Постанова
Іменем України
27 травня 2020 року
м. Київ
справа № 562/29/18-ц
провадження № 61-48253св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - приватне акціонерне товариство "Дікергофф Цемент Україна",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 15 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Бондаренко Н. В., Гордійчук С. О., Боймиструка С. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Волинь - цемент" (далі - ПАТ "Волинь - цемент"), товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Гаруда-В" (далі - ТОВ "Охоронна фірма "Гаруда-В")
про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Позовну заяву мотивовано тим, що 14 листопада 2011 року її син - ОСОБА_2, виконував роботи по очистці залізничних колій дільниці "Помел" ПАТ "Волинь цемент", під час яких був смертельно травмований ковшем крана. Ці роботи він виконував за цивільно-правовими угодами.
19 грудня 2011 року складено акт спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком, затверджений начальником управління Держгірпромнагляду ОСОБА_3 .
Узв`язку зі смертю сина їй завдано майнової та моральної шкоди.
Вважала, що шкоду повинні відшкодувати солідарно ТОВ "Охоронна фірма "Гаруда-В" та ПАТ "Волинь - цемент". Шкодазаподіяна джерелом підвищеної небезпеки, що належить ПАТ "Волинь - цемент", під час виконання сином договірних зобов`язань перед ТОВ "Охоронна фірма "Гаруда-В", тому вона має відшкодовуватися незалежно від вини відповідачів, хоча вина обох організацій у заподіянні шкоди встановлена в акті спеціального розслідування нещасного випадку, в якому вказані конкретні порушення, допущені працівниками обох організацій, що призвели до нещасного випадку з її сином.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд стягнути з відповідачів солідарно на відшкодування майнової шкоди, завданої смертельним травмуванням сина ОСОБА_2 : одноразово за період з 15 листопада 2011 року до 01 липня 2017 року - 297 758,02 грн; з 01 липня 2017 року щомісячно по 4 411,23 грн пожиттєво; 250 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 22 березня 2018 року заяву ОСОБА_1 про залишення позовних вимог без розгляду до відповідача ТОВ "Охорона фірма" Гаруда- В" задоволено.
Роз`яснено позивачу право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 22 березня 2018 року задоволено клопотання представника ПАТ "Волинь - цемент"
про заміну відповідача його правонаступником.
Замінено ПАТ "Волинь - цемент" його правонаступником - приватним акціонерним товариством "Дікергофф Цемент Україна"
(далі - ПрАТ "Дікергофф Цемент Україна").
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 08 червня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Накладено арешт на нерухоме та рухоме майно ПрАТ "Дікергофф Цемент Україна" у межах заявлених позовних вимог у розмірі 400 000 грн.
Стягнуто з ПрАТ "Дікергофф Цемент Україна" на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду одноразово за період з ІНФОРМАЦІЯ_1 до 01 липня 2017 року в розмірі 297 758,02 грн.
Стягнуто з ПрАТ "Дікергофф Цемент Україна" на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду з 01 липня 2017 року щомісячно по 4 411,23 грн пожиттєво.
Стягнуто з ПрАТ "Дікергофф Цемент Україна" на користь ОСОБА_1 50 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до положень статей 1166, 1167, частини п`ятої статті 1187 ЦК України на володільця джерела підвищеної небезпеки покладено відповідальність за шкоду, яка є наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності його вини у її заподіянні. Власником мостового грейферного крана,
що виконував роботи з переміщення вантажів на естакаді об`єднаного складу дільниці "Помел", є ПрАТ "Дікергофф цемент Україна", тому відповідальність за заподіяну позивачу шкоду повинно нести ПрАТ "Дікергофф цемент Україна", як правонаступник ПАТ "Волинь - цемент".
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Рівненського апеляційного суду від 15 листопада 2018 року апеляційну скаргу ПрАТ "Дікергофф Цемент Україна" задоволено частково.
Рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 08 червня 2018 року в частині відшкодування майнової шкоди скасовано.
Узадоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди у вигляді одноразової виплати за період з ІНФОРМАЦІЯ_1
до 01 липня 2017 року у розмірі 297 758,02 грн та щомісячних виплат
з 01 липня 2017 року довічно по 4 411 грн відмовлено.
Виключеноабзац 2 резолютивної частини рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 08 червня 2018 року наступного змісту: " Накласти арешт на нерухоме та рухоме майно ПрАТ "Дікергофф Цемент Україна" в межах заявлених позовних вимог у розмірі 400 000 грн".
