ПОСТАНОВА
Іменем України
03 червня 2020 року
Київ
справа №809/366/17
адміністративне провадження №К/9901/33556/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Смоковича М.І.,
Шевцової Н.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року (суддя Григорук О.Б.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року (головуючий суддя - Кухтей Р.В., судді Нос С.П., Яворський І.О.) у справі
за позовом ОСОБА_1
до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області
про стягнення коштів,
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним адміністративним позовом, в якому просив стягнути з УМВС в Івано-Франківській області в особі ліквідаційної комісії на його користь суму середнього заробітку за весь час затримки виплати компенсації за невикористану відпустку і доплату за понаднормову роботу за період з 07.11.2015 по день постановлення рішення.
В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що оскільки постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.10.2016 у справі №809/708/16, яка набрала законної сили, постановлено стягнути з Ліквідаційної комісії УМВС України в Івано-Франківський області на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористану відпустку та доплату за відпрацьовані години в нічний час, вихідні та святкові дні, яка на даний час не виконана, то відповідач повинен виплатити середній заробіток за час затримки по день постановлення вказаного рішення.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року, яка була залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року, позовні вимоги були задоволені частково.
Стягнуто з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області (код 08592193) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) частину середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні по виплаті заробітної плати за період з 07.11.2015 по 10.04.2017 включно в сумі 60041 (шістдесят тисяч сорок одна) грн. 07 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що позивач в силу положень ст. 117 КЗпП України має право на отримання середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, оскільки під час розгляду справи встановлено, що при звільненні позивача, з ним не було проведено повного розрахунку сум, які належали до виплати. При цьому, відповідачем не доведено відсутності його вини в нездійсненні таких виплат. При цьому, беручи до уваги ту обставину, що на момент вирішення справи доказів проведення відповідного розрахунку УМВС України в Івано-Франківській області в особі ліквідаційної комісії надано не було, суди дійшли до висновку, що час затримки виплати слід обраховувати з 07.11.2015 за правилами ст. 117 КЗпП України по 10.04.2017 (день винесення судом рішення у справі) та з врахуванням середньоденного грошового забезпечення в сумі 189,72 грн, відповідно до довідки інформаційного характеру, виданої ліквідаційною комісією про розрахунок середнього та середньомісячного грошового утримання старшого слідчого ОСОБА_1 (а.с.28). Таким чином, середній заробіток позивача за весь період затримки повного розрахунку складає 67 919,76 грн. При цьому, суди вказали, що оскільки вимоги позивача були задоволені частково згідно постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.10.2016 по справі № 809/708/16, розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку позивач мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи (тривалості затримки, поведінки відповідача у спірних правовідносинах) та, враховуючи принцип співмірності, суму грошового забезпечення за час затримки розрахунку потрібно зменшити пропорційно задоволеній частині позовних вимог. Суди зазначили, що у відсотковому відношенні розмір невиплачених сум при звільненні становить 88,4%.Тому, слід стягнути на користь позивача суму середнього заробітку за час затримки повного розрахунку в частині 88,4% від нарахованого середнього заробітку 67919,76 грн, що складає 60041,07 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
10 липня 2017 року відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2017 року, в якій просив їх скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що суди попередніх інстанцій при обрахунку ОСОБА_1 розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, повинні брати одноденний заробіток, що становить 145,19 грн, який був встановлений постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.10.2016 по справі № 809/708/16. Крім того, УМВС в Івано-Франківській області не погоджується із судовими рішеннями щодо розрахунку кількості робочих днів затримки виплати, оскільки вказана постанова від 06.10.2016 набрала законної сили 02.02.2017, а тому потрібно було здійснювати обрахунок з цієї дати, а не з 07.11.2015, оскільки до вступу в закону силу постанови у Ліквідаційної комісії не було правових підстав проводити виплати.
Позивачем по справі до Суду були надані заперечення на касаційну скаргу, в яких посилаючись на правомірність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просив залишити їх без змін. Вказує, що в силу положень ст. 117 КЗпП України має право на отримання середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку (у спірному випадку по день винесення рішення судом першої інстанції), тобто з 07.11.2015 по 10.04.2017.
Ухвалою Верховного Суду від 02 червня 2020 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України з 10.05.2005. 06.11.2015 наказом Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області по особовому складу №624о/с, на підставі рапорту, майора поліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ України (а.с.38, 45-46).
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.10.2016 у справі №809/708/16, яка набрала законної сили за результатами перегляду судом апеляційної інстанції, позов задоволено частково, постановлено стягнути з Ліквідаційної комісії УМВС України в Івано-Франківський області в користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористану відпустку в сумі 12622,82 грн., доплату за відпрацьовані години в нічний час, вихідні та святкові дні в сумі 10632,23 грн. В задоволенні решти позову відмовлено (а.с.9-14).
Згідно з довідкою ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області середньомісячне грошове забезпечення позивача у вересні-жовтні 2015 року складало 8347,50 грн, середньоденне грошове забезпечення - 189,72 грн (а.с.28).
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 116 Кодексу законів про працю України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.