ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/13119/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Малашенкової Т.М., Селіваненка В.П.
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача - Коваля А.М.,
відповідача 1 - не з`явився,
відповідача 2 - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Джек Деніел`с Пропертіз, Інк. (Jack Danielʼs Propeties Inc.)
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2020
за позовом Джек Деніел`с Пропертіз, Інк. (Jack Danielʼs Propeties Inc.)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Буклет-Юг";
Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (попередня назва - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України)
про визнання недійсними свідоцтв на знаки для товарів і послуг та зобов`язання вчинити дії.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий зміст позовних вимог
1.1. Компанія Джек Деніел`с Пропертіз, Інк. (Jack Danielʼs Propeties Inc, далі - Компанія) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсними свідоцтва України № 50459 на знак для товарів і послуг "BLACK JACK", свідоцтва України № 185083 на знак для товарів і послуг "БЛЕК ДЖЕК" (далі - Свідоцтво № 50459, Свідоцтво № 185083, ТМ "BLACK JACK", ТМ "БЛЕК ДЖЕК"), власником яких є Товариство з обмеженою відповідальністю "Буклет-Юг" (далі - Товариство), та про зобов`язання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, далі - Міністерство) внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання недійсними зазначених свідоцтва та зобов`язання опублікувати відомості про це в офіційному бюлетені "Промислова власність".
1.2. Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначає, що ТМ "BLACK JACK", ТМ "БЛЕК ДЖЕК", які охороняються Свідоцтвами № 50459, 185083, схожі настільки, що їх можна сплутати з раніше зареєстрованим знаком для товарів і послуг "JACK DANIELʼS", власником якого відповідно до свідоцтва України №5109 є Компанія (далі - ТМ "JACK DANIELʼS", Свідоцтво № 5109), - тому відповідно до абзацу другого частини третьої статті 6 Закону України від 15.12.1993 № 3689-XII "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (далі - Закон № 3689-XII) ТМ "BLACK JACK", ТМ "БЛЕК ДЖЕК" не відмовідають умовам правової охорони та порушують майнові права Компанії на ТМ "JACK DANIELʼS".
2. Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Справа розглядалася судами неодноразово.
2.2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.10.2018 (суддя Зеленіна Н.І.) позов задоволено.
2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2019 зазначене рішення суду першої інстанції скасоване, ухвалене нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
2.4. Постановою Верховного Суду від 23.04.2019 скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2019, справу передано на новий розгляд. Суд касаційної інстанції дійшов висновку, що апеляційний суд порушив норми процесуального права, внаслідок чого неповно дослідив обставини, які мають значення для розгляду справи.
2.5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2020 (колегія суддів: Доманська М.Л., Поляков Б.М. Верховець А.А.) рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
3. Стислий виклад вимог касаційної скарги
3.1. 10.03.2020 Компанія подала касаційну скаргу, в якій просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2020 скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 10.10.2018 залишити в силі.
4. Аргументи учасників справи
4.1. Аргументи касаційної скарги
4.1.1. У касаційній скарзі, яка подана після внесення 08.02.2020 змін до Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) Законом України від 15.01.2020 № 460-IX, зазначено, що постанова суду апеляційної інстанції оскаржується з підстав, передбачених частиною другою статті 287 ГПК (фактично відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті), а саме: суд апеляційної інстанції застосував положення частини першої статті 261 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) без урахування висновку щодо застосування зазначеної норми права у подібних правовідносинах, наведеного в постановах Верховного Суду від 26.06.2018 та від 28.01.2020 зі справи № 910/20564/16, від 09.04.2019 зі справи № 910/17205/17, від 17.07.2018 зі справи № 915/1145/17 та Верховного Суду України від 15.01.2008 зі справи № 21/553.
4.1.2. Компанія, обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, зазначає:
єдиною підставою для ухвалення судом апеляційної інстанції рішення про відмову в задоволенні позову є висновок суду про те, що позивач пропустив строк позовної давності для звернення до суду; апеляційний суд помилково, всупереч висновкам Верховного Суду, визначив початком перебігу такого строку дату публікації відомостей про видачу свідоцтв України № 50459, 185083 у бюлетенях "Промислова власність" № 6 від 15.06.2005 та № 8 від 25.04.2014;
суд апеляційної інстанції безпідставно зазначає, що позивач з моменту публікації цих відомостей повинен був довідатися про порушення свого права, що відбулося більше трьох років від дати звернення позивача до суду з відповідним позовом;
зміст зазначених у касаційній скарзі постанов Верховного Суду свідчить, що суд касаційної інстанції, застосовуючи положення частини першої статті 261 ЦК, послідовно виходить з того, що початок перебігу позовної давності для звернення до суду із позовом про визнання недійсним свідоцтва України на знак для товарів і послуг не може автоматично збігатися з датою публікації відомостей про реєстрацію знака для товарів і послуг; це право пов`язане, зокрема, з початком виникнення відповідного конфлікту на ринку щодо оспорюваного позначення, наприклад, початком використання спірного позначення на ринку.
