ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/6817/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кушнір І.В. - головуючий, Пільков К.М., Мачульський Г.М.,
За участю секретаря судового засідання Шпорта О.В.
розглянувши касаційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2019 (суддя: Полякова К.В.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2020 (головуючий суддя: Куксов В.В., судді: Шаптала Є.Ю., Яковлєв М.Л.)
за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробут 2015"
до 1. Київської міської ради,
2. Державного реєстратора Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради
про скасування рішення державного реєстратора та скасування права власності,
За участю представників:
позивача - Король М.І. - адвокат
відповідача-1 - не з`явився
відповідача-2 - не з`явився
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1.1. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробут 2015" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі - відповідач-1) та Державного реєстратора Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Бандури Юрія Вікторовича (далі - відповідач-2) про скасування рішення вказаного державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення (групи приміщень № 73, 75, 76) літ. "А", загальною площею 333,9 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 23; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1234415080000, індексний номер рішення 34951847 від 26.04.2017; скасування зареєстрованого за Київською міською радою за реєстраційним номером 1234415080000 права власності на нерухоме майно, а саме: права власності на нежитлові приміщення (групи приміщень № 73, 75, 76) літ. "А", загальною площею 333,9 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 23, номер запису про право власності: 20156434, яке закріплене за територіальною громадою міста Києва.
1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок незаконних дій відповідача-2 належні позивачу на праві спільної власності нежитлові приміщення перейшли у власність територіальної громади міста Києва, що призвело до порушення права власності позивача.
1.3. Заперечуючи проти позову відповідач-1 зазначив, що спірне майно є власністю територіальної громади міста Києва та передача позивачу на баланс житлового будинку відбувалася за винятком квартир та нежитлових приміщень, які належать до комунальної власності. До того ж, у технічних паспортах спірні приміщення ідентифікуються як нежитлові приміщення. У зв`язку з наведеним, відповідач-1 вважає, що позивачем не доведено наявності його порушеного права. Також відповідачем-1 заявлено про застосування строку позовної давності, оскільки з часу прийняття будинку на баланс позивачу стало відомо про наявність у ньому приміщень комунальної власності, а рішення Київської міської ради є загальнодоступними та публічними.
1.4. Відповідач-2 у відзиві на позов вказав, що рішення про реєстрацію права комунальної власності прийнято у відповідності до чинного законодавства, оскільки відповідач-1 надав всі необхідні документи для проведення державної реєстрації. Також, відповідачем-2 внесено зміни щодо загальної площі нежитлових приміщень, щодо яких прийнято рішення про державну реєстрацію, з огляду на подані разом із заявою на реєстрацію документи - довідку про зміну характеристик об`єкта нерухомого майна та технічний паспорт.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.10.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2020, позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробут 2015" задоволено частково.
Скасовано зареєстроване за Київською міською радою за реєстраційним номером 1234415080000 право власності на нерухоме майно, а саме: право власності на нежитлові приміщення (групи приміщень № 73, № 75), літ. "А", що розташовані за адресою: м. Київ, вул . Липківського Василя Митрополита (вулиця Урицького) будинок 23, загальною площею 63,4 кв.м, номер запису про право власності: 20156434, яке закріплене за територіальною громадою міста Києва.
Стягнуто з Київської міської ради на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробут 2015" 1280 грн. 66 коп. судового збору та 25 грн. 66 коп. витрат на послуги пошти.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді
3.1. 07.02.2020 (згідно з реєстраційним номером ВС) Київською міською радою безпосередньо до Касаційного господарського суду подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2020 у справі № 910/6817/19.
3.2. Витягом з протоколу автоматизованого розподілу касаційної скарги між суддями від 07.02.2020 у справі № 910/6817/19 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Пільков К.М., Мачульський Г.М.
3.3. Ухвалою Верховного Суду від 17.02.2020 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та призначено її до розгляду на 18.03.2020, визначено строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 10.03.2020.
3.4. 28.02.2020 судом отримано відзив на касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробут 2015", скерований на адресу суду 26.02.2020.
