Постанова
Іменем України
28 травня 2020 року
м. Київ
справа № 653/1081/17
провадження № 51-6566 км 19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Маринича В.К.,
суддів Лагнюка М.М., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Андрієнко М.В.,
прокурора Матюшевої О.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката Токарєвої І.В. на вирок Генічеського районного суду Херсонської області від 11 липня 2019 року та ухвалу Херсонського апеляційного суду від 23 вересня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017230140000017, за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Павлівка Генічеського району Херсонської області, жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Генічеського районного суду Херсонської області від 11 липня 2019 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки.
Згідно з вироком ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що він 01 січня 2017 року близько 04:30, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння біля кафе "Зустріч", що на вул. Кужелєва у с. Петрівка Генічеського району Херсонської області, завдав двох ударів кулаком в обличчя потерпілому ОСОБА_1, а в подальшому, перебуваючи в емоційно збудженому стані, продовжуючи свої злочинні дії, в приміщенні кафе " Зустріч " завдав потерпілому ОСОБА_1 ще одного удару кулаком в обличчя, в результаті чого заподіяв останньому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 23 вересня 2019 року апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката Токарєвої І.В. залишено без задоволення, а вирок Генічеського районного суду Херсонської області від 11 липня 2019 року - без зміни.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі представник потерпілого Токарєва І.В. ставить питання про скасування вироку місцевого суду та ухвали апеляційного суду. На обґрунтування своїх вимог вказує про невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через м`якість і неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. При цьому посилається на ту обставину, що місцевий суд недостатньо врахував характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ОСОБА_2 злочину, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості. Вказує про небажання засудженого добровільно відшкодовувати заподіяну шкоду та відсутність розкаяння у вчиненому злочині. Звертає увагу на зухвалу поведінку ОСОБА_2 під час та після вчинення злочину. Зазначає, що після вчинення злочину ОСОБА_2 належних висновків для себе не зробив, оскільки притягувався до адміністративної відповідальності за розпивання алкогольних напоїв у громадському місці. Вважає, що суд належним чином не вмотивовував рішення в частині звільнення засудженого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України. Крім того, зазначає, що апеляційний суд безпідставно відмовив у задоволенні її апеляційної скарги, чим порушив вимоги кримінального процесуального законодавства.
Позиції інших учасників судового провадження
У письмових запереченнях на касаційну скаргу представника потерпілого захисник Волвенко О.І. вказує про необґрунтованість такої скарги, просить залишити її без задоволення.
У судовому засіданні прокурор Матюшева О.В. зазначила про необґрунтованість доводів касаційної скарги представника потерпілого, просила таку скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без зміни.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Під час перевірки матеріалів кримінального провадження встановлено, що висновки суду про доведеність винуватості засудженого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, місцевий суд належним чином вмотивував дослідженими та оціненими під час судового розгляду доказами і правильно визнав достатніми та взаємозв`язаними для ухвалення обвинувального вироку щодо ОСОБА_2 .
Висновки суду щодо доведеності винуватості та кваліфікація дій ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 122 КК України є правильними та у касаційній скарзі представником потерпілого не оспорюються.
Що стосується доводів касаційної скарги представника потерпілого про порушення судом загальних засад призначення покарання та безпідставне звільнення засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.