ПОСТАНОВА
Іменем України
03 червня 2020 року
Київ
справа №826/9257/18
адміністративне провадження №К/9901/34468/19, №К/9901/34144/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Смоковича М.І., Уханенка С.А.
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в касаційній інстанції адміністративну справу №826/9257/18
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України, за участю третіх осіб - ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства "Муліт", Державного підприємства "Національні інформаційні системи", Товариства з обмеженою відповідальністю "Стироград", Товариства з обмеженою відповідальністю "Богуслав Екопродукт" - про визнання протиправними та скасування висновку і наказу, провадження в якій відкрито
за касаційними скаргами Міністерства юстиції України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Богуслав Екопродукт" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2019 року, прийняте в складі головуючого судді Маруліної Л.О., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2020 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Горяйнова А.М., суддів Файдюка В.В., Чаку Є.В.,
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправними та скасувати пункти 2, 7 наказу Міністерства юстиції України від 30 травня 2018 року №1675 "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та рішення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно";
- визнати протиправним та скасувати висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 29 травня 2018 року, складений за результатами розгляду скарги Юхименка С.М. в інтересах ОСОБА_2 від 22 травня 2018 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22 травня 2018 року за №16019-33-18, з доповненнями до неї від 29 травня 2018 року.
2. На обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що наказ Міністерства юстиції України від 30.05.2018 року №1675 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню в частині, яка стосується позивачки, оскільки відповідачами порушено порядок розгляду скарги, а саме: порядок повідомлення заінтересованих осіб про її розгляд, що унеможливило подання позивачем пояснень по суті скарги та бути присутньою на засіданні комісії під час розгляду скарги. Крім іншого, позивачка вважає рішення суб`єкта владних повноважень необґрунтованим та таким, що не ґрунтується на всебічному дослідженні обставин, викладених у скарзі, що не підтверджують факт вчинення державним реєстратором ОСОБА_1 порушення законодавства у сфері державної реєстрації.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2019 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач здійснила державну реєстрацію права власності на нерухоме майно з порушенням вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у зв`язку з чим пункти 2, 7 наказу Міністерства юстиції України від 30 травня 2018 року №1675 є законними. Також суд першої інстанції дійшов висновку про те, що зазначений наказ був прийнятий за результатами вирішення скарги належної особи, а позивачка була в установленому законом порядку повідомлена про дату, час та місце розгляду скарги.
5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2020 року скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2019 року в частині відмови у задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування пункту 7 наказу Міністерства юстиції України від 30 травня 2018 року №1675 "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та рішення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно" та прийнято нову постанову в цій частині про задоволення адміністративного позову. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2019 року залишено без змін.
6. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що державний реєстратор не належить до кола осіб, які можуть вимагати визнання протиправним та скасування пункту 2 наказу Міністерства юстиції України від 30 травня 2018 року №1675. Також відповідачі, повідомляючи державного реєстратора ОСОБА_1 про розгляд скарги Юхименка С.М. в інтересах ОСОБА_2, не вжили належних заходів з метою доведення до відома позивачки інформації про надходження скарги та дату, час і місце її розгляду.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційних скарг
7. Не погоджуючись із постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2020 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Міністерство юстиції України подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене судове рішення суду апеляційної інстанцій та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
8. Касаційна скарга обґрунтована тим, що розміщення відповідачем оголошення про розгляд скарги ОСОБА_2 в особі представника Юхименка С.М. від 22 травня 2018 року на веб-сайті Міністерства юстиції України, вважається належним виконанням приписів пункту 10 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1128 щодо повідомлення зацікавлених осіб про розгляд таких скарг.
9. Не погоджуючись із рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2019 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2020 року, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, ТОВ "Богуслав Екопродукт" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування пункту 2 наказу Міністерства юстиції України від 30.05.2018 №1675, прийняти в цій частині нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
10. Касаційна скарга обґрунтована тим, що прийняття Міністерством юстиції України рішення у формі наказу, яким скасовані прийняті державним реєстратором рішення, зачіпають інтереси цього державного реєстратора, а тому це є підствою для скасування пункту 2 наказу Міністерства юстиції України від 30.05.2018 №1675.
