ПОСТАНОВА
Іменем України
03 червня 2020 року
Київ
справа №2а-19282/10/0570
провадження №№К/9901/34062/18, К/9901/34063/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Смоковича М.І.,
Шевцової Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційні скарги Міністерства фінансів України та Державної судової адміністрації України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2010 року (головуючий суддя - Зеленов А.С., судді - Буряк І.В., Смагар С.В.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2011 року (головуючий суддя - Жаботинська С.В., судді - Нікулін О.А., Радіонова О.О.) у справі
за позовом ОСОБА_1
до Державної судової адміністрації України, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Апеляційного суду Донецької області
про визнання незаконною бездіяльності, стягнення недоплачених сум заробітної плати, грошового утримання та надбавки за вислугу років,
у с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
29.07.2010 ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної судової адміністрації України (далі - відповідач-1, скаржник-2), Кабінету Міністрів України (далі - відповідач-2), Міністерства фінансів України (далі - відповідач-3, скаржник-1), Державного казначейства України (далі - відповідач-4), Апеляційного суду Донецької області (далі - відповідач-5), в якому просила:
- поновити строк, передбачений для звернення до суду для захисту порушеного права;
- визнати незаконною бездіяльність Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Державної судової адміністрації України, по виконанню Постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 03.09.2005 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" щодо нарахування посадового окладу суддям та "Положення про порядок призначення та виплати щомісячного грошового утримання працюючим суддям та щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці" щодо нарахування та виплати щомісячного грошового утримання у відповідності до встановленої мінімальної заробітної плати;
- стягнути з Державної судової адміністрації України 182353,07 грн. недоплаченої заробітної плати та суму щомісячного грошового утримання, яка утворилася в результаті неправильного застосування розміру мінімальної заробітної плати при розрахунку посадового окладу судді, з січня 2006 року по час ухвалення рішення по справі;
- стягнути з Державної судової адміністрації України заборгованість щомісячної надбавки за вислугу років, починаючи з 1 січня 2009 року по час ухвалення рішення по справі;
- зобов`язати з 01.06.2010 виплачувати заробітну плату, нарахування якої проводити, виходячи із середнього заробітку, розрахованого відповідно до діючого на цей момент мінімального розміру заробітної плати.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що з 06.03.2002 працює на посаді судді Апеляційного суду Донецької області. При цьому посадовий оклад їй встановлено, виходячи з мінімальної заробітної плати у розмірі 332 грн. У подальшому, всупереч вимогам Закону України "Про статус суддів" та схемам посадових окладів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №865 від 03.09.2005, перерахування розміру окладу не здійснювалось. Зазначені обставини призвели до значного зменшення розміру заробітної плати судді, що є порушенням конституційної гарантії незалежності суддівської влади, заборгованість по заробітній платі станом на 01.06.2010 складає 182,353 грн.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2010 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2011 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Апеляційного суду Донецької області про визнання незаконною бездіяльності, стягнення недоплачених сум заробітної плати, грошового утримання та надбавки за вислугу років задоволено частково.
Визнано неправомірною бездіяльність Апеляційного суду Донецької області щодо не проведення перерахунку заробітної плати та щомісячного грошового утримання ОСОБА_1 з 19 серпня 2009 року з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 №865 в редакції станом на 31.12.2005, та неподання до Державної судової адміністрації України змін до посадового окладу грошового забезпечення ОСОБА_1 із зазначенням розміру заробітної плати та щомісячного грошового утримання виходячи з 9,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат, з 01 січня 2009 року надбавки за вислугу років у розмірі 40 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас.
Визнано неправомірною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо неприйняття заходів з повного фінансування заробітної плати та щомісячного грошового утримання ОСОБА_1 з 19 серпня 2009 року з розрахунку посадового окладу в розмірі 9,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат, та з 01 січня 2009 року надбавки за вислугу років у розмірі 40 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас.
Визнано неправомірною бездіяльність Міністерства фінансів України щодо неприйняття заходів з повного фінансування заробітної плати та щомісячного грошового утримання ОСОБА_1 з 19 серпня 2009 року з розрахунку посадового окладу в розмірі 9,5 мінімальних заробітних плат станом на момент проведення виплат, та з 01 січня 2009 року надбавки за вислугу років у розмірі 40 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас.
Зобов`язано Апеляційний суд Донецької області провести перерахунок ОСОБА_1 з 01 січня 2009 року надбавки за вислугу років у розмірі 40 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, та з 19 серпня 2009 року перерахунок заробітної плати та щомісячного грошового утримання, визначивши їх розмір з урахуванням посадового окладу у розмірі 9,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат. Після перерахунку здійснити виплату недоплачених сум з утриманням обов`язкових податків та зборів з одночасним поданням до Державної судової адміністрації України змін до посадового окладу.
Зобов`язано Міністерство фінансів України профінансувати вказані виплати.
