ПОСТАНОВА
Іменем України
03 червня 2020 року
Київ
справа №813/2491/16
адміністративне провадження №К/9901/21239/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Смоковича М.І.,
Шевцової Н.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року (суддя Потабенко В.А.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2017 року (головуючий суддя - Шинкар Т.І., судді Пліш М.А., Ільчишин Н.В.) у справі
за позовом ОСОБА_1
до Львівської митниці ДФС
про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаду, стягнення середнього заробітку на час вимушеного прогулу,
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
20.07.2016 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Львівської митниці ДФС, просив визнати протиправним та скасувати наказ Львівської митниці ДФС №54-0 від 15.06.2016 "Про звільнення ОСОБА_1 ", виданий в.о.начальника Львівської митниці В.Шокалом на підставі ч.2 ст.85 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015; поновити позивача на посаді державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста "Мостиська" або інші вакантній посаді у Львівській митниці ДФС; стягнути на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що винесений щодо позивача наказ Львівської митниці ДФС № 543 - о від 15.06.2016 року "Про звільнення ОСОБА_1 " є незаконним, прийнятим з порушенням норм права та без врахуванням всіх обставин. Позивач покликається на те, що станом на дату винесення оскарженого наказу перебував на лікарняному, тому, на його думку, відповідачем було порушено порядок звільнення із займаної посади, встановлений ст. 40 Кодексу законів про працю України. Крім того, позивач вважає, що оскільки його звільнення спричинено виходом на роботу працівника, який раніше виконував цю роботу, то працедавцем повинно було бути дотримано процедури звільнення, зокрема, розглянута можливість переведення на іншу роботу, чого відповідачем зроблено не було. Також позивач звернув увагу суду на той факт, що трудовий договір на час відсутності основного працівника двічі переукладався, відтак, на думку позивача, відбулася його трансформація у безстроковий трудовий договір. Тому, на підставі викладеного, позивач вважає винесений наказ про його звільнення незаконним, у зв`язку з чим звернувся до суду з позовом про його скасування та поновлення на посаді.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року, яка була залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2017 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди виходили з того, що у ст.36 КЗпП України передбачено підставу припинення трудового договору, що укладений на певний строк, а саме, у тих випадках, коли трудовий договір укладався до настання певного факту, зокрема, на час відпустки основного працівника по догляду за дитиною, такий договір вважається укладеним на певний строк, тому настання обумовленого факту - вихід на роботу основного працівника є підставою для припинення трудового договору у зв`язку з закінченням його строку. Суди вказали, що перебування позивача на лікарняному в даному випадку не перешкоджало його звільненню з посади, адже він перебував на ній на визначений строк, до моменту виходу основного працівника. Суди також зазначили, що при звільненні за п.2 ст.36 КЗпП законодавець встановлює обов`язок роботодавця працевлаштувати лише певні категорії працівників, перелік яких закріплено ст.184 КЗпП України (вагітних жінок і жінок, котрі мають дітей у віці до 3 років (або до 6 років, якщо дитина за медичним висновком вимагає домашнього догляду), самотніх матерів при наявності дитини у віці до 14 років або дитини-інваліда) до яких позивач не належить. На підставі наведеного, суди дійшли висновку, що відповідач при звільненні позивача з роботи діяв у відповідності до вказаних вище законодавчих норм, оскільки у зв`язку з виходом на роботу основного працівника дія строкового трудового договору, укладеного з позивачем на час перебування особи у відпустці по догляду за дитиною до дня фактичного виходу її на роботу, закінчилась, відповідачем доведено правомірність звільнення позивача з займаної посади, а оскаржуваний наказ №54-0 від 15.06.2016 прийнятий у межах повноважень, у спосіб та порядок, що передбачений чинним законодавством України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
27 березня 2017 року позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2017 року, в якій просив їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що 07.04.2015 позивач переведений на посаду старшого державного інспектора відділу митного оформлення №5 митного поста "Мостиська" тимчасово, на умовах строкового трудового договору у зв`язку з реорганізацією Львівської митниці. При реорганізації Львівської митниці умовою переходу в нову структуру було укладення саме строкового договору. На період переведення були вакантні рівнозначні посади на умовах безстрокового трудового договору, які не були запропоновані. 09.03.2016 його знову переведено на посаду державного інспектора відділу митного оформлення №5 митного поста "Мостиська" на умовах строкового трудового договору. Водночас зазначає, що вказаний строковий трудовий договір трансформовано у безстроковий трудовий договір, оскільки переукладався двічі. Вказує, що наявність вакантних посад, які були рівнозначні його посаді у квітні 2015, березні 2016 та не були запропоновані, вказують на безпідставність укладення з ним строкового трудового договору.
