ПОСТАНОВА
Іменем України
02 червня 2020 року
м. Київ
справа №620/1024/19
адміністративне провадження №К/9901/29519/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Пасічник С.С., Гімона М.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 (суддя - Непочатих В.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019 (головуючий суддя - Ганечко О.М., судді - Кузьменко В.В., Сорочко Є.О.) у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства ʼʼАгротрейд-Красилівкаʼʼ до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
У квітні 2019 року Приватне підприємство ʼʼАгротрейд-Красилівкаʼʼ (далі - ПП ʼʼАгротрейд-Красилівкаʼʼ, Підприємство, позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі - ГУ ДФС, відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 08.01.2019 №00000041400 та №00000051400 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем ʼʼподаток на додану вартістьʼʼ (далі - ПДВ) на 251ʼ 952,50 грн, в тому числі 50ʼ 390,50 грн - штрафні (фінансові) санкції), та про зменшення розміру від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, за травень, червень 2016 року на 227ʼ 898,00 грн відповідно.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що операції між Підприємством та ПП ʼʼСівер Агро Сервісʼʼ з придбання товарів є реальними та підтверджуються первинними та іншими документами бухгалтерського та податкового обліку, використані у межах господарської діяльності Підприємства, а висновки контролюючого органу, зроблені в акті перевірки від 03.12.2018 №834/14/03799245 щодо порушення Підприємством податкового законодавства внаслідок збільшення суми податкового кредиту в податковому обліку з ПДВ за наслідками господарських операцій із вказаним контрагентом - безпідставні. Недоліки у видаткових та товарно - транспортних накладних, на які в акті перевірки посилається контролюючий орган, не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів реальності операцій.
Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 27.06.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019, адміністративний позов задовольнив: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС від 08.01.2019 №00000051400, №00000041400.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що у ПП ʼʼАгротрейд-Красилівкаʼʼ були правові підстави для відображення у складі податкового кредиту сум ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних ПП ʼʼСівер Агро Сервісʼʼ. Такий висновок суди попередніх інстанцій зробили на підставі оцінки доказів, досліджених в судовому процесі, вказавши, що у разі невиконання контрагентом зобов`язання зі сплати податку до бюджету відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. При цьому суди застосували висновки Європейського суду з прав людини щодо індивідуальної відповідальності за порушення правил оподаткування, зробленому в рішенні у справі "Інтерсплав проти України" від 09.01.2007 (Заява N803/02) (пункт 38 Рішення).
ГУ ДФС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ці судові рішення та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
Обґрунтовуючи вимоги, викладені в касаційній скарзі та доповненнях до неї, відповідач посилається на те, що узагальненою податковою інформацією, зібраною стосовно діяльності ПП ʼʼСівер Агро Сервісʼʼ та його контрагентів у ланцюгу постачання, спростовується можливість здійснення ним господарських операцій з постачання товарів. З-поміж іншого відповідач вказує, що дефектність первинних документів, відсутність джерела походження товару у ланцюгу постачання також свідчить про безтоварність операцій між позивачем та ПП ʼʼСівер Агро Сервісʼʼ. З посиланням на висновки Верховного Суду щодо правозастосування у подібних правовідносинах у справах №№812/1554/15, 806/434/16, 802/475/17-а, 826/3632/17, 826/15722/15, 803/488/14, 805/4368/16-а, 826/15353/15, 826/3632/17, 816/1422 відповідач стверджує про хибність висновку судів попередніх інстанцій про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.
Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Позивач вказує, що доводи ГУ ДФС про безтоварність операцій з придбання ним товару у ПП ʼʼСівер Агро Сервісʼʼ фактично ґрунтується на податковій інформації щодо контрагентів ПП ʼʼСівер Агро Сервісʼʼ, тоді як відповідно до висновку Верховного Суду, зробленому в постанові від 20.03.2018 у справі №804/939/16 посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів-постачальників покупця по ланцюгах постачання, має виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального законодавства.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, обґрунтування заперечень позивача щодо вимог касаційної скарги, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Суди попередніх інстанцій встановили, що фактичною підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень, з приводу правомірності яких виник спір, слугували висновки контролюючого органу, викладені в акті ʼʼПро результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП ʼʼАгротрейд-Красилівкаʼʼ щодо правомірності формування податкової звітності з ПДВ по взаємовідносинах з ПП ʼʼСівер Агро Сервісʼʼ (код ЄДРПОУ 38054157) за травень та червень 2016 рокуʼʼ від 03.12.2018 №834/14/03799245.
Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки, позивач порушив норми пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення розміру від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та сумою податкового кредиту за травень 2016 року на 86ʼ 898,00 грн, червень 2016 року - 141ʼ 000,00 грн та заниження ПДВ, який підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету за травень 2016 року, на 201ʼ 562,00 грн.
У акті перевірки зазначено, що Підприємство завищило податковий кредит з ПДВ за травень, червень 2016 року на 429ʼ 960,00 грн за податковими накладними, виписаними ПП ʼʼСівер Агро Сервісʼʼ у вказані податкові періоди.
Такий висновок контролюючого органу обґрунтований посиланням на те, що господарські операції з придбання Підприємством товару у вказаного постачальника фактично не відбулися, зважаючи на негативну податкову інформацію щодо контрагентів у ланцюгу постачання, їх фіктивність.
