ПОСТАНОВА
Іменем України
03 червня 2020 року
Київ
справа №818/858/18
провадження №К/9901/61239/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Данилевич Н.А., Загороднюка А. Г.,
розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Сумській області, третя особа - ОСОБА_2 про скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року (суддя Воловик С.В.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2018 року (судді Рєзнікова С.С., Бегунц А.О., Старостіна В.В.),
Суть спору.
1. У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач-1, ДФС), Головного управління ДФС у Сумській області (далі - відповідач-2, ГУ ДФС у Сумській області), в якому просив:
1.1 визнати протиправним та скасувати наказ ДФС № 105-о від 22.01.2018 про звільнення позивача з посади та податкової міліції;
1.2 визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДФС у Сумській області № 51-о від 26.02.2018 про оголошення наказу ДФС № 105-о від 22.01.2018;
1.3 визнати протиправним та скасувати наказ ДФС № 2278-о від 27.09.2017 про призначення ОСОБА_2 на посаду першого заступника начальника ГУ ДФС у Сумській області, який здійснює координацію діяльності підрозділів податкової міліції;
1.4 поновити позивача на посаді першого заступника начальника ГУ ДФС у Сумській області, який здійснює координацію діяльності підрозділів податкової міліції;
1.5 стягнути з ГУ ДФС у Сумській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
2. Позовні вимоги обґрунтував тим, що оскаржений наказ ДФС прийнято у період його тимчасової непрацездатності. Крім того, про наступне звільнення із займаної посади у зв`язку зі скороченням штату позивач належним чином не повідомлявся та йому не пропонували інших вакантних посад. Зрештою, як зазначив позивач, скорочення штату ГУ ДФС у Сумській області фактично не відбулося, принаймні стосовно позад заступників керівника, позаяк як до введення в дію нового штатного розпису в лютому 2016 року, так і після його введення передбачено дві штатні одиниці першого заступника начальника;
3. Призначення ОСОБА_2 відповідно до наказу ДФС від 27.09.2017 № 2278-о на посаду першого заступника начальника ГУ ДФС у Сумській області, який здійснює координацію діяльності підрозділів податкової міліції, ОСОБА_1 також вважає протиправним, адже на дату цього призначення вказана посада не була вакантною, бо її обіймав позивач.
Встановлені судами фактичні обставини справи.
3. ОСОБА_1 з 17 серпня 1999 року проходив службу в податкових органах, зокрема у податковій міліції, на різних посадах, а з липня 2015 року - на посаді першого заступника начальника ГУ ДФС у Сумській області.
4. Наказом ГУ ДФС у Сумській області № 69 від 05.02.2016 введено в дію нову організаційну структуру ГУ ДФС у Сумській області, а наказом № 73 від 09.02.2016 - введений в дію штатний розпис на 2016 рік, якими передбачена наявність двох посад першого заступника начальника.
5. У зв`язку з введенням в дію організаційної структури ГУ ДФС у Сумській області та штатного розпису на 2016 рік, 15 лютого 2016 року начальник відділу персоналу Рєзнік В.А., головний державний інспектор відділу персоналу ОСОБА_6 та головний державний ревізор-інспектор відділу організації взаємодії підрозділів та представництва інтересів ДФС та його територіальних органів управління правової роботи ОСОБА_3 склали акт про те, що в приміщенні кабінету начальника оперативного управління ОСОБА_1 останньому повідомлено про наступне вивільнення із займаної посади 15 квітня 2016 року у зв`язку з реорганізацією та скороченням штату працівників. Також в акті зазначено, що позивач відмовився від підписання і отримання попередження про наступне вивільнення, через що текст попередження було зачитано вголос.
6. Протягом 2016 - січня 2018 року ОСОБА_1 проходив службу на посаді першого заступника начальника ГУ ДФС у Сумській області, який здійснює координацію діяльності підрозділів податкової міліції, виконував свої посадові обов`язки, отримував заробітну плату та перебував у відпустках.
