Постанова
Іменем України
25 травня 2020 року
м. Київ
справа № 642/6248/17
провадження № 61-46054св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Харківська міська рада,
особа, яка приєдналась до апеляційної скарги комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", - фірма "Т.М.М." - товариство з обмеженою відповідальністю,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Харківської області від 25 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Колтунової А. І., Пилипчук Н. П., Кругової С. С.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" (далі - КП "Харківське МБТІ"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Харківська міська рада, про визнання права власності та зобовʼязання вчинити дії.
Позовна заява мотивована тим, що відповідно до інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 106611875 від 07 грудня 2017 року за ним зареєстровано право власності на наступні машиномісця та приміщення: машиномісце № НОМЕР_1, загальною площею 23,0 кв. м, машиномісце № НОМЕР_2, загальною площею 21,4 кв. м, машиномісце № НОМЕР_3, загальною площею 30,2 кв. м, нежитлові приміщення підвалу № ІХа, ІХб, ІХв, ІХг, загальною площею 25,1 кв. м в житловому будинку літ "А-9-10", нежитлове приміщення підвалу № XII, загальною площею 190,5 кв. м в житловому будинку літ "А-9-10", нежитлове приміщення підвалу № III, загальною площею 128,5 кв. м в житловому будинку літ. "А-9-10", нежитлові приміщення 1-го поверху № XV, XVII, загальною площею 19,0 кв. м, житловому будинку літ. "А-9-10", нежитлові приміщення 1-го поверху № XXVII, XXIX, загальною площею 19,0 кв. м, житловому будинку літ. "А-9-10", нежитлові приміщення 1-го поверху № ХХХХ, ХХХХІ загальною площею 8,5 кв. м, в житловому будинку літ. "А-9-10", нежитлові приміщення 1-го поверху № ХХХа, загальною площею 5,5 кв. м в житлової будинку літ. "А-9-10" по АДРЕСА_1 .
Вказував, що 20 березня 2013 року ним через помилкове сприйняття вказаних вище об`єктів нерухомості як допоміжних приміщень та місць загального користування, на які не може буте оформлене право приватної власності, під тиском окремих осіб, які називали себе громадськими активістами, та їхніх погроз про притягнення до кримінальної відповідальності, подано Харківському міському голові заяви про скасування свідоцтв про право власності на вказане нерухоме майно та передано оригінали свідоцтв про право власності на майно і договору про розірвання договору купівлі-продажу до Харківської міської ради.
При цьому будь-які зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо припинення ним права власності на вищезазначене майно не вносились.
Вказував, що КП "Харківське МБТІ" не визнає його право власності на вищевказане майно, заперечуючи його статус власника вказаного нерухомого майна, та не повертає йому правовстановлюючі документи на вищевказане нерухоме майно, які знаходяться у його володінні внаслідок передання їх на зберігання Харківською міською радою.
Враховуючи вищевикладене просив суд визнати за ним право приватної власності на: машиномісце № НОМЕР_1, загальною площею 23,0 кв. м, яке розташоване в підвалі житлового будинку літ. "А-9-10" по АДРЕСА_1 ; на машиномісце № НОМЕР_2, загальною площею 21,4 кв. м, яке розташовано в підвалі житлового будинку літ. "А-9-10" по АДРЕСА_1 ; на машиномісце № НОМЕР_3, загальною площею 30.2 кв. м, яке розташоване в підвалі житлового будинку літ. "А-9-10" по АДРЕСА_1 ; на нежитлові приміщення підвалу № ІХа, ІХб, ІХв, ІХг, загальною площею 25,1 кв. м в житловому будинку літ. "А-9-10" по АДРЕСА_1 ; на нежитлове приміщення підвалу № ХІІ, загальною площею 190,5 кв. м в житловому будинку літ. "А-9-10" по АДРЕСА_1 ; на нежитлове приміщення підвалу № ІІІ, загальною площею 128,5 кв. м в житловому будинку літ. "А-9-10" по АДРЕСА_1 ; на нежитлові приміщення 1-го поверху № XV, XVII, загальною площею 19.0 кв. м в житловому будинку літ. "А-9-10" по АДРЕСА_1 ; на нежитлові приміщення 1-го поверху № XXVII, XXIX, загальною площею 19,0 кв. м в житловому будинку літ. "А-9-10" по АДРЕСА_1 ; на нежитлові приміщення 1-го поверху № ХХХХ, ХХХХІ, загальною площею 8,5 кв. м в житловому будинку літ. "А-9-10" по АДРЕСА_1 ; на нежитлові приміщення 1-го поверху № ХХХа, загальною площею 5,5 кв. м в житловому будинку літ. "А-9-10" по АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 17 квітня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право