ПОСТАНОВА
29 травня 2020 року
м. Київ
справа № 2304/1747/12
провадження № 51-104 ск 17
Суддя Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Бущенко А.П., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Жашківського районного суду Черкаської області від 19 грудня 2019 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 14 квітня 2020 року.
Постановою Жашківського районного суду Черкаської області від 19 грудня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання потерпілої ОСОБА_1 про відновлення строку на апеляційне оскарження постанови Жашківського районного суду Черкаської області від 27 грудня 2012 року, ухваленій у кримінальній справі щодо ОСОБА_2, а її апеляційну скаргу визнано такою, що не підлягає розгляду.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 14 квітня 2020 року зазначену постанову місцевого суду залишено без зміни.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржені судові рішення і направити справу на новий судовий або апеляційний розгляд.
Відповідно до частини 2 статті 387 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року (далі - КПК 1960 року) зміст касаційної скарги повинен відповідати вимогам статті 350 КПК 1960 року.
Згідно з вимогами статті 350 КПК 1960 року в касаційній скарзі має міститися вказівка на те, в чому полягає незаконність оскаржуваного судового рішення та доводи на її обґрунтування, конкретне прохання особи, сформульоване з урахуванням того, які рішення суд касаційної інстанції вправі ухвалити відповідно до вимог статті 396 КПК 1960 року.
Однак касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 4 частини 1 статті 350 КПК 1960 року, оскільки, зазначивши вимогу про перегляд оскаржених судових рішень щодо її клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови місцевого суду, ОСОБА_3 не наводить доводів та обґрунтування у чому, на її думку, відповідно до статей 370, 398 КПК 1960 року полягали порушення та яким саме судом їх було допущено.