Постанова
Іменем України
27 травня 2020 року
м. Київ
справа № 681/596/16-ц
провадження № 61-30208св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),
суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Литвиненко І. В., Фаловської І. М.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Хмельницької області від 02 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Корніюк А. П., Талалай О. І., Ярмолюка О. І.,
учасники справи:
позивач -акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1 ,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2016 року акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк", банк) звернулося до ОСОБА_1 з позовом, у якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 18 668,02 грн.
2. Позовна заява мотивована тим, що за умовами договору, укладеного
26 листопада 2013 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1, остання отримала кредит у розмірі 10 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
3. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Правилами користування платіжною карткою", затверджені наказом від 06 березня
2010 року №СП-2010-256 та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком договір, при укладанні якого сторони керувалися частиною першою статті 634 ЦК України.
4. Неналежне виконання позичальником умов кредитного договору призвело до утворення заборгованості, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
5. Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області
від 27 листопада 2017 року у складі судді Горщар А. Г. у задоволенні позову відмовлено.
6. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач кошти в сумі
8 085 грн від банку не отримувала та вчасно повідомила банк про несанкціоноване зняття з її карти грошових коштів, а відтак, не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, оскільки електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
7. Постановою апеляційного суду Хмельницької області від 02 квітня
2018 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" задоволено. Рішення Полонського районного суду від 27 листопада 2017 року скасовано, ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог.
8. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" 18 668,02 грн кредитної заборгованості та 2 067 грн судового збору.
9. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 кредитну карту не втрачала, 26 січня 2015 року спілкувалася по телефону з невідомою особою, яка назвалася працівником банку і саме цього дня з карткового рахунку ОСОБА_1 було здійснено переказ коштів в сумі 8 085 грн. Транзакція з перерахування коштів була проведена з використанням правильних ідентифікуючих карту даних, а саме: було коректно введено номер карти, строк її дії та CVV код, а також код, що прийшов в СМС повідомленні на телефон ОСОБА_1, відтак відповідальність за таку операцію лежить на останній.
10. Матеріали кримінального провадження, відкритого за фактом шахрайських дій щодо ОСОБА_1 та інші докази у справі не вказують на відсутність вини останньої щодо неналежного виконання зобов`язання щодо повернення коштів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
11. У касаційній скарзі, поданій у травні 2018 року, ОСОБА_1 просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
12. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що постанова апеляційного суду прийнята при неповному встановленні обставин справи, що мають істотне значення для правильного вирішення спору.
13. Апеляційний суд безпідставно не врахував, що ОСОБА_1 не отримувала кошти від банку в сумі 8 085 грн, одразу повідомила банк про зняття коштів з її картки. Також вживала дії щодо встановлення винних осіб у їх незаконному заволодінні, картку не втрачала, ПІН-код до неї не розголошувала, вжила всі необхідні заходи для своєчасного повідомлення банку про несанкціоноване зняття коштів з рахунку.
Доводи інших учасників справи
14. Відзив щодо вимог і змісту касаційної скарги до суду не надходив.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
15. Ухвалою Верховного Суду від 03 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції.
16. Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2020 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
17. 26 листопада 2013 року на підставі анкети-заяви ОСОБА_1 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ КБ ""ПриватБанк" між сторонами був укладений договір про надання банківських послуг, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 10 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку "Універсальна"/Gold, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,6 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
18. Сторони визначили, що вказана заява разом з пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між сторонами договір про надання банківських послуг, про що свідчить підпис відповідача у заяві.
19. 24 січня 2015 року з карткового рахунку ОСОБА_1 здійснено переказ коштів в сумі 8 085 грн із вказівкою призначення платежу - "переказ з картки". Оплата була здійснена через сервіс ( https://card2card.com.ua/payments/), тобто через сторонній еквайзер.
20. В цей же день ОСОБА_1 звернулась до банку та повідомила про те, що з її картки були зняті кошти та просила відмінити трансакцію.
21. У банку відсутня будь-яка інформація щодо особи, яка здійснила даний переказ, оскільки він був здійснений за допомогою стороннього еквайзеру, тобто без використання картки.
22. 24 січня 2015 року ОСОБА_1 звернулася письмово до банку із заявою про відміну трансакції, оскільки вона не знімала коштів, на яку отримувала щомісячно, починаючи з лютого по червень 2015 року однотипні відповіді банку про те, що по її заяві проводиться перевірка.
23. Цього ж дня Полонським відділенням поліції Хмельницької області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 12015240200000042 за частиною першою статті 190 КК України по вказаному факту шахрайства.
24. Станом на 17 лютого 2016 року за ОСОБА_1 рахується заборгованість у розмірі 18 668,02 грн.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
25. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.
26. Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
27. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
28. Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги,під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
29. Частиною першою статті 402 ЦПК Українив редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.
30. Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
31. Предметом позову у справі, яка переглядається, є стягнення з
ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі
18 668,02 грн, із яких: 9 312,05 грн заборгованість за кредитом; 7 190,83 грн заборгованість по процентам за користування кредитом; 800 грн заборгованість за пенею; 500 грн штраф (фіксована частина) та 865,14 грн штраф (процентна складова).
Щодо позовних вимог про стягнення тіла кредиту
32. У справі, яка переглядається, відповідач заперечує факт отримання нею кредиту у розмірі 8 085 грн. Зазначала, що вказана сума була знята з її картки шахрайським способом, що підтверджено відомостями, внесеними до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015240200000042 за частиною першою статті 190 КК України по вказаному факту шахрайства.
33. За правилами статей 10, 60 ЦПК України в редакції, чинній на момент пред`явлення позову та розгляду справи судом першої інстанції, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
34. Статтею 57 ЦПК України в редакції, чинній на момент пред`явлення позову та розгляду справи судом першої інстанції передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
35. Факт укладення сторонами договору у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом сторонами не заперечується. Разом із кредитною карткою для ОСОБА_1 було надано ПІН-код до неї.
36. ОСОБА_1 кредитну карту не втрачала.Згідно розрахунку заборгованості по кредитній картці ОСОБА_1 24 січня 2015 року з її картки було знято
8 085 грн.
37. Разом із тим, відповідач не спростувала факт перерахування на її кредитну картку вказаної суми.
38. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що така транзакція з перерахування коштів була проведена в результаті розголошення персональних даних позичальника, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою та призвела до безпідставного списання коштів, з карткового рахунку відповідача.
39. Сам по собі лише факт внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною першою статті 190 КК України не доводить наведені обставини.
40. Слід зауважити, що в разі встановлення винних осіб у скоєнні шахрайських дій щодо відповідача та доведення їх вини позичальник не позбавлена права на відшкодування завданої шкоди в порядку встановленому законом.
41. Враховуючи, що фактично отримані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, колегія суддів погоджується із висновком апеляційного суду, що банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.