3.5. Ухвалою Верховного Суду від 17.03.2020 відкладено розгляд касаційної скарги Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2020 у справі №910/6817/19 та доведено до відома учасників справи №910/6817/19, що про дату, час та місце розгляду касаційної скарги їх буде повідомлено додатково.
21.04.2020 суд постановив ухвалу, якою розгляд касаційної скарги призначено на 27.05.2020.
3.6. У судове засідання 27.05.2020 з`явився представник позивача, котрий виклав заперечення проти касаційної скарги та просив відмовити в її задоволенні.
Повноважні представники відповідачів у судове засідання не з`явилися, хоча вказані учасники справи про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
4. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
4.1. У касаційній скарзі Київська міська рада (скаржник) просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2020 у справі № 910/6817/19, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
4.2. Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник вважає, що суди неправильно застосували норми матеріального права та зробили невірний висновок про те, що спірні приміщення № 73 та № 75 є допоміжними приміщеннями багатоквартирного будинку, не з`ясували технічні характеристики спірного приміщення та його значення для експлуатації всього будинку, в той час як для визначення приміщення допоміжним необхідним є доведення того факту, що без доступу до спірних об`єктів неможлива експлуатація будинку.
Відповідач-1 вказує, що прийняте рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2019 ґрунтується на доказі - технічному паспорті від 12.05.1975, без його оцінки та аналізу. При цьому, суди не оцінили та не проаналізували технічний паспорт, що виготовлений ФОП "Паганюк Сергій Леонідович". Крім того, суд не з`ясував ту обставину, що в матеріалах справи не міститься доказу підтвердження того, що саме технічний паспорт від 12.05.1975 є первинною технічною документацією.
Київська міська рада вважає, що спірне майно є власністю територіальної громади міста Києва, а судами не досліджено, що право комунальної власності виникло у 1991 році на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 № 311 "Про розмежування майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю та власністю адміністративно - територіальних одиниць (комунальною власністю)". На думку відповідача-1, проведення у грудні 2016 року державної реєстрації прав на це майно за територіальною громадою міста Києва та здійснення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності на спірне майно є лише формальним закріпленням за територіальною громадою міста Києва уже існуючого права власності на спірні приміщення, тому реєстрація права комунальної власності на спірне приміщення було лише посвідченням наявності відповідного права.
Скаржник зазначає, що прийняття на баланс ОСББ житлового будинку не надає права позбавляти територіальну громаду міста Києва в особі Київської міської ради права власності на нежилі приміщення приміщень № 73, № 75, № 76, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Митрополита Липківського будинок 23, (Літера А) та знаходяться в комунальній власності міста Києва, що згідно технічного паспорту БТІ має статус "нежитлових", а не "допоміжних", як це зазначено судами в рішенні.
Крім того, відповідач-1 вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав застосування у справі 910/6817/19 строків позовної давності.
Також, на думку Київської міської ради, судом першої інстанції порушено норми процесуального права, оскільки відмовлено відповідачу-1 в задоволенні клопотання про залучення Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва", як третьої особи на стороні відповідачів, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.
4.3. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін, як такі, що прийняті з повним та всебічним дослідженням обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права.
5. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій
5.1. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 25.12.2015 проведено державну реєстрацію юридичної особи - позивача, який згідно зі Статутом є об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку по вул. Митрополита Василя Липківського, 23, у м. Києві.
5.2. Згідно з актом приймання-передачі від 04.05.2016 КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва" передало в управління позивачу багатоквартирний житловий будинок по вул. Митрополита Василя Липківського, 23, у м. Києві, загальним об`ємом 21942 кв.м, загальною площею 6060,9 кв.м, у т.ч. підвал - 310 кв.м, нежитлова площа - 608 кв.м.
5.3. Як зазначив позивач, з інформаційної довідки від 15.04.2019 № 163476939 йому стало відомо, що на групу приміщень № 73, 75, 76, розташованих у будинку, відповідачем-2 зареєстровано право власності за територіальною громадою м. Києва в особі Київської міської ради (відповідача-1).