Відповідачем по справі до Суду були надані заперечення на касаційну скаргу, в яких вказуючи на правомірність та обґрунтованість оспорюваних рішень, просив залишити їх без змін, а касаційну скаргу позивача - без задоволення. Вказував, що припинення державної служби у зв`язку із закінченням строку призначення на посаду державної служби визначено ст. 85 Закону України "Про державну службу". Так, ч. 1 вказаної статті передбачено, що у разі призначення на посаду державної служби на певний строк державний службовець звільняється з посади в останній день цього строку. Зазначив, що дія норми ст. 39-1 КЗпП України на випадок ОСОБА_1 не поширюється.
Ухвалою Верховного Суду від 02 червня 2020 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
ОСОБА_1 працював в митних органах з серпня 2011 року.
20.03.2015 у зв`язку з реорганізацією Львівської митниці Міндоходів та утворенням Львівської митниці ДФС ОСОБА_1 подано заяву про переведення його на посаду державного інспектора відділу митного оформлення №5 митного поста "Мостиська" Львівської митниці ДФС тимчасово, на умовах строкового трудового договору на час відсутності основного працівника ОСОБА_2 (а.с.67).
Наказом Львівської митниці ДФС від 07.04.2015 №175-о позивача з 08.04.2015 переведено на посаду державного інспектора відділу митного оформлення №5 митного поста "Мостиська" Львівської митниці ДФС, тимчасово, на умовах строкового трудового договору, на час відсутності основного працівника ОСОБА_2, звільнивши із займаної посади державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста "Грушів" Львівської митниці Міндоходів (а.с.48).
На підставі наказу Львівської митниці ДФС від 01.03.2016 №101 "Про введення в дію організаційної структури та штатного розпису на 2016 рік" з 01.03.2016 виведено із штатного розпису Львівської митниці ДФС відділ митного оформлення №5 митного поста "Мостиська" та відповідно до поданих особистих письмових заяв ОСОБА_3 (заява від 03.03.2016) та ОСОБА_1 (заява від 04.03.2016 про переведення на посаду державного інспектора відділу митного оформлення митного поста "Мостиська" Львівської митниці ДФС тимчасово, на умовах строкового договору на час відсутності основного працівника ОСОБА_3 (а.с.24)).
Наказом Львівської митниці ДФС від 04.03.2016 №178-о позивача з 09.03.2016 переведено на посаду державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста "Мостиська" Львівської митниці ДФС тимчасово, на умовах строкового договору на час відсутності основного працівника ОСОБА_3 (а.с.25).
01.06.2016 року ОСОБА_3 повідомила Львівську митницю ДФС про те, що приступає до виконання обов`язків згідно посади з 17.06.2016 року, про що подала відповідну заяву на ім`я начальника Львівської митниці ДФС.
Наказом Львівської митниці ДФС № 543-о від 15.06.2016 року "Про звільнення ОСОБА_1 ", виданого в.о. начальника Львівської митниці В. Шокалом на підставі ч. 2 ст. 85 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року, позивача було звільнено із займаної посади 16.06.2016 року, на якій він перебував тимчасово, на умовах строкового трудового договору, на час відсутності основного працівника ОСОБА_3, у зв`язку з закінченням строку призначення.
Відповідачем листом від 16.06.2016 №9203/10/13-70-04/28 ОСОБА_1 повідомлено про звільнення із займаної посади у зв`язку із закінченням строку призначення та наголошено на необхідності прибути у відділ роботи з персоналом Львівської митниці для надання декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2016-й рік станом на день звільнення, здачі службового посвідчення та отримання трудової книжки (а.с.9).