7. Суди попередніх інстанцій зазначили, що 15.01.2018 позивач прибув на службу та не зміг потрапити до свого службового кабінету, оскільки ключі не підійшли до замка вхідних дверей. З доповіді чергового ОСОБА_1 з`ясував, що у його кабінеті знаходиться ОСОБА_2, призначений на посаду першого заступника начальника, який здійснює координацію діяльності підрозділів податкової міліції, наказом ДФС № 2278-о від 27.09.2017.
8. У зв`язку з цим, позивач подав начальнику ГУ ДФС у Сумській області Мазуренку О.В. рапорт з вимогою вжити невідкладних заходів щодо усунення згаданих протиріч та забезпечити доступ до службового кабінету для виконання функціональних обов`язків.
9. Отримавши рапорт, начальник ГУ ДФС у Сумській області Мазуренко О.В. того самого дня склав акт, згідно з яким, у зв`язку з реорганізацією та скороченням штату працівників, враховуючи акт від 15.02.2016, освітньо-кваліфікаційний рівень, а також довготривалу відсутність на роботі через відпустки, тимчасову непрацездатність, першому заступнику начальника ГУ ДФС у Сумській області полковнику податкової міліції ОСОБА_1 запропоновано переведення на посаду старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу протидії незаконному обігу підакцизних товарів оперативного управління ДФС у Сумській області.
10. Із запропонованим переведенням позивач не погодився, оскільки з наказом про скорочення штату його не ознайомлювали, дата переведення та обґрунтування підстав такого переведення не зазначені.
11. У періоди з 18.01.2018 по 26.01.2018, з 29.01.2018 по 09.02.2018 та з 12.02.2018 по 23.02.2018, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, ОСОБА_1 перебував на лікарняному.
12. Утім, 16.01.2018 ГУ ДФС у Сумській області направило на адресу ДФС подання про звільнення позивача з посади та податкової міліції, акти від 15.02.2016 та 15.01.2018, а також довідку за формою Ф-1, за результатами розгляду яких 22.01.2018 ДФС видала наказ № 105-о про звільнення полковника податкової міліції ОСОБА_1 з посади першого заступника начальника ГУ ДФС у Сумській області, який здійснює координацію діяльності підрозділів податкової міліції, на підставі підпункту "г" пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через скорочення штату).
13. Після лікарняного та виходу позивача на службу, 26.02.2018 ГУ ДФС у Сумській області видав наказ № 51-о, яким оголошено згаданий наказ ДФС про звільнення та визначено дату звільнення - 26.02.2018. Того самого дня ОСОБА_1 звільнено з посади першого заступника начальника ГУ ДФС у Сумській області, який здійснює координацію діяльності підрозділів податкової міліції, про що зроблений відповідний запис у трудовій книжці.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
14. Сумський окружний адміністративний суд рішенням від 26 квітня 2018 року позов задовольнив.
14.1. Визнав протиправним та скасував наказ Державної фіскальної служби України "Про звільнення ОСОБА_1 " від 22.01.2018 № 105-о.
14.2. Визнав протиправним та скасував наказ Головного управління ДФС у Сумській області "По особовому складу" від 26.02.2018 № 51-о.
14.3. Визнав протиправним та скасував наказ Державної фіскальної служби України "Про призначення ОСОБА_2 " від 27.09.2017 № 2278-о.
14.4. Поновив ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Головного управління ДФС у Сумській області, який здійснює координацію діяльності підрозділів податкової міліції.
14.5. Стягнув з Головного управління ДФС у Сумській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 27.02.2018 по 26.04.2018 в сумі 19 001, 45 грн. без урахування податків і зборів.
14.6. В частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць рішення допущено до негайного виконання.
