ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2020 року
Київ
справа №806/2014/16
адміністративне провадження №К/9901/22867/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів - Калашнікової О.В., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2017 року (судді: Моніч Б.С., Котік Т.С., Кузьменко Л.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у місті Житомирі Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа - Житомирська обласна профспілкова організація профспілки атестованих працівників Управління внутрішніх справ України, про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати наказ тимчасово виконуючого обов`язки начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Блажевича С.П. від 21 вересня 2016 року №2968 та наказ тимчасово виконуючого обов`язки начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Блажевича С.П. "По особовому складу" від 28 вересня 2016 року №243 о/с про звільнення старшого сержанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції; поновити його на посаді старшого сержанта поліції ОСОБА_1, на службі в Національній поліції України та на посаді поліцейського роти №3 батальйону Управління патрульної поліції у місті Житомирі Департаменту патрульної поліції Національної поліції України і стягнути на його користь втрачене грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу з дня незаконного звільнення з посади і зі служби по день постановлення судом рішення по суті спору.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22 вересня 2016 року позивач дізнався про те, що Департаментом патрульної поліції Національної поліції України видано наказ від 21 вересня 2016 року №2968 щодо проведення службового розслідування по обставині виявлення його на службі в стані алкогольного сп`яніння та притягнення до дисциплінарної відповідальності. 28 вересня 2016 року Департаментом патрульної поліції Національної поліції України видано наказ №243 о/с про звільнення його зі служби в поліції з 28 вересня 2016 року у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби з посади поліцейського роти №3 батальйону Управління патрульної поліції Департаменту Національної поліції України. Позивач вважає такі накази протиправними, оскільки 01 вересня 2016 року він не перебував під час служби в стані алкогольного сп`яніння та не ухилявся від проходження освідування на факт вживання алкоголю. Вважає, що не вчиняв порушення норм Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.6.1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію України", п.8 частини першої статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України. Також, зазначив, що раніше не притягався до дисципінарної відповідальності. Крім того, вказав, що є дійсним членом профспілкової організації профспілки атестованих працівників Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області. Проте, подання щодо його звільнення від відповідачів до Житомирської обласної профспілкової організації профспілки атестованих працівників УМВС України в Житомирській області не надходили до видання оскаржуваних наказів. Тому вважав такі накази протиправними та просив їх скасувати.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Житомирський окружний адміністративний суд постановою від 25 листопада 2016 року в задоволенні позову відмовив.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що наказ тимчасово виконуючого обов`язки начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Блажевича С.П. від 21 вересня 2016 року №2968, яким позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України винесений правомірно, з урахуванням всіх обставин, що мали значення для його прийняття. Відтак, відсутні підстави і для скасування наказу №243 о/с від 28 вересня 2016 року.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2017 року скасовано постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2016 року та прийняти нову постанову, якою позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 21 вересня 2016 року №2968 та наказ тимчасово виконуючого обов`язки начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 28 вересня 2016 року №243 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції. Поновлено ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України та на посаді поліцейського роти №3 батальйону Управління патрульної поліції у місті Житомирі Департаменту патрульної поліції Національної поліції України і стягнути на його користь втрачене грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу з 28 вересня 2016 року по 07 червня 2017 року в розмірі 66024, 00 грн.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що звільнення позивача із займаної посади, не відповідає тяжкості вчиненого ним дисциплінарного проступку та при накладенні дисциплінарного стягнення не достатньо було враховано особу працівника і попередні результати його роботи, зокрема те, що останній позитивно характеризується за місцем проживання, служби та результатом своєї роботи, де приймає активну участь в охороні громадського порядку, добре знає та застосовує нормативну базу, що регламентує діяльність органів внутрішніх справ, на критику командирів реагує правильно, недоліки усуває вчасно та робить належні висновки, спиртними напоями не зловживає. Також відсутній факт нанесення шкоди збитків третім особам. На переконання колегії суддів суду апеляційної інстанції вжиття алкогольних напоїв на робочому місці, керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння, поява на роботі в стані сп`яніння, є грубими порушеннями трудової дисципліни і можуть тягнути звільнення з урахуванням конкретних обставин справи, відношення особи до скоєного, наявності чи відсутності умислу. Суд дійшов висновку, що