Свідченням фіктивності операцій позивача з придбання товару у ПП ʼʼСівер Агро Сервісʼʼ контролюючий орган визнав також такі обставини, як не встановлення джерела походження товару по ланцюгу постачання, кінцевим покупцем якого є позивач; відсутність на момент перевірки у Підприємства сертифікатів якості на товар, тоді як це передбачено умовами договору, та журналу реєстрації виданих довіреностей на отримання ТМЦ; недоліки у товарно - транспортних накладних (в товарно-транспортних накладних не вказано прізвище та ім`я вантажоодержувача), що унеможливлює ідентифікувати особу, яка приймала товар.
Як на підставу висновку про фіктивність контрагентів-постачальників у ланцюгу постачання, в акті перевірки зроблено посилання на інформацію, отриману з баз даних ДФС України, аналітичної системи ʼʼПодатковий блокʼʼ, листів територіальних органів ДФС, у сфері контролю яких знаходяться ці контрагенти, Єдиного реєстру судових рішень, відповідно до якої: водночас один чи декілька платників податків у ланцюгу постачання не декларують та/або не виконують податкові зобов`язання зі сплати податків; поставка товару не відповідає податковій звітності постачальників у ланцюгу постачання, які, до того ж, не мають достатніх матеріально-технічних та трудових ресурсів для здійснення відповідної господарської діяльності; стосовно них анульовано реєстрацію платника ПДВ; засновники та директори ТОВ ʼʼКонстанта Метал Трейдінгʼʼ, ТОВ ʼʼДервік Капіталʼʼ, за податковими накладними яких ПП ʼʼСівер Агро Сервісʼʼ задекларував податковий кредит з операцій з придбання товару, що в подальшому поставив позивачу, в письмових свідченнях, наданих у межах кримінальних проваджень, порушених за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 205 та частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України, заперечують свою причетність до реєстрації та діяльності зазначених підприємств; відповідно до вироку Солом`янського районного суду м. Києва від 01.08.2017 громадянин ОСОБА_1, засновник та керівник ТОВ ʼʼСієна Груп Логістікʼʼ, яке теж задіяне в ланцюгу поставок товару, кінцевим покупцем якого є позивач, не здійснював господарську діяльність від імені цього Товариства, вчинив злочин - підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб-підприємців, за який засуджений за частиною 1 статті 205-1 Кримінального кодексу України.
На підставі зазначеного актa перевірки та з урахуванням результатів розгляду скарги Товариства у процедурі адміністративного оскарження ГУ ДФС прийняті податкові повідомлення-рішення, з приводу правомірності яких виник спір.
У судовому процесі встановлено, що між Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством імені Щорса (попередня назва позивача) (покупець) та ПП ʼʼСівер Агро Сервісʼʼ (постачальник) був укладений договір поставки на умовах товарного кредиту від 04.04.2016 №04-0-16/ДК-Х, за умовами якого постачальник зобов`язується передати (поставити) покупцеві продукцію для сільгоспвиробництва (насіння кукурудзи, засоби захисту рослин), а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його.
Згідно з додатковою угодою №1 до договору поставки від 04.04.2016 №04-0-16/ДК-Х та угодою про погашення заборгованості від 20.04.2017 заборгованість позивача перед постачальником станом на 24.04.2017 склала 2ʼ 606ʼ 076,00 грн.
На підтвердження сплати вартості придбаного товару позивач надав копії платіжного доручення від 24.04.2017 №491 на суму 2ʼ 606ʼ 076,00 грн з відміткою банку про перерахування грошових коштів на рахунок ПП ʼʼСівер Агро Сервісʼʼ та звіту по дебетових і кредитових операціях по рахунку підприємства № НОМЕР_1 за 24.04.2017.
Так само позивач під час перевірки надав товарно-транспортні накладні про перевезення вантажу (засобів хімічного захисту рослин ʼʼЄвро-Лайтнінгʼʼ та ʼʼАмістар-Екстраʼʼ) від 16.05.2016 №4 вартістю 1ʼ 654ʼ 320,00 грн, від 31.05.2016 №12 вартістю 79ʼ 440,00 грн, від 17.06.2016 №51 вартістю 846ʼ 000,00 грн; видаткові накладні від 16.05.2016 №РН-0000036, від 31.05.2016 №РН-0000044, від 17.06.2016 № РН-0000051, виписані на поставку товарів (вантажу) обсягом (літри), вагою та вартістю, що відповідають обсягу, вазі та вартості вантажу в товарно-транспортних накладних, податкові накладні від 16.05.2016 №7, від 31.05.2016 №15.
На підтвердження використання у власній господарській діяльності придбаного товару позивач надав звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду на 01.12.2016, акти про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин №№1, 2, 3, 3/1, 4 за травень 2016 року, №5 за червень 2016 року, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.05.2016 №МА_00000022, від 30.06.2016 №МА_00000025, акти прийому-здачі наданих послуг від 30.06.2016 з внесення засобів захисту рослин на поля.
Належно завірені копії зазначених документів приєднані до матеріалів адміністративної справи (а.с. 17, 18, 87-93, 94-96, 97-99, 100-102, 103-106, 107-112, 113-114, 115, 120, 121 т. 1).
Порядок формування платником ПДВ податкового кредиту врегульований нормами статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК).
Підпунктом ʼʼаʼʼ пункту 198.1 статті 198 ПК (в редакції, що діяла станом на квітень - травень 2016 року; далі - так само; ПК) встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК).
Згідно з пунктом 198.3 цієї статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абзац другий цього пункту).
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК).
Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України ʼʼПро бухгалтерський облік та фінансову звітністьʼʼ від 16.07.1999 №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.