приватної власності на: машиномісце № НОМЕР_1, загальною площею 23,0 кв. м, яке розташоване в підвалі житлового будинку літ. "А-9-10" по АДРЕСА_1 ; машиномісце № НОМЕР_2, загальною площею 21,4 кв. м, яке розташовано в підвалі житлового будинку літ. "А-9-10" по АДРЕСА_1 ; на машиномісце № НОМЕР_3, загальною площею 30.2 кв. м, яке розташоване в підвалі житлового будинку літ. "А-9-10" по АДРЕСА_1 ; нежитлові приміщення підвалу № ІХа, ІХб, ІХв, ІХг, загальною площею 25,1 кв. м в житловому будинку літ. "А-9-10" по АДРЕСА_1 ;нежитлове приміщення підвалу № ХІІ, загальною площею 190,5 кв. м в житловому будинку літ. "А-9-10" по АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення підвалу № ІІІ, загальною площею 128,5 кв. м в житловому будинку літ. "А-9-10" по АДРЕСА_1 ; нежитлові приміщення 1-го поверху № XV, XVII, загальною площею 19.0 кв. м в житловому будинку літ. "А-9-10" по АДРЕСА_1 ; нежитлові приміщення 1-го поверху № XXVII, XXIX, загальною площею 19,0 кв. м в житловому будинку літ. "А-9-10" по АДРЕСА_1 ; нежитлові приміщення 1-го поверху № ХХХХ, ХХХХІ, загальною площею 8,5 кв. м в житловому будинку літ. "А-9-10" по АДРЕСА_1 ; нежитлові приміщення 1-го поверху № ХХХа, загальною площею 5,5 кв. м в житловому будинку літ. "А-9-10" по АДРЕСА_1 .
Зобов`язано КП "Харківське МБТІ" повернути ОСОБА_1 оригінали договору про розірвання договору купівлі-продажу № 479 від 19 березня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Троян Я. М., договору про розірвання договору купівлі-продажу № 1000 від 19 березня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Мороз Г.І., та свідоцтва про право власності на зазначені об`єкти.
Вирішено питання щодо судових витрат.
Судове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 від права власності на вищезазначене нерухоме майно в розумінні положень статті 347 ЦК України не відмовлявся, у зв`язку з чим він є власником цього нерухомого майна, а відповідач безпідставно відмовляє в поверненні йому правовстановлюючих документів на вищенаведене майно, що є підставою для задоволення позову.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 25 вересня 2018 року апеляційні скарги Харківської міської ради, КП "Харківстке МБТІ" та заяву фірми "Т.М.М." - товариства з обмеженою відповідальністю про приєднання до апеляційної скарги задоволено частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 06 квітня 2018 року скасовано.
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання щодо судових витрат.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення місцевого суду та відмовляючи у задоволенні позову, виходив із того, що КП "Харківське МБТІ" не є належним відповідачем у справі, оскільки не має повноважень видавати та/або анулювати свідоцтва про право власності на нерухоме майно або інші правовстановлюючі документи від свого імені. Судом першої інстанції не враховано, що належним відповідачем є орган який видав, а потім скасував правовстановлюючі документи на спірне майно, тобто Харківська міська рада, яка не була залучена у справі в якості відповідача.
Крім того, ухвалене рішення місцевого суду стосується прав та інтересів осіб, які не були залучені до участі у справі, що є обовʼязковою підставою для скасування рішення та відмови у задоволенні позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить судове рішення апеляційного суду скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким залишити в силі рішення місцевого суду.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У жовтні 2018 року до Касаційного цивільного суду у складі Верхового Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1
Ухвалою Верховного Суду від 30 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
У січні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відповідно до розпорядження керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 16 квітня 2020 року № 1111/0/226-20 та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судове рішення апеляційного суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що надана ним міському голові м. Харкова заява про анулювання свідоцтв про право власності не є заявою про відмову від права власності та не тягне за собою припинення зареєстрованого у встановленому порядку права власності, а відтак не може бути підставою для обмеження правомочностей власника.