4.1.3. Водночас позивач наголошує на тому, що він є юридичною особою - нерезидентом України. Компанія створена, зареєстрована та працює відповідно до законодавства Сполучених Штатів Америки. Отже, позивач не міг довідатися про порушення його прав з моменту публікації відомостей про реєстрацію оспорюваних Свідоцтв № 50459, 185083.
4.1.4. Позивач вважає, що:
датою, з якої відповідно до положення частини першої статті 261 ЦК розпочинається перебіг позовної давності для звернення до суду з позовом у цій справі, є дата виявлення позивачем конфлікту на ринку щодо використання ТМ "BLACK JACK", "БЛЕК ДЖЕК", схожих до ступеня змішування з його торговельною маркою; згідно з поданими доказами, відображеними у рішенні суду першої інстанції, перебіг позовної давності до вимог позивача розпочався 22.12.2015, тобто з моменту придбання стороною позивача алкогольного напою "BLACK JACK" виробництва Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод", яке є попереднім власником Свідоцтв № 50459, 185083; отже, звернувшись до суду з позовною заявою 07.08.2017, позивач не пропустив загального строку позовної давності (три роки) щодо визнання недійними свідоцтв, якими охороняються ТМ "BLACK JACK", "БЛЕК ДЖЕК" (торговельних марок, нанесених на "напій алкогольний міцний солодовий "BLACK JACK");
згідно з матеріалами справи Товариство є власником оспорюваних свідоцтв на знаки для товарів і послуг з 26.12.2016; до матеріалів справи долучені також докази використання ТМ "BLACK JACK", "БЛЕК ДЖЕК" після відчуження Товариству прав власності на Свідоцтва № 50459, 185083; такими доказами є виробництво та реалізація Товариством з обмеженою відповідальністю "Строндрінк" алкогольних напоїв з використанням ТМ "BLACK JACK", "БЛЕК ДЖЕК" на підставі укладених з Товариством угод.
4.1.5. Позивач додатково зазначає, що в мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначено, що підстав для скасування рішення суду першої інстанції не встановлено
4.2. Аргументи, зазначені у відзиві на касаційну скаргу
4.2.1. Товариство у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
4.2.2. У відзиві зазначено:
постанови Верховного Суду, на які Компанія посилається в касаційній сказі, не є судовими рішеннями у подібних правовідносинах, оскільки у відповідних справах предметом доказування був момент початку конкуренції щодо використання протиставлених позначень;
у справі, яка переглядається в касаційному порядку (№ 910/13119/17) Товариство звернулося до суду першої інстанції із заявою від 07.09.2017 про застосування позовної давності до вимог позивача, яка спливла з огляду на дату опублікування відомостей про реєстрацію оспорюваних знаків;
позивач міг довідатися про видачу відповідних свідоцтв за посиланням в Інтернеті відповідно до Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 10.01.2002 № 10, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.01.2002 за № 64/6352;
доказом обізнаності позивача про видачу оспорюваних свідоцтв на знаки для товарів і послуг є рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2017 зі справи № 910/420/16 за позовом Джек Деніелс Пропертиз, Інк. до ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод"; згідно з цим рішенням відповідачу заборонено використовувати знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України № 12761 та № 140587 та схожі з ними позначення шляхом виготовлення, зберігання, пропонування до продажу, продажу, рекламування, в тому числі в мережі Інтернет на сайті за доменним ім`ям svkz.ua, алкогольних напоїв під назвою " Black Jack";
до позовних вимог майнового характеру застосовується загальний строк позовної давності, зокрема не встановлено інших строків позовної давності щодо вимог про визнання свідоцтва недійсним відносно всіх товарів 33 класу МКТП та про зобов`язання внести зміни до державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг;
позивач під час розгляду справи в суді першої інстанції не надав заперечення щодо заяви Товариства про застосування позовної давності, та пояснень стосовно початку перебігу позовної давності з іншого моменту, ніж дата публікації відомостей про видачу оскаржуваних свідоцтв в бюлетені "Промислова власність" та оприлюднення цієї інформації в Інтернеті на сайті за посиланням http://base. uipv.org/;
