Постанова
Іменем України
27 травня 2020 року
м. Київ
справа № 641/4213/16-ц
провадження № 61-44602св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, який також діє в інтересах малолітнього ОСОБА_7,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: управління ведення реєстру територіальної громади Департаменту реєстрації Харківської міської ради, служба у справах дітей по Слобідському району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 04 квітня 2018 року, ухвалене в складі судді
Григор`єва Б. П. та постанову Апеляційного суду Харківської області
від 21 серпня 2018 року, прийняту в складі колегії суддів: Коваленко І. П., Овсяннікової А. І., Сащенко І. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до
ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, який також діє в інтересах малолітнього ОСОБА_7, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження квартирою, виселення та зняття з реєстрації місця проживання.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що вона є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . У зазначеному будинку зареєстроване місце проживання відповідачів. Незважаючи на її неодноразові вимоги як власниці будинку, усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні житлом, відповідачі продовжують в ньому проживати. Дозволу на користування спірним будинком вона відповідачам не надавала, договір найму з ними не укладала та не бажає цього робити. Реєстрація місця проживання не є договором найму та не прирівнюється до нього. Договір найму не укладався відповідачами і з попередніми власниками житлового будинку. Жоден з відповідачів не є членом її сім`ї, вони не ведуть спільне господарство. Реєстрація та проживання відповідачів у житловому будинку порушують її право на користування та розпорядження своєю власністю та вона має нести додаткові витрати на сплату комунальних послуг.
Остаточно уточнивши позовні вимоги, позивач просила суд ухвалити рішення, яким усунути перешкоди в користування та розпорядженні житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1, шляхом зняття з реєстрації місця проживання відповідачів; зобов`язати відділ реєстрації місця проживання у Комінтернівському районі м. Харкова Управління ведення реєстру територіальної громади Департаменту реєстрації Харківської міської ради зняти з реєстрації місця проживання відповідачів; виселити ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_4,
ОСОБА_7 , ОСОБА_6, ОСОБА_5 без надання іншого житла із житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Кроткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 04 квітня
2018 року позовні вимоги задоволено частково.
Усунуто перешкоди ОСОБА_1 у користуванні та розпорядженні житловим будинком за адресою: АДРЕСА_2 ) шляхом визнання ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6,
ОСОБА_7 такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Виселено ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6,
ОСОБА_7 , ОСОБА_5 без надання іншого житлового приміщення з житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 .
В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що існують перешкоди ОСОБА_1 у користуванні та розпорядженні власністю. Відповідачі не є членами сім`ї ОСОБА_1, будь-які угоди з приводу користування спірним житловим будинком між ними не укладались та ОСОБА_1 не бажає цього робити.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині зобов`язання відділу реєстрації місця проживання у Слобідському районі м. Харкова Управління ведення реєстру територіальної громади Департаменту реєстрації Харківської міської ради зняти з реєстрації місця проживання відповідачів, суд першої інстанції виходив із того, що визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням, саме по собі
є підставою для зняття їх з реєстрації.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 21 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишено без задоволення, а рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 04 квітня 2018 року залишено без змін.
Апеляційний суд виходив із того власник має право вимагати усунення порушень своїх прав від будь-яких осіб. Право членів сім`ї власника будинку користуватись цим жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на будинок в особи, членами сім`ї якого вони є, а із припиненням права власності особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів його сім`ї. Закон не передбачив переходу прав і обов`язків від попереднього до нового власника в частині збереження права користування житлом (сервітуту) членів сім`ї колишнього власника.
Враховуючи, що позивач на даний час є власником спірного житлового будинку, відповідачі не є членами її сім`ї, колегія суддів вважала, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У вересні 2018 року ОСОБА_6, діючи в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_7, подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм процесуального права, просить скасувати рішення Комінтернівського районного суду
м. Харкова від 04 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 21 серпня 2018 року в частині задоволення позовних вимог до нього та малолітнього ОСОБА_7 і відмовити в задоволенні позову в цій частині.
Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_5, не оскаржуються, а тому в силу вимог статті 400 ЦПК України (тут і надалі по тексту в редакції Кодексу на час подання касаційної скарги) в касаційному порядку не переглядаються.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_6 мотивована тим, що суди неправильно застосували положення частини другої статті 405 ЦК України, оскільки він та його малолітній син проживали у спірному будинку як на момент переходу права власності на будинок до позивача так і після цього.
Позивачу на час набуття права власності на будинок було відомо про реєстрацію ОСОБА_6 та його сина в будинку. Претензій з цього приводу до моменту, коли позивач вирішила продати будинок вона не мала. Посилаючись на положення частини третьої статті 64 Житлового кодексу Української РСР (далі - ЖК УРСР) вказує, що якщо особи перестали бути членами сім`ї наймача, однак продовжують проживати в займаному житловому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.
Стверджує, що жодним чином права позивача на користування та розпорядження майном не порушені, оскільки вона може ним розпорядитися на власний розсуд у будь-який час, а той факт, що вона ним не користується не пов`язаний з тим, що вони чинять їй в цьому перешкоди.
Вважає за потрібне відступити від висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 05 листопада 2014 року № 6-158цс14.
Вказує, що суди безпідставно послалися на положення статей 116, 150, 156 ЖК УРСР та статті 386, 391 ЦК України ухвалюючи судові рішення про виселення без надання іншого житлового приміщення, оскільки дій щодо невизнання за позивачем права власності на спірне житло він та його син не вчиняли, іншого житла у власності не мають, а визнання їх такими, що втратили право користування житлом не є підставою для виселення.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 подано відзив, в якому вона просить касаційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 04 квітня 2018 року, та постанову Апеляційного суду Харківської області від 21 серпня 2018 року залишити без змін, як законні та обґрунтовані.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано справу із Комінтернівського районного суду м. Харкова.
У жовтні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
У квітні 2020 року на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 641/4213/16-ц передано судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 06 травня 2020 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.