Посилається на те, що розпорядження Харківського міського голови від 02 квітня 2013 року № 29 "Про скасування розпоряджень міського голови", яким скасовано розпорядження Харківського міського голови "Про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно" від 24 грудня 2012 року № 5929, від 06 листопада 2012 року № 5035, від 05 листопада 2012 року № 5930, від 24 грудня 2012 року № 5937, від 24 грудня 2012 року № 5932, від 06 листопада 2012 року № 5039, від 07 листопада 2012 року № 5068, від 24 грудня 2012 року № 5931, від 06 листопада 2012 року № 5034, є незаконним, а тому не підлягає виконанню відповідачем відповідно до статей 19, 60 Конституції України.
Також не згодний із висновком апеляційного суду про те, що рішенням місцевого суду може бути порушено права та інтереси фірми "Т.М.М." - товариства з обмеженою відповідальністю, оскільки останнє не є ні власником, ні користувачем спірного майна.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У січні та лютому 2019 року до Верховного Суду надійшли відзиви на касаційну скаргу ОСОБА_1 від Харківської міської ради та КП "Харківське МБТІ", у яких вказано, що судове рішення апеляційного суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідно до інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 106611875 від 07 грудня 2017 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на машиномісця № № НОМЕР_1, площею 23, 0 кв. м, НОМЕР_2, площею 21,4 кв. м., НОМЕР_3, площею 30,2 кв. м, які розташовані в підвалі житлового будинку "літ. А-9-10" по АДРЕСА_1, а також нежитлові приміщення підвалу цього будинку, а саме: № № IXa, IXб, IXв, IXг, загальною площею 25,1 кв. м, № XІІ, загальною площею 190,5 кв. м, № ІІІ, загальною площею 128,5 кв. м, нежитлові приміщення 1 поверху зазначеного житлового будинку № № XV, XVII, загальною площею 19,0 кв. м, № № XXVII, XXIX, загальною площею 19,0 кв. м, № № XXXX, XXXXI, загальною площею 8,5 кв. м, № ХХХа, загальною площею 5,5 кв. м.
Реєстрація об`єктів нерухомого майна здійснена на підставі свідоцтв про право власності, виданих виконавчим комітетом Харківської міської ради (а. с. 5-11, т. 1).
Згідно розпорядження Харківського міського голови від 02 квітня 2013 року № 29 "Про скасування розпоряджень міського голови", скасовані розпорядження Харківського міського голови "Про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно", а саме, свідоцтва від 05 листопада 2012 року № 5930, від 06 листопада 2012 року № 5039 та № 5035, від 07 листопада 2012 року № 5068, від 24 грудня 2012 року № № 5929, 5937, 5932, 5931 (а. с. 19, т.1).
Зазначене розпорядження було прийнято на підставі заяв ОСОБА_1 від 18 та 20 березня 2013 року про анулювання свідоцтв про право власності на машиномісця та нежитлові приміщення (а. с. 12-13, т. 1).
31 березня 2017 року ОСОБА_1 звернувся з заявою про повернення йому свідоцтв про право власності на вищезазначені машиномісця та нежитлові приміщення, посилаючись на ті обставини, що утримання зазначених документів КП "Харківське МБТІ" законом не передбачено (а. с. 15, т.1).
Відповідно до відповіді № 359 від 06 жовтня 2016 року ОСОБА_1 КП "Харківське МБТІ" було повідомлено, що зазначені свідоцтва про право власності на нерухоме майно долучені до матеріалів інвентаризаційної справи будинку АДРЕСА_1 відповідно до пункту 2 розпорядження Харківського міського голови № 29 від 02 квітня 2013 року. Оскільки зазначене розпорядження не скасовано, то відсутні правові підстави для повернення цих документів (а. с. 17- 18, т. 1).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".