ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2020 року
м. Київ
справа № 452/2221/16
провадження № 61-44623 св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Львівської області від 27 серпня 2018 року в складі колегії суддів Ванівського О. М., Цяцяка Р. П., Шеремети Н. О.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та просила визнати удаваними договори купівлі-продажу від 01 березня 2008 року житлового будинку та земельних ділянок, розташованих у АДРЕСА_1, укладені між ОСОБА_4 і ОСОБА_2, посвідчені приватним нотаріусом Самбірського районного нотаріального округу Малою М. В. і зареєстровані в реєстрі за №№ 1057, 1060, а також визнати, що покупцем за вказаними договорами є ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 указувала, що 24 серпня 2016 року вона дізналася, що її колишній зять ОСОБА_3 звернувся в суд із позовом до її дочки ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, в якому просив здійснити поділ указаних будинку та земельних ділянок у с. Погірці, Самбірського район, які придбані ОСОБА_1 за власні кошти.
Указувала, що завдаток за будинок у розмірі близько 3000 євро ОСОБА_1 сплатила ОСОБА_4 ще в грудні 2006 року особисто й саме з цього моменту позивач уважає себе власником будинку та землі, оскільки це була значна частка від вартості майна.
Остаточне оформлення договорів купівлі продажу житлового будинку та земельних ділянок відбулося 01 березня 2008 року. Договори оформлялись на доньку позивачки - ОСОБА_2, а не на ОСОБА_1, оскільки вона в цей час перебувала в Республіці Італія.
Придбання будь-якого майна донькою та її колишнім чоловіком були неможливими, оскільки вони не могли забезпечити навіть поточних потреб з утримання квартири в м. Львові та потреб на виховання дітей і лікування ОСОБА_3, а кошти їм передавала ОСОБА_1 із-за кордону.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 23 травня 2017 року позов задоволено:
- визнано удаваним договір купівлі-продажу житлового будинку від 01 березня 2008 року, укладений між ОСОБА_4 і ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Самбірського районного нотаріального округу Малою М. В. і зареєстрований у реєстрі за № 1057, та договір купівлі-продажу земельних ділянок від 01 березня 2008 року, укладений між ОСОБА_4 і ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Самбірського районного нотаріального округу Малою М. В. і зареєстрований у реєстрі за № 1060;
- визнано ОСОБА_1 покупцем за вказаними договорами.
Суд першої інстанції виходив із того, що показаннями свідків підтверджено, що справжнім покупцем спірного будинку та земельних ділянок була ОСОБА_1, оскільки майно за спірними договорами придбане за її власні кошти, накопичені нею на заробітках за кордоном.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Постановою апеляційного суду Львівської області від 27 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено, рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 23 травня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Апеляційний суд виходив із того, що предметом позову в даній справі є вимога про визнання удаваними договорів купівлі-продажу, стороною яких є ОСОБА_4 , який не залучений до участі в справі як відповідач.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову апеляційного суду Львівської області від 27 серпня 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 29 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження в даній справі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду як таку, що прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
ОСОБА_1 уважає, що оскільки вона перебувала на заробітках за кордоном і саме за зароблені нею власні кошти її дочкою придбані будинок і земельна ділянка, а тому фактично власником цього майна є позивач.
На думку позивача суд першої інстанції обґрунтовано вирішив, що вказані обставини підтверджені показаннями свідків.
Указує, що апеляційний суд мав розглядати справу з дотриманням вимог ЦПК України в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, проте застосував норми процесуального права, які втратили чинність, зокрема на положення статей 11, 59, 60, 213 ЦПК України в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року.
Відзив на касаційну скаргу
У лютому 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_3 на дану касаційну скаргу, в якому він просив залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін.
Відповідач зазначає, що апеляційний суд ухвалив постанову з дотриманням вимог ЦПК України, чинного на момент апеляційного розгляду, а саме статей 367, 368, 374, 381 ЦПК України в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, а положення статей 11, 59, 60 ЦПК України застосовані судом першої інстанції й саме тому були зазначені в постанові апеляційного суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Апеляційний суд установив, що згідно з договором купівлі-продажу житлового будинку від 01 березні 2008 року ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_2 купила належний продавцеві на праві власності житловий будинок із господарським спорудами, який знаходиться на земельній ділянці площею 2500 м2 у АДРЕСА_1 .
Згідно з договором купівлі-продажу земельних ділянок від 01 березня 2008 року ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_2 купила земельну ділянку площею 0,2500 га, яка розташована в АДРЕСА_1, призначена для обслуговування житлового будинку, та земельну ділянку площею 0,0246 га, яка розташована в АДРЕСА_1, призначена для ведення особистого селянського господарства.
ОСОБА_1 пред`явила позов до ОСОБА_2 і ОСОБА_5 про визнання удаваними вказаних договорів і визнання її покупцем.