у даному випадку таких фактів не встановлено. ОСОБА_1 вживав спиртні напої у вільний від роботи час напередодні служби, вживання алкоголю було припинено близько 22 год. Поява в стані алкогольного сп`яніння на робочому місці відбулася через його недбале відношення до вживання алкоголю в побуті та врахування наслідків такого вживання щодо виведення алкоголю з організму тощо. Разом з тим, така поява в стані сп`яніння вчинена з необережною формою вини. Також судом враховано те, що позивач у скоєному розкаявся, не лише не ухилявся від проведення службового розслідування, а і всіляко сприяв встановленню істини у справі на відміну ОСОБА_2, який після освідування на газоаналізаторі "Драгер" самовільне залишив робоче місце. Суд зазначив, що відповідачем безпідставно не враховані особливі особисті обставин позивача на момент звільнення: у позивача перебував на утриманні малолітній син та вагітна другою дитиною дружина. Колегія суддів дійшла висновку щодо незаконності наказу від 21 вересня 2016 року №2968 та наказу від 28 вересня 2016 року №243 о/с про звільнення позивач з служби в поліції, так як застосування до позивача такого дисциплінарного стягнення, як звільнення з посади - крайнього заходу дисциплінарного впливу, є передчасним без урахуванням всіх обставин, що передували його застосуванню.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі скаржник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що позивач при складенні присяги присягнув "з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки", а перебування ОСОБА_1 під час несення служби в стані алкогольного сп`яніння, порушує вимоги складеної ним присяги та дискредитує звання поліцейського, що в загальному може негативно вплинути на імідж Національної поліції України та й на авторитет держави, підірвати довіру до органів державної влади вцілому. Відповідачем вірно застосовано вимоги чинного законодавства при звільненні позивача, будь-яких порушень при цьому судами попередніх інстанцій не встановлено, а позивачем не доведено, тому оскаржувані накази є законними та правомірними.
Позиція інших учасників справи
Від позивача до суду не надходило відзиву на касаційну скаргу, що не перешкоджає подальшому розгляду справи по суті.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 липня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2017 року.
15 грудня 2017 року припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України, у зв`язку із початком роботи Верховного Суду.
На виконання пп. 4 п. 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції з 15 грудня 2017 року, дану касаційну скаргу разом з матеріалами адміністративної справи передані на розгляд Касаційному адміністративному суду у складі Верховного Суду.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, для розгляду даної касаційної скарги у наступному складі суддя - доповідач - Бевзенко В.М., суддів: Шарапа В.М., Данилевич Н.А.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року № 659/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Бевзенка В.М.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад суду: суддя - доповідач Загороднюк А. Г., суддів: Калашнікова О.В., Соколов В. М.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 02 червня 2020 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 66 о/с від 05 квітня 2016 року, позивача призначено на посаду поліцейського роти №3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Житомирі Департаменту патрульної поліції.
Згідно довідки від 07 жовтня 2016 року №4, виданої Головою Житомирського обласного комітету професійної спілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України, ОСОБА_1 . являється членом профспілки Житомирського обкому ПАП ОВС України.
01 вересня 2016 року видано наказ Департаменту патрульної поліції №2588 щодо проведення службового розслідування з приводу виявлення позивача 01 вересня 2016 року на службі в стані алкогольного сп`яніння.
На підставі висновку службового розслідування, Департаментом патрульної поліції було видано наказ №2968 від 21 вересня 2016 року, яким за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у порушенні вимог п.п.1,4,7,9,10 частини першої статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п.п.1,2 частини першої статті 18, п.1 частини першої статті 64 Закону України "Про Національну поліцію України", відповідно до п.8 частини першої статті 12 Дисциплінарного статуту, поліцейського роти №3 батальйону Управління патрульної поліції у м.Житомирі ДПП старшого сержанта поліції ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляд звільнення зі служби в Національній поліції України.
В подальшому, реалізовуючи наказ №2968 Департаментом патрульної поліції винесено наказ № 243 о/с від 28 вересня 2016 року, яким, відповідно до п. 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби), частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію України", ОСОБА_1 - поліцейського роти №3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Житомирі Департаменту патрульної поліції було звільнено зі служби з 28 вересня 2016 року.
Вважаючи звільнення незаконним, позивач звернувся до суду.
Релевантні джерела права й акти їх застосування
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX).
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 460-IX касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні відносини регулюються Законом України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII), Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV (далі - Дисциплінарний статут), Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 12 березня 2013 року №230 (далі - Інструкція №230) тощо.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.