15. Суд першої інстанції зазначив, що дослідив накази ГУ ДФС у Сумській області № 33 від 10.11.2014 "Про введення в дію структури ГУ ДФС у Сумській області", структура ГУ ДФС у Сумській області, затверджена 07.11.2014, штатний розпис станом на 01.01.2015 зі змінами, наказ ДФС № 978 від 11.12.2015 "Про затвердження чисельності працівників територіальних органів ДФС", наказ ГУ ДФС у Сумській області № 69 від 05.02.2016 "Про введення в дію структури ГУ ДФС у Сумській області", Організаційну структуру ГУ ДФС у Сумській області, затверджену 04.02.2016, наказ ГУ ДФС у Сумській області № 73 від 09.02.2016 "Про введення в дію штатного розпису на 2016 рік" та штатний розпис на 2016 рік. Відтак зазначив, що за змістом цих документів у структурі ГУ ДФС у Сумській області, як в 2015 році, так і після внесення змін у лютому 2016 року, була передбачена наявність двох штатних одиниць за посадою першого заступника начальника.
16. З огляду на зазначене суд першої інстанції виснував, що фактично скорочення штату за посадою першого заступника начальника ГУ ДФС у Сумській області не відбулось, тож правових підстав для звільнення ОСОБА_1 згідно з підпунктом "г" пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через скорочення штату) не було.
17. У цьому зв`язку суд першої інстанції зазначив, що за умови, коли б одна з посад першого заступника начальника ГУ ДФС у Сумській області у лютому 2016 року справді була скорочена, відповідач-2 зобов`язаний був би попередити позивача про наступне звільнення не менше ніж за два місяці та, одночасно, запропонувати йому іншу роботу з урахуванням кваліфікації і продуктивності праці.
18. З приводу повідомлення позивач про наступне вивільнення суд першої інстанції зауважив, що допитаний як свідок начальник оперативного управління ОСОБА_4 повідомив, що 15.02.2016 він був на робочому місці і в його кабінет, який є режимним об`єктом із обмеженим доступом, начальник відділу персоналу ОСОБА_5, головний державний інспектором персоналу ОСОБА_6 та головний державний ревізор-інспектор ОСОБА_3 не заходили, попереджень про звільнення ОСОБА_1 не зачитували. Свідок зазначив також, що за його відсутності потрапити до кабінету неможливо.
19. Допитаний як свідок ОСОБА_3 повідомив суду що не пам`ятає де саме складався згаданий акт та чи зачитувався ОСОБА_1 текст попередження про звільнення. Водночас свідок зазначив, що у кабінеті начальника оперативного управління ОСОБА_4 ніколи не був.
20. Свідок ОСОБА_6 повідомила, що зазначений акт складався у кабінеті відділу по роботі з персоналом за відсутності ОСОБА_1 . Чи зачитувався текст попередження про наступне звільнення позивачу і де саме таке зачитування могло бути, свідок не пам`ятає.
21. Начальник відділу персоналу ОСОБА_5. повідомила, що у зв`язку зі скороченням штату ГУ ДФС у Сумській області, в лютому 2016 року вона надавала ОСОБА_1 для ознайомлення та підписання попередження про наступне звільнення з посади. Оскільки позивач не повернув підписане попередження, 15.02.2016 ОСОБА_5 зайшла до кабінету начальника оперативного управління і, побачивши там ОСОБА_1, нагадала йому про необхідність повернення підписаного попередження про наступне звільнення. Отримавши відмову, повернулась до відділу по роботі з персоналом, склала акт, який також підписали ОСОБА_6 і ОСОБА_3, та у приймальні начальника оперативного управління, де в той час знаходився позивач, зачитала зміст акта та зміст попередження про наступне звільнення.
22. Зважаючи на такі обставини суд першої інстанції констатував, що акт від 15.02.2016, підписаний начальником відділу персоналу ОСОБА_5., головним державним інспектором персоналу ОСОБА_6 та головним державним ревізором-інспектором ОСОБА_3, не може бути належним та достатнім доказом на підтвердження повідомлення ОСОБА_1 не менше ніж за два місяці про наступне звільнення з посади у зв`язку зі скороченням штату.