5.4. Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем-1 надано для державної реєстрації права власності територіальної громади міста Києва на спірні приміщення наступні документи: технічний паспорт від 28.11.2016, виготовлений на замовлення КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва", витяг з рішення Київської міської ради від 02.12.2010 № 284/5096 "Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва", листи регіонального Фонду державного майна України по місту Києву від 08.07.2016 № 30-08/7390, № 30-08/7391, № 30-08/7392 щодо відсутності інформації про перебування у держаній власності спірних приміщень, рішення Київської міської ради від 26.04.2007 № 453/1114 "Про перейменування у Солом`янському районі м. Києва", розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 10.12.2010 №1112 "Про питання організації управління в місті Києві", довіреність.
Також, після зупинення державним реєстратором розгляду заяви внаслідок відсутності документу, що підтверджує факт відсутності перебування об`єкта нерухомого майна у державній власності, відповідач-1 надав відповідний лист від 24.03.2017 № 30-08/3455 регіонального Фонду державного майна України по місту Києву.
Крім того, оскільки 10.05.2017 представником КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва" подавалася заява про внесення змін в частині зміни площі об`єкта на підставі довідки про зміну характеристик об`єкта нерухомого майна від 03.05.2017 № 3 та технічного паспорту від 28.11.2016 разом із внесеними до нього змінами, відповідачем-2 здійснено зміну в загальній площі нежитлових приміщень, а саме замість 307 кв.м зазначено 333,9 кв.м.
6. Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
6.1. Рішення суду першої інстанції першої інстанції мотивовано тим, що допоміжними приміщеннями є всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, комунікацій, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов`язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень.
Місцевий господарський суд дійшов висновку про доведеність позивачем факту приналежності спірних приміщень № 73, 75 до допоміжних, оскільки такі приміщення первинно планувалися як допоміжні, вони не є ізольованими, належать до житлового фонду і не є самостійним об`єктом нерухомого майна.
У той же час, приналежність приміщення № 76 безпосередньо до допоміжних приміщень будинку, призначених для побутового обслуговування та забезпечення нормальної експлуатації житлового будинку, позивачем належними та допустимими доказами не доведено у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог щодо вказаного приміщення судом відмовлено.
Суд першої інстанції зазначив, що рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 13.01.1992 № 26 "Про формування комунального майна міста та районів" не змінює правового статусу спірних приміщень.
Також місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на спірні нежитлові приміщення не призведе до поновлення порушених прав позивача, оскільки відповідне рішення вичерпує свою дію із внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Тому належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі є не скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, а скасування запису про проведену державну реєстрацію права оренди (частина 2 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Суд першої інстанції вказав, що оскільки право власності є абсолютним правом, яке включає право володіння, користування та розпорядження майном, якого ніхто не може бути позбавлений, крім випадків, передбачених законом (стаття 41 Конституції України, статті 316 - 319 ЦК України), то власник на підставі статті 391 ЦК не може бути визнаний таким, що втратив право користування своїм майном.
Право особи на власність підлягає захисту протягом усього часу наявності у особи титулу власника. Законодавчою підставою для втрати особою права власності у часі є положення Цивільного кодексу України про набувальну давність (стаття 344 ЦК України).
За наведених обставин суд дійшов висновку про непоширення строків позовної давності на спірні правовідносини, у зв`язку з чим відмовив у задоволенні відповідної заяви відповідача-1.
6.2. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог.
7. Позиція Верховного Суду
7.1. Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України (в редакції станом на момент подання касаційної скарги):
"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."
З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов`язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/ недоведеними або встановленням по новому обставин справи.
7.2. У касаційній скарзі відповідач-1 просить рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2020 скасувати саме в частині задоволення позову про скасування зареєстрованого за Київською міською радою за реєстраційним номером 1234415080000 права власності на нежитлові приміщення (групи приміщень № 73, № 75), літ. "А", що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Липківського Василя Митрополита (вулиця Урицького) будинок 23, загальною площею 63,4 кв.м, номер запису про право власності: 20156434, яке закріплене за територіальною громадою міста Києва, прийняти в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити, а тому оскаржувані судові рішення, з врахуванням положень наведеної статті 300 ГПК, переглядаються касаційним судом саме в цій частині.