Товариство довело обставини опублікування відомостей про видачу Свідоцтв № 50459, 185083, але у справі не доводилися, зокрема, позивачем, обставини початку конфлікту використання позначень між Компанією та Товариством, а матеріали справи взагалі не містять доказів щодо використання Товариством ТМ "BLACK JACK" та "БЛЕК ДЖЕК" для алкогольних товарів 33 класу МКТП, тому неможливо встановити іншу дату, з якої починається перебіг позовної давності, ніж дата опублікування відомостей про видачу оскаржуваних свідоцтв;
зокрема, в матеріалах справи немає оригіналу (копії) фіскального чека від 22.12.2015 №0081 з магазину підприємства, згідно з яким представник позивача придбав "напій алкогольний міцний солодовий "BLACK JACK" 0,5л 40 %", про що стверджує позивач на сторінці 15 касаційної скарги: у матеріалах справи немає жодних доказів використання Товариством позначень "БЛЕК ДЖЕК" та "BLACK JACK";
в рішенні суду першої інстанції зазначено, що "суд відмовляє в задоволенні заяви про застосування строку позовної давності, у зв`язку з тим, що в матеріалах справи не міститься жодного доказу, який би підтверджував, що йому було відомо про реєстрацію вказаних знаків, або що він міг дізнатися про реєстрацію даних знаків";
у пункті 6 мотивувальної частини апеляційної скарги Товариство просило суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції, зокрема, внаслідок порушення порядку застосування наслідків спливу позовної давності, оскільки суд першої інстанції безпідставно не врахував доказів зі справи, поданих на підтвердження того, що позивач пропустив строк для звернення з позовом до суду в зв`язку зі спливом позовної давності; зі змісту частини четвертої статті 267 ЦК не випливає обов`язок відповідача доказувати, що позивач був обізнаний чи міг дізнатися про порушення свого права;
справа переглядалася в апеляційному порядку двічі, але позивач жодного разу не надав апеляційному суду доводів, з якого моменту він вважає, що почався перебіг позовної давності, та не подав у зв`язку з цим жодних доказів; отже, у попередніх судових інстанцій не було підстав досліджувати інший момент, з якого позивач довідався чи міг довідатись про порушення свого права, ніж дата публікації відомостей про видачу оскаржуваних свідоцтв;
так, в одній з постанов, на які містить посилання касаційна скарга, - постанові Верховного Суду від 09.04.2019 зі справи № 910/17205/17 (у пункті 23 цієї постанови), зазначено, що "всупереч доводам скаржника, дата державної реєстрації Патенту (дата публікації відомостей щодо Патенту в Державному реєстрі) не є єдиною можливою, від якої здійснювалося б відрахування позовної давності, оскільки, як вбачається з установлених судом обставин справи, саме на ту дату та протягом певного часу після неї Патентом не порушувалися будь-які права Позивача і Третьої особи у справі". Зі змісту цієї постанови Верховного Суду очевидно, що дата публікації відомостей щодо патенту (свідоцтва) в державному реєстрі є однією з можливих дат, з якої починається перебіг позовної давності, і саме на позивача покладається обов`язок довести, що датою початку перебігу позовної давності є інша дата - дата конфлікту використання. Відповідно, позивачу необхідно довести і факт конфлікту використання протиставлених об`єктів інтелектуальної власності;
проте в матеріалах справи немає доказів того, як саме, на яких правових підставах (ліцензійний договір тощо), з якого періоду, якими виробниками алкогольної продукції використовуються знаки для товарів і послуг за Свідоцтвами № 50459, 185083, що належать Товариству, та Свідоцтвом № 5109, що належить Компанії;
отже, висновок суду першої інстанції про те, що "суд відмовляє в задоволенні заяви про застосування строку позовної давності, у зв`язку з тим, що в матеріалах справи не міститься жодного доказу, який би підтверджував, що йому (позивачу) було відомо про реєстрацію вказаних знаків, або що він міг дізнатися про реєстрацію даних знаків" незаконний, оскільки цей висновок не узгоджується з нормами матеріального права щодо порядку застосування позовної давності;
посилання позивача у касаційній скарзі на те, що датою виявлення конфлікту на ринку, пов`язаного із використанням спірних позначень у господарській діяльності, є саме 22.12.2015 - дата придбання представником позивача алкогольного напою "BLACK JACK" виробництва ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" (виробництва попереднього власника оспорюваних Свідоцтв №50459, 185083) не можна вважати доведеним зібраними у справі матеріалами, оскільки відповідних доказів в матеріалах справи немає. Ці обставини - момент виникнення конфлікту і початок перебігу позовної давності, - в принципі не обґрунтовувалась позивачем, а тому і не спростовувались відповідачами;