Зобов`язано Державну судову адміністрацію України виділити Апеляційному суду Донецької області з єдиного рахунку Державного бюджету України № 35213015004024, відкритому у Державному казначействі України МФО 820172, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, кошти для проведення виплати недоплаченої ОСОБА_1 з 01 січня 2009 року надбавки за вислугу років у розмірі 40 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, та з 19 серпня 2009 року заробітної плати і щомісячного грошового утримання, обчислених з урахуванням посадового окладу, виходячи з 9,5 мінімальних заробітних плат, встановлених законом на момент проведених виплат з урахуванням раніше проведених виплат.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи рішення у справі, суди зазначили, що невиплата позивачеві заробітної плати, розрахованої з посадового окладу у розмірі 9,5 мінімальних заробітних плат, встановлених на законодавчому рівні, починаючи з 19 серпня 2009 року є звуженням її природного права на отримання належної заробітної плати від держави як конституційної гарантії, пов`язаного з одночасним порушенням державою конституційної гарантії недоторканості судді, втручанням виконавчої влади у виключну сферу судової влади, що порушує фундаментальний принцип поділу влади, як демократичної організації держави в розумінні ст. 6 Конституції України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
14 лютого 2011 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Міністерства фінансів України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2011 року, в якій відповідач-3 просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник-1 посилається на те, що частиною другою статті 4 Бюджетного кодексу України передбачено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням закону про Державний бюджет України. Вказує, що з 01 січня 2003 року головним розпорядником коштів, передбачених в Державному бюджеті на утримання судів загальної юрисдикції, є Державна судова адміністрація України, яка несе відповідальність за фінансове забезпечення діяльності кожного суду. Скаржник-1 вважає, що судами попередніх інстанцій при винесенні рішень повно і всебічно не досліджено положення бюджетного законодавства, що підлягали обов`язковому застосуванню при вирішенні цієї справи.
01 березня 2011 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Державної судової адміністрації України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2011 року, в якій відповідач-1 просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник-2 посилається на те, що дії Державної судової адміністрації України ґрунтуються на Законі України "Про судоустрій і статус суддів", Законах України про Державний бюджет на 2005-2009 роки, Бюджетному кодексі України та статті 68 Конституції України. Крім того, вказує, що Державною судовою адміністрацією України розроблено проєкт постанови Кабінету Міністрів України щодо скасування обмеження при обчисленні посадових окладів виходячи з мінімальної заробітної плати 332грн, зазначений проєкт був надісланий на погодження, проте жодним із міністерств вказаний проєкт не підтриманий.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 15 червня 2016 року касаційні скарги Міністерства фінансів України та Державної судової адміністрації України задоволено. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 3 листопада 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2011 року скасовано. Ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Апеляційного суду Донецької області про зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.
Постановою Верховного Суду України від 20 вересня 2017 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Вищого адміністративного суду України від 15 червня 2016 року скасовано, а справу передано цьому ж суду на новий касаційний розгляд.
Ухвалою Верховного Суду від 26 лютого 2020 року зазначену адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча були повідомлені належним чином про дату, час і місце судового засідання. Позивачем та представником відповідача 5 подані клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Відтак, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 345 КАС України, Суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Постановою Верховної Ради України від 07 лютого 2002 року №3060-ІІІ ОСОБА_1 обрано на посаду судді безстроково.
Згідно з довідкою апеляційного суду Донецької області від 27 серпня 2010 року №134к ОСОБА_1 з 5 березня 2002 року працює на посаді судді апеляційного суду Донецької області.
Відповідно до довідок апеляційного суду Донецької області заробітна плата ОСОБА_1 з січня 2006 року по серпень 2010 року розраховувалась із посадового окладу, розмір якого становив 3154 грн та протягом цього часу не змінювався. Перерахунок посадового окладу за вказаний період часу не проводився.
Надбавка за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до довідок апеляційного суду Донецької області у період з 01 січня 2009 року по 30 червня 2010 року виплачувалась у розмірі 40 відсотків від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України (надалі -КАС України), Законом України "Про статус суддів" №2862-ХІІ (далі - Закон №2862), постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року №1243 "Питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів" (далі - Постанова №1243), постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року №865 "Про оплату праці суддів" (далі -Постанова №865).
Частиною третьою статті 11 Закону України "Про статус суддів" №2862-ХІІ від 15 грудня 1992 року передбачено, що гарантії незалежності суддів, включаючи заходи їх правового захисту, матеріального і соціального забезпечення, поширюються на всіх суддів України і не можуть бути скасовані чи знижені іншими нормативними актами України і Автономної Республіки Крим.
Відповідно до частин 1, 2 статті 44 Закону України "Про статус суддів" заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок. Розміри посадових окладів суддів встановлюються у відсотковому відношенні до посадового окладу Голови Верховного Суду України і не можуть бути меншими від 50 відсотків його окладу. Посадовий оклад судді не може бути меншим від 80 відсотків посадового окладу голови суду, в якому працює суддя.
Підпунктом "а" підпункту 2 пункту 61 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року №107-VI в Закону України "Про статус суддів" внесені зміни у частині другій статті 44 слова "у відсотковому відношенні до посадового окладу Голови Верховного Суду України і не можуть бути меншими від 50 відсотків його окладу. Посадовий оклад судді не може бути меншим від 80 відсотків посадового окладу голови суду, в якому працює суддя" замінені словами "Кабінетом Міністрів України".
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року у справі № 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом "а" підпункту 2 пункту 61 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. №107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Частиною 4 статті 44 Закону України "Про статус суддів" передбачено, що суддям виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: при стажі роботи понад 3 роки - 10 відсотків, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VІ змінено порядок нарахування надбавки за вислугу років та встановлено, що вказана надбавка розраховується у тих же відсотках, однак не від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи, а від посадового окладу з урахування доплати за кваліфікаційні класи.