IV. Позиція інших учасників справи
11. ОСОБА_2, Публічне акціонерне товариство "Муліт", ТОВ "Стироград" подали до суду відзиви на касаційну скаргу ТОВ "Богуслав Екопродукт", в якому просили касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
V. Рух справи в суді касаційної інстанції
12. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 17 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Богуслав Екопродукт" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2020 року.
13. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 13 січня 2020 року відкрито касаційне провадження за скаргою Міністерства юстиції України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2020 року.
14. На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, суддю Бевзенка В.М. замінено на суддю Смоковича М.І. на підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Н.Деревицької від 01 червня 2020 року №899/0/78-20.
15. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 02 червня 2020 року справу призначено до розгляду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами на 03 червня 2020 року.
V. Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
16. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 18 вересня 2017 року ПАТ "Муліт" звернулося до державного реєстратора комунального підприємства "Центр розвитку та інвестицій Васильківського району" ОСОБА_1 із заявами про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на три об`єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою:
АДРЕСА_2. 17 . За результатами розгляду вказаних заяв державний реєстратор ОСОБА_1 О.Є. прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №37186670, №37189637 та №37190365 від 21 вересня 2017 року. На підставі вказаних рішень були здійснені записи про державну реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна за ПАТ "Муліт".
18. Державну реєстрацію права власності об`єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, було здійснено вперше, у зв`язку з чим відкрито розділи у Державному реєстрі прав №1357630532206, №1357812832206 та №1357839032206.
19. У подальшому 05 жовтня 2017 року була здійснена державна реєстрація переходу права власності на вказані об`єкти до ТОВ "Стироград", а 16 березня 2018 року - до ТОВ "БОГУСЛАВ ЕКОПРОДУКТ".
20. ОСОБА_2 звернулася до Міністерства юстиції України зі скаргою на реєстрації дії, вчинені щодо об`єктів нерухового майна за адресою:
АДРЕСА_2 . 21 . За результатами розгляду вказаної скарги Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України склала висновок від 29 травня 2018 року, відповідно до якого ОСОБА_1 при прийнятті рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №37186670, №37189637 та №37190365 від 21 вересня 2017 року порушила п.п. 2, 3 ч. 3 статті 10, статей 24, 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
22. На підставі вказаного висновку Міністерство юстиції України прийняло наказ від 30 травня 2018 року №1675 "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та рішення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно". Згідно з пунктами 2, 7 зазначеного наказу було вирішено:
скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21 вересня 2017 року №37186670, від 26 квітня 2017 року №34944945, від 21 вересня 2017 року №37189637 та №37190365, прийняті державним реєстратором КП "Центр розвитку та інвестицій Васильківського району" ОСОБА_1 ;
тимчасово заблокувати доступ державному реєстратору прав на нерухоме майно КП "Центр розвитку та інвестицій Васильківського району" до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 6 (шість) місяців.
23. Позивачка звернулася до суду із адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування зазначених пунктів наказу відповідача.
VIІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
24. Конституція України від 28 червня1996 року №254к/96-ВР
Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
25. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час звернення до суду з цим позовом, далі - КАС України)
Частина друга статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
26. Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року №1952-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №1952-IV) організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб`єкти; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно.
Однією з умов, за яких юридична особа публічного права може бути акредитованим суб`єктом є наявність трудових відносинах з не менше ніж трьома державними реєстраторами.
Відповідно до частин першої, третьої статті 5 Закону №1952-IV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.
Право власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності чи інше речове право на земельну ділянку, на якій вони розташовані.
Право власності на квартиру, житлове та нежитлове приміщення може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини, в яких вони розташовані.
Згідно з частиною першою статті 6 Закону №1952-IV організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб`єкти; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).
Відповідно до частини першої статті Закону №1952-IV до повноважень суб`єктів державної реєстрації прав належить: 1) забезпечення: проведення державної реєстрації прав; ведення Державного реєстру прав; взяття на облік безхазяйного нерухомого майна; формування та зберігання реєстраційних справ.
Зберігання реєстраційних справ у паперовій формі здійснюється виключно виконавчими органами міських рад міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями за місцезнаходженням відповідного майна;
2) здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з пунктами 2, 3 частини третьої статті 10 Закону №1952-IV державний реєстратор: перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.
Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов`язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону №1952-IV державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.