відповідно до частини першої статті 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до ЄСПЛ виходить з такого: поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, отже, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб. Матеріали справи містять відомості про те, що Джек Деніел`с Пропертіз, Інк. має декілька знаків для товарів і послуг, що охороняються свідоцтвами України за законодавством України. Зазначене виключає те, що зазначений нерезидент України не мав можливості звернутися до патентних повірених, до яких він звертається для реєстрації власних знаків для товарів і послуг, з метою перевірки опублікування відомостей про видачу свідоцтв на інші знаки для товарів і послуг інших суб`єктів господарювання. Згідно зі статтею 68 Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Презумпція знання законодавства (лат. Ignorantia juris non excusat - незнання закону не вибачається) означає, що кожен вважається таким, що знає закони. З цього положення і випливає загальновідома формула: незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності, яка і міститься в частині 2 статті 68 Конституції України. Презумпція знання законодавства поширюється тільки на закони та інші нормативно-правові акти, які доведені до відома населення у порядку встановленому законом. Згідно з частиною 3 статті 57 Конституції України закони та інші нормативно- правові акти, що визначають права та обов`язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними. І відповідно, не можуть застосовуватись. Тому основною умовою набрання нормативно-правовим актом законної сили, і, отже, обов`язку його знати є його офіційне оприлюднення, яке здійснюється шляхом опублікування у офіційних друкованих виданнях. Опублікування нормативно-правового акта є юридичною підставою презумпції знання законодавства. Суть цієї презумпції полягає в тому, що ніхто не може посилатись на незнання закону, якщо він був опублікований у встановленому законом порядку. Якщо нормативно-правовий акт не опубліковано, то відпадає юридична підстава презумпції знання законодавства. Отже, існує прямий зв`язок між презумпцією знання законодавства та його офіційним опублікуванням. За загальним правилом презумпція знання законодавства є неспростовною презумпцією, але в окремих галузях права чи правових інститутах існують винятки. Наприклад, в податковому праві діє інститут податкових консультацій, який розглядається науковцями як виняток з презумпції знання законодавства. Чинне законодавство України не надає якихось пільг нерезидентам України і до незнання законодавства України. Товариство має право розраховувати на те, що будь-яка особа, в цьому випадку позивач, могла довідатися про видачу оскаржуваних свідоцтв на знаки для товарів і послуг з відкритого Державного реєстру свідоцтв на знаки для товарів і послуг за посиланням в Інтернеті http://base.uipv.org/ та з бюлетеню "Промислова власність" відповідно до Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 10.01.2002 № 10, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.01 2002 за № 64/6352. Негативні наслідки спливу позовної давності не мають перекладатись на Товариство тільки через те, що позивач є нерезидентом України. Позивач не довів під час розгляду справи судом першої інстанції, а також при перегляді судового рішення судом апеляційної інстанції, що позовна давність має обчислюватись з іншої дати, ніж дата публікації відомостей про видачу оспорюваних свідоцтв.
5. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
5.1. Компанія як власник Свідоцтва № 5109, згідно з яким на території України охороняється ТМ "JACK DANIELʼS" для товару 33 класу МКТП - віскі, звернулася до суду, посилаючись на порушення Товариством майнових права на зазначену торговельну марку, яка зареєстрована 31.05.1994; дата подання заявки - 20.08.1990;
5.2. Компанія вважає, що належні відповідачу ТМ "BLACK JACK" та ТМ "БЛЕК ДЖЕК", які охороняються Свідоцтвами № 50459, 185083, схожі настільки, що їх можна сплутати з раніше зареєстрованою ТМ "JACK DANIEL`S", власником якої є позивач, тому відповідно частини третьої статті 6 Закону № 3689-XII ТМ "BLACK JACK" та ТМ "БЛЕК ДЖЕК" не відповідають умовам правової охорони та порушують майнові права Компанії на ТМ "JACK DANIELʼS".