Урешті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Зобов`язано Управління Державної казначейської служби України у м. Рівне повернути ПрАТ "Дікергофф Цемент Україна" кошти в розмірі 10 237,80 грн, які були сплачені ним на рахунок отримувача УК у м. Рівне
№ 34316206080030, код отримувача 38012714, банк отримувача Казначейство України, код банку 899998, згідно платіжного доручення № 9589 від 16 липня 2018 року та частково згідно платіжного доручення № 9593 від 18 липня 2018 року.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що на момент загибелі
ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1), ОСОБА_1 не мала інвалідності,
не досягла встановленого законом пенсійного віку та не мала права на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, що виключає наявність у неї права на відшкодування шкоди, передбачене положенням статті 1200 ЦК України.
Доказів перебування ОСОБА_5 на утриманні померлого та потреба у матеріальній допомозі позивачем не надано.
Також, покладаючи на відповідача обов`язок по відшкодуванню позивачу шкоди з ІНФОРМАЦІЯ_1, районний суд не врахував, що виплати, призначені, але своєчасно не одержані потерпілим або особою, яка
має право на їх одержання, підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років.
Суд першої інстанції у своєму рішенні не навів жодних мотивів необхідності забезпечення виконання ухваленого ним рішення, тому підлягає виключенню з його резолютивної частини абзац другий щодо накладення арешту на майно відповідача в сумі 400 000 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову апеляційного суду, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Отже, судові рішення в частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди не оскаржуються, тому у силу положень частини другої статті 400 ЦПК України в цій частині не переглядаються.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу
№ 562/29/18-ц зі Здолбунівського районного суду Рівненської області. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду касаційної інстанції з додержанням вимог статті 395 ЦПК України відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття касаційного провадження
У січні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2020 року справу за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ "Дікергофф Цемент Україна" про відшкодування майнової та моральної шкодипризначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для цивільно-правової відповідальності відповідача в зв`язку зі смертельним травмуванням ОСОБА_2 у вигляді відшкодування моральної шкоди. Разом з тим апеляційний суд безпідставно скасував рішення районного суду в частині відшкодування майнової шкоди, завданої смертю годувальника. Висновки апеляційного суду в цій частині суперечать нормам матеріального права, фактичним обставинам і наявним у справі доказам.
Позивач має право на відшкодування матеріальної шкоди як особа, що мала право на одержання від нього утримання, так і тому, що вона фактично перебувала на його утриманні.
На момент травмування та смерті сина (у 2011 році), а також на час подання позовної заяви позивач була та є непрацездатною - інвалідом ІІІ групи. Ця обставина відповідачем визнана (частина перша статті 82 ЦПК України).
Факт її інвалідності саме на момент смерті та травмування сина підтверджується наданими суду доказами: довідкою Здовбицької амбулаторії загальної практики від 26 червня 2017 року, довідкою Здолбунівського відділу обслуговування громадян управління Пенсійного Фонду України в Рівненській області від 07 липня 2017 року, в якій зазначається про отримання нею пенсії по інвалідності з 2005 року довічно.
Твердження суду апеляційної інстанції про неврахування районним судом, що виплати, призначені, але своєчасно не одержані потерпілим або особою, яка має право на їх одержання, підлягають задоволенню за час, що
не перевищує трьох років, є безпідставним, оскільки така виплата їй раніше не призначалася. На її заяву провести виплати відповідач відмовився. Цивільне законодавство не передбачає обмеження виплати коштів на відшкодування майнової шкоди, завданої втратою годувальника, будь-якими строками.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2019 року ПрАТ "Дікергофф Цемент Україна" подало
до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому зазначено, що оскаржене судове рішення є законним і обґрунтованим, апеляційний суд правильно застосував норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, надав належну правову оцінку доказам, наданим сторонами.
Позивач не довела факт перебування її на утриманні постраждалого ОСОБА_2 . Вона також має старшого сина та отримує від нього матеріальну та іншу допомогу. Крім того, у позивача є дочка, її роль в утриманні матері на час нещасного випадку судом першої інстанції не досліджувалась.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Син позивача - ОСОБА_2, перебував у цивільно-правових відносинах (виконував роботи по цивільно-правових договорах) з ТОВ "Охоронна фірма Гаруда- В ", яке перебувало в цивільно-правових відносинах
з ПАТ "Волинь - цемент".
14 листопада 2011 року він виконував роботи по очистці залізничних колій дільниці "Помел" на території ПАТ "Волинь - цемент". Під час виконання робіт був смертельно травмований ковшем грейферного крана, належним ПАТ "Волинь - цемент". Від отриманих травм ОСОБА_2 помер.
Ці обставини підтверджуються актом спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, затвердженого начальником Управління Держгірпромнагляду Нос М. В. 19 грудня 2011 року, відповідачем не оспорюються.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.