Постанова
Іменем України
02 червня 2020 року
м. Київ
справа № 321/1354/16
провадження № 61-13473св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Грушицького А. І.,
учасники справи:
| позивач - ОСОБА_1, відповідач - ОСОБА_2, |
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якої діє адвокат Митнюк Валерій Іванович, на постанову Апеляційного суду Запорізької області від 17 січня 2018 року у складі колегії суддів: Подліянової Г. С., Дашковської А. В., Кримської О. М.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ"
(далі - Закон України № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сімʼєю, визнання будинку спільною сумісною власністю та поділ майна в натурі.
Позовна заява мотивована тим, що з 29 жовтня 1988 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний рішенням Михайлівського районного суду Запорізької області від 04 грудня 2007 року.
Відповідно до довідки Тимошівської сільської ради Михайлівського районну Запорізької області від 05 вересня 2016 року ОСОБА_1 має у користуванні земельну ділянку загальною площею 0,59 га, у тому числі
0,25 га для обслуговування жилого будинку, та 0,34 га для ведення особистого селянського господарства, на АДРЕСА_1 на якій розташований жилий будинок.
Згідно з будівельним паспортом від 1990 року забудову земельної ділянки загальною площею 0,07 га, розташованої на АДРЕСА_1, дозволено забудовнику ОСОБА_1 .
Рішенням Виконавчого комітету Михайлівської районної ради народних депутатів від 19 квітня 1990 року № 122 ОСОБА_1 було дано дозвіл на будівництво жилого будинку з господарськими будівлями та спорудами на АДРЕСА_1 та затверджено проект будівництва земельної ділянки забудовника.
Спірний будинок з господарськими будівлями обліковувався
в Тимошівській сільській раді Михайлівського районну Запорізької області
з 1991 року, якому присвоєно поштову адресу, ОСОБА_1 зазначений як власник жилого будинку.
Позивач також зазначав, що у 2008 році у будинок проведено газове опалення. Оскільки, на той час сторони проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, за згодою ОСОБА_1 рішенням Виконавчого комітету Тимошівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області
від 16 жовтня 2008 року № 77 право власності на жилий будинок було оформлено за ОСОБА_2 . У 2009 році ОСОБА_2 виїхала на постійне проживання до міста Києва.
Посилаючись на те, що між ними не досягнуто згоди щодо добровільного поділу майна, ОСОБА_1, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу у період з 04 грудня 2007 року по вересень 2009 року; визнати жилий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований на АДРЕСА_1, спільною сумісною власністю та виділити йому Ѕ частину вказаного жилого будинку, господарських будівель та споруд в натурі, а іншу Ѕ частину - залишити у власності ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Михайлівського районного суду Запорізької області від 20 червня 2017 року (у складі судді Олійника М. Ю.) у задоволенні позову
ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт проживання сторін однією сім`єю після розірвання шлюбу. Крім того, оскільки спірний жилий будинок був введений в експлуатацію 16 жовтня 2008 року, право власності було зареєстровано за ОСОБА_2 21 жовтня 2008 року, тобто після розірвання шлюбу, тому зазначений жилий будинок не є спільною сумісною власністю колишнього подружжя.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 17 січня 2018 року рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 20 червня 2017 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов
ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами на АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами на АДРЕСА_1 .
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що спірний жилий будинок був набутий сторонами за час шлюбу, а тому є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.
Відмовляючи в частині позовних вимог про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу у період з 04 грудня 2007 року по вересень 2009 року, апеляційний суд виходив з того, що сторони на час реєстрації права власності на спірний жилий будинок проживали однією сім`єю та перебували у шлюбі.
Крім того, оскільки відсутні належні та допустимі докази, зокрема, висновок судово-будівельної експертизи, щодо можливих варіантів розподілу спірного жилого будинку, тому підстави для задоволення позовних вимог в частині розподілу жилого будинку в натурі відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2, в інтересах якого діє адвокат Митнюк В. І., просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення Тимошівської сільської ради Тимошівка Михайлівського району Запорізької області від 16 жовтня
2008 року № 77 вирішено прийняти в експлуатацію закінчений будівництвом жилий будинок АДРЕСА_1 та оформити право власності на спірний житловий будинок за ОСОБА_2 .
Крім того, позивач в межах строків позовної давності не скористався своїм правом на визнання за ним права власності на Ѕ частину спірного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Апеляційний суд установив, що з 29 жовтня 1988 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний рішенням Михайлівського районного суду Запорізької області від 04 грудня 2007 року.
Відповідно до довідки Тимошівської сільської ради Михайлівського районну Запорізької області від 05 вересня 2016 року ОСОБА_1 має у користуванні земельну ділянку загальною площею 0,59 га, у тому числі
0,25 га для обслуговування жилого будинку, та 0,34 га для ведення особистого селянського господарства, на АДРЕСА_1 на якій розташований жилий будинок.
Згідно з будівельним паспортом від 1990 року забудову земельної ділянки загальною площею 0,07 га, розташованої на АДРЕСА_1, дозволено забудовнику ОСОБА_1 .
Рішенням Виконавчого комітету Михайлівської районної ради народних депутатів від 19 квітня 1990 року № 122 ОСОБА_1 було дано дозвіл на будівництво жилого будинку з господарськими будівлями та спорудами на АДРЕСА_1 та затверджено проект будівництва земельної ділянки забудовника.
Відповідно до запису в погосподарській книзі спірний жилий будинок з господарськими будівлями обліковувався в Тимошівській сільській раді Михайлівського районну Запорізької області з 1991 року, якому присвоєно поштову адресу, ОСОБА_1 зазначений як власник жилого будинку.
Також апеляційний суд установив, що будівництво спірного будинку розпочато у 1990 році. Відповідно до технічного паспорту спірний жилий будинок, пристройка, гараж, сарай були побудовані у 1990 році, інші господарські будівлі - у 1994-1996 роках, тобто, на час розірвання шлюбу між сторонами (04 грудня 2007 рік) ступінь готовності будинку становить 100 %, водночас, будинок у встановленому законом порядку до експлуатації прийнятий не був і його державна реєстрація не здійснена.
10 вересня 2008 року ОСОБА_1 звернувся до Виконавчого комітету Тимошівської сільської ради Михайлівського районну Запорізької області
із заявою про внесення змін до паспорта забудовника на жилий будинок, зареєструвавши паспорт на його колишню дружину ОСОБА_2 .
Відповідно до рішення Виконавчого комітету Тимошівської сільської ради Михайлівського районну Запорізької області від 16 жовтня 2008 року № 77 вирішено прийняти в експлуатацію закінчений будівництвом жилий будинок АДРЕСА_1, оформити право власності на жилий будинок за ОСОБА_2 .
Згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 21 жовтня 2008 року, виданого на підставі рішення Виконавчого комітету Тимошівської сільської ради Михайлівського районну Запорізької області від 16 жовтня 2008 року № 77, та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 21 жовтня 2008 року, виданого Комунальним підприємством "Михайлівське районне архітектурно-планувальне та техінвентарізаційне бюро", власником жилого будинку
АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
У частині третій статті 3 ЦПК України (тут і далі - у редакції, що діяла до набрання чинності Законом України № 460-IX) визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.