Постанова
Іменем України
27 травня 2020 року
м. Київ
справа № 242/820/16-ц
провадження № 61-49006св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - публічне акціонерне товариство "Актабанк", правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Європейська агенція з повернення боргів",
відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Селидівського міського суду Донецької області, у складі судді Владимирської І. М., від 15 червня
2018 року, ухвалу Донецького апеляційного суду від 24 жовтня 2018 року та постанову Донецького апеляційного суду від 13 листопада 2018 року, ухвалені колегією суддів: Зайцевої С. А., Пономарьової О. М., Попової С. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог первісного та зустрічного позовів
У лютому 2016 року публічне акціонерне товариство "Актабанк" (далі -
ПАТ "Актабанк") звернулось до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовна заява ПАТ "Актабанк" мотивована тим, що 18 липня 2014 року між сторонами було укладено договір про відкриття та обслуговування овердрафту по картковому рахунку № НОМЕР_1 (далі - кредитний договір), згідно з умовами пункту 2.1. якого ОСОБА_1 надано кредитний ліміт (овердрафт) шляхом відкриття кредитної лінії в національній валюті України до карткового рахунку у розмірі 300 000 грн з кінцевим терміном погашення до 17 липня 2015 року та сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 32, 5 %.
Банк взяті на себе зобов`язання виконав у повному обсязі. Однак в порушення вимог статей 526, 530, 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та умов договору відповідач зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 22 січня 2016 року утворилася заборгованість у розмірі 67 101, 48 грн, яка складається з 44 839, 25 грн заборгованості за кредитом та 22 262, 23 грн заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом, які разом з понесеними судовими витратами позивач просив стягнути на свою користь.
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 подав до суду зустрічний позов до
ПАТ "Актабанк" про зобов`язання зарахування однорідних вимог.
Зустрічний позов мотивовано тим, що ПАТ "Актабанк" не надано засвідченої копії договору про відкриття та обслуговування овердрафту по картковому рахунку № НОМЕР_1 від 18 липня 2014 року та доказів використання коштів овердрафту у сумі 44 839, 25 грн.
ОСОБА_1 посилався на те, що нарахування неустойки під час здійснення розрахунку заборгованості є необґрунтованою, оскільки він проживає в
м. Донецьку і на період антитерористичної операції банки та інші фінансові установи повинні скасувати пеню та штрафи за кредитними договорами.
Крім того вважав, що відповідно до положень пункту 4.2.12 договору банк повинен здійснювати договірне списання з поточних або депозитних договорів клієнта відкритих ним в ПАТ "Актабанк". На вимогу банку, в цілях забезпечення кредиту, він 18 липня 2014 року уклав з ПАТ "Актабанк" договір банківського вкладу на 75 000 доларів США із відкриттям карткового рахунку № НОМЕР_2 . Однак, банк ухиляється від виконання пункту 4.2.12 договору овердрафту, хоча має таку можливість.
Стверджував, що укладаючи 18 липня 2014 року договір про відкриття та обслуговування овердрафту по картковому рахунку, дав згоду банку на зарахування однорідних вимог, просив відмовити в задоволенні позову
ПАТ "Актабанк" у повному обсязі та задовольнити його зустрічний позов про зобов`язання ПАТ "Актабанк" зарахувати однорідні вимоги.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 15 червня
2018 року позов ПАТ "Актабанк" задоволено. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ПАТ "Актабанк" заборгованість за договором про відкриття та обслуговування овердрафту по картковому рахунку № НОМЕР_1
від 18 липня 2014 року в розмірі 67 101, 48 грн, з яких: 44 839, 25 грн - заборгованість за тілом кредиту, 22 262, 23 грн - заборгованість по процентам, а також стягнуто судовий збір в розмірі 1 378 грн.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ "Актабанк" про зобов`язання зарахувати однорідні вимоги відмовлено.
Встановивши, що ПАТ "Актабанк" виконав свої зобов`язання за договором про відкриття та обслуговування овердрафту по картковому рахунку
№ НОМЕР_1 від 18 липня 2014 року, натомість ОСОБА_1 використавши надані банком грошові кошти зобов`язання щодо їх повернення не виконав, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з заборгованості за кредитним договором, яка утворилася станом на 22 січня 2016 року, в розмірі 67 101, 48 грн.
Відмовляючи в задоволенні вимог зустрічного позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з їх недоведеності та необґрунтованості.
Крім того, суд зазначив, що припинення зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, суперечить вимогам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
У вересні 2018 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (далі - ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів") про заміну позивача (стягувача) ПАТ "Актабанк" за виконавчим листом, виданим на підставі рішення Селидівського міського суду Донецької області у справі № 242/820/16-ц.
Заява мотивована тим, що 23 березня 2018 року між ПАТ "Актабанк" та
ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" було укладено договір № 2 про відступлення прав вимоги (далі - договір відступлення прав вимоги), відповідно до умов якого ПАТ "Актабанк" відступає шляхом продажу
ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" належні банку, а
ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" набуває в обсязі та на умовах, визначених цим договором права вимоги банку до позичальників, заставодавців та поручителів, зазначених у додатку № 1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту), договорами поруки та договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього договору.
Відповідно до додатку № 1 до договору № 2 про відступлення прав вимоги від 23 березня 2018 року реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами, ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 18 липня 2014 року, укладеним з
ПАТ "Актабанк" в сумі 108 480, 63 грн, з яких: заборгованість за основним боргом 44 839, 25 грн, заборгованість за процентами 63 641, 38 грн.
