк приховав фактичне значення реальної процентної ставки та фактичне значення подорожчання кредиту, тому сторона, яка застосувала обман, зобов`язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду (частина друга статті 230 ЦК України).
З урахуванням наведеного та уточнених позовних вимог ОСОБА_1 просив суд: визнати недійсним договір про надання споживчого кредиту
від 29 січня 2008 року, укладений між ним та ПАТ "УкрСиббанк";
стягунти кошти по сплаті вартості судово-економічної експертизи у розмірі
14 192,64 грн, понесені ним збитки у розмірі 124 198,00 доларів США
та 197 564,26 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 04 травня 2018 року позов ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено.
Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "УкрСиббанк" суму боргу по поверненню кредитних коштів, процентів за користування кредитом за договором про надання споживчого кредиту від 29 січня 2008 року № 11290209000 у розмірі 79 512,28 доларів США, з яких: 74 846,78 доларів США - кредитна заборгованість; 4 665,50 доларів США - заборгованість по процентам;
пеню у загальному розмірі 9 966,45 грн, з яких: 1 738,87 грн - пеня
за прострочення сплати кредиту; 8 227,8 грн - пеня за прострочення сплати процентів.
Стягнуто судові витрати у розмірі 1 827,00 грн з кожного.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання кредиту, при цьому мав право вибору та був вільним в укладенні договору, підписавши його підтвердив, що повністю розуміє всі умови договору, свої права та обов`язки за ним.
Суд першої інстанції стягнув з солідарному порядку з ОСОБА_1 (боржника) та ОСОБА_2 (поручителя) заборгованість за кредитним договором у зв`язку із невиконанням умов кредитного договору.
Крім того, при наявності спору щодо розміру заборгованості позичальник не позбавлений можливості підготувати свій контррозрахунок, що боржником не здійснено, а розрахунок банку відповідає вимогам закону та умовам кредитного договору.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд виходив з того, що ОСОБА_1 не довів, що кредитний договір було укладено під впливом обману.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 04 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 04 травня 2018 року
у частині задоволення вимог ПАТ "УкрСиббанк" змінено.
Позов ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь
ПАТ "УкрСиббанк" суму боргу по поверненню кредитних коштів, процентів за користування кредитом за договором про надання споживчого кредиту від 29 січня 2008 року № 11290209000 у розмірі 79 512,28 доларів США,
з яких: 74 846,78 доларів США - кредитна заборгованість;
4 665,50 доларів США - заборгованість по процентам.
У задоволенні решті позовних вимог відмовлено.
У іншій частині рішення залишено без змін.
Змінюючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що розрахунок по пені, наданий банком, не відповідає умовам кредитного договору.
З розрахунку заборгованості по пені вбачається, що банк здійснив його
в доларах США з наростаючим підсумком з визначенням еквіваленту
у гривнях по курсу Національного банку України на день розрахунку заборгованості. Однак, за кредитним договором передбачено обчислення пені за офіційним обмінним курсом Національного банку України до гривні до валюти заборгованості станом на день нарахування такої пені.
В іншій частині судом першої інстанції вірно з`ясовано фактичні обставини справи та дана їм належна правова оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на нормах діючого законодавства. Підстав для недійсності кредитного договору ОСОБА_1
не довів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2018 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, представник ОСОБА_1 -
ОСОБА_3 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
ПАТ "УкрСиббанк" постанову суду апеляційної інстанції не оскаржило.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 04 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу № 523/4377/15-ц із Суворовського районного суду м. Одеси та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У грудні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 27 грудня 2018 року клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3, про зупинення виконання постанови Апеляційного суду Одеської області від 04 вересня 2018 року задоволено. Зупинено виконання постанови Апеляційного суду Одеської області від 04 вересня 2018 року
до закінчення касаційного провадження у справі.
У квітні 2020 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді-доповідачеві.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що кредитний договір та договір поруки від імені банку укладалися в особі начальника відділення банку, водночас матеріали справи не містять копії довіреності, на підставі якої начальник відділення здійснював свої повноваження, що обумовлює недоведеність обставин, на яких банк ґрунтує позовні вимоги.
Вказує, що банком не надано належних та допустимих доказів наявності заборгованості за оспорюваним кредитним договором, первинних документів на підтвердження заявленої суми заборгованості також
не надано. При цьому довідки-рахунки не є доказами наявності заборгованості, а є лише розрахунком заявлених до стягнення сум.
Крім того, відсутні докази видачі кредитних коштів позичальнику,
а банківська установа не попереджала його про валютні ризики.
У кредитному договорі не вказана також сукупна вартість кредиту
з урахуванням процентної ставки за ним, а доказів направлення позичальнику і поручителю листа-вимоги про погашення заборгованості банком не надано (статті 11, 18, 19 Закону України "Про захист прав споживачів").
Зазначає, що кредитний договір вчинено під впливом обману,
а висновком судово-економічної експертизи від 20 лютого 2017 року
№ 840/841 встановлено невідповідність методу нарахування банком процентів за умовами кредитного договору вимогам Положення
про облікову політику ПАТ "УкрСиббанк". При цьому банком змінено розмір процентної ставки в односторонньому порядку без згоди поручителя,
що свідчить про припинення поруки.
Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходив.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України
від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" передбачено,
що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких
не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку,
що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції
до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3, задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати
або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні
чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що постанову суду апеляційної інстанції, якою змінено рішення суду першої інстанції
та частково задоволено позов ПАТ "УкрСиббанк", ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Відповідно до пункту третього статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є свобода договору.
Пунктом першим частини другої статті 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.
Частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 628 цього Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови,
які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У статті 629 ЦК України зазначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.