Ухвалою Донецького апеляційного суду від 24 жовтня 2018 року заява
ТОВ "ФК"Європейська агенція з повернення боргів" про заміну позивача (стягувача) задоволено частково. Залучено ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" до участі у справі в якості правонаступника
ПАТ "Актабанк".
Постановляючи ухвалу від 24 жовтня 2018 року, апеляційний суд виходив з того, що новим кредитором ОСОБА_1 стало ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" та має місце одна з підстав виникнення процесуального правонаступництва, оскільки у матеріальних правовідносинах відбулася заміна особи у відносинах, щодо яких виник спір.
З урахуванням того, що рішення Селидівського міського суду Донецької області від 15 червня 2018 року по справі № 242/820/16-ц переглядається судом апеляційної інстанції, а виконавчий лист на його виконання не видавався, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви в частині вимог про заміну стягувача у виконавчому листі, вказавши на їх передчасність.
Постановою Донецького апеляційного суду від 13 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Селидівського міського суду Донецької області від 15 червня 2018 року - без змін.
Приймаючи постанову від13 листопада 2018 року, колегія суддів погодилася з висновками суду першої інстанції, зазначивши про дотримання судом норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Євдокименко М. С., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просив рішення Селидівського міського суду Донецької області від 15 червня
2018 року скасувати; ухвалу Донецького апеляційного суду від 24 жовтня 2018 року скасувати та відмовити у задоволенні заяви
ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" про заміну позивача; постанову Апеляційного суду Донецької області від 16 листопада 2018 року скасувати, а справу № 242/820/16-ц передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У грудні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Євдокименко М. С., на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 15 червня 2018 року, ухвалу Донецького апеляційного суду від 24 жовтня 2018 року та постанову Донецького апеляційного суду від 13 листопада 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 242/820/16-ц та витребувано її матеріали з місцевого суду.
У лютому 2019 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
16 квітня 2020 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 242/820/16-ц передано судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 06 травня 2020 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив в задоволенні клопотання про витребування оригіналу договору вкладу по картковому рахунку № НОМЕР_2 від 26 березня 2013 року та первинних документів на підстав яких начебто утворилася заборгованість по кредитному договору. Ухвала суду першої інстанції щодо витребування зазначених документів виконана не була.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості засвідчений уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію
ПАТ "Актабанк" та печаткою банку, однак невідомо на підставі яких оригіналів фінансових витратних документів він складений. Виписка по картковому рахунку № НОМЕР_1 за період з 18 липня 2014 року
по 22 січня 2016 року не стосується позову та не відповідає вимогам, які пред`являються до письмових доказів.
Ухвала Донецького апеляційного суду від 24 жовтня 2018 року про заміну ПАТ "Актбанк" правонаступником є незаконною з огляду на те, що
ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" не надано достатніх доказів про своє право одержати заборгованість за кредитом. Будь-яких договірних правовідносин з ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" ОСОБА_1 не має. Укладена між ПАТ "Актабанк" та ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" угода про відступлення прав вимоги є нікчемним правочином, оскільки при її укладені не було враховано положення пункту 1 статті 203 ЦК України. Стверджує, що жодного листа щодо заміни кредитора не отримував, а оскільки на час укладення протиправної угоди заборгованості за кредитним договором не мав, банк не мав права передавати такий борг колектору.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У березні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів", на касаційну скаргу, в якому представник позивача посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Касаційне провадження закрити на підставі пункту 2 частини першої статті 396 ЦПК України.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 18 липня 2014 року між ПАТ "Актабанк" та ОСОБА_1 було укладено договір про відкриття та обслуговування овердрафту по картковому рахунку № НОМЕР_1, згідно пункту 2.1. якого відповідачу було надано кредитний ліміт (овердрафт) шляхом відкриття кредитної лінії в національній валюті України до карткового рахунку у розмірі 300 000 грн зі строком користування до 17 липня 2015 року та сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 32, 5 %.
Відповідно до виписки по картковому рахунку № НОМЕР_1 за період з 18 липня 2014 року по 22 січня 2016 року, в період з 18 липня 2014 року
по 06 серпня 2014 року ОСОБА_1 знаходячись за межами України здійснював зняття грошових коштів в євро на загальну суму, що в еквіваленті до гривні склала 44 839, 25 грн.
Згідно розрахунку банку, станом на 22 січня 2016 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором складає 67 101, 48 грн., з яких 44 839, 25 грн заборгованість за кредитом та 22 262, 23 грн заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 відкрив в ПАТ "Актабанк" картку American Exspress № НОМЕР_2, яка не є забезпеченням договору про відкриття та обслуговування овердрафту по картковому рахунку
№ НОМЕР_1 від 18 липня 2014 року.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України
від 15 січня 2015 року № 19 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Актабанк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 16 січня 2015 року № 6 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Актабанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку".
23 березня 2018 року між ПАТ "Актабанк" та ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір № 2 про відступлення прав вимоги (далі-договір відступлення прав вимоги), відповідно до умов якого
ПАТ "Актабанк" відступає шляхом продажу ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" належні банку, а ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором права вимоги банку до позичальників, заставодавців та поручителів, зазначених у додатку № 1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту), договорами поруки та договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього договору.
Відповідно до додатку № 1 до договору № 2 про відступлення прав вимоги від 23 березня 2018 року - реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами, ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором від 18 липня 2014 року, укладеним з
ПАТ "Актабанк" в сумі 108 480, 63 грн, з яких: заборгованість за основним боргом - 44 839, 25 грн, заборгованість по процентами - 63 641, 38 грн.
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і надалі по тексту в редакції кодексу чинній на час подачі касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, зарахуванням (стаття 601 ЦК України).