Постанова
Іменем України
28 травня 2020 року
м. Київ
справа № 500/5161/15-к
провадження № 51-5153 км 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Остапука В. І.,
суддів Кравченка С. І., Слинька С. С.,
за участю:
секретаря судового засідання Миколаєнко О. О.,
прокурора Сингаївської А. О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 15 серпня 2019 року про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження та повернення апеляційної скарги захиснику Байрактар О. В.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 24 жовтня 2018 року задоволено подання інспектора Ізмаїльського міськрайонного відділу пробації Південного регіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації, скасовано звільнення засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням і направлено його в місця позбавлення волі для відбування покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, призначеного вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 04 лютого 2016 року за ч. 2 ст. 289 КК України.
Захисник Байрактар О. В., яка діє в інтересах засудженого ОСОБА_1, звернулась з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження вищезазначеної ухвали суду першої інстанції.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 15 серпня 2019 року відмовлено захиснику Байрактар О. В. у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 24 жовтня 2018 року щодо ОСОБА_1, а її апеляційну скаргу - повернуто.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає ухвалу суду апеляційної інстанції необґрунтованою та такою, яка постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а висновки апеляційного суду про наявність підстав для відмови в поновленні строку на апеляційне оскарження та повернення апеляційної скарги захиснику такими, що не відповідають дійсним обставинам справи. Вважає, що не був повідомлений належним чином про дату та час розгляду подання органу пробації щодо нього в місцевому суді, чого судом апеляційної інстанції з`ясовано і перевірено належним чином не було.Крім того зазначає, що йому не було надіслано ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 24 жовтня 2018 року. Стверджує, що про результат розгляду подання дізнався лише 09 березня 2019 року, коли був затриманий працівниками поліції. Вказує, що розгляд апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку захисника Байрактак О. В. було розглянуто апеляційним судом без його участі, попри заявлене ним клопотання, що є порушенням його права на захист. Крім того, стверджує, що його клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження також залишилось без розгляду апеляційним судом.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор під час касаційного розгляду вважала, що касаційна скарга засудженого ОСОБА_1 є обґрунтованою та просила її задовольнити, ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Згідно з положенням ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
Таким чином, підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Положеннями ч. 1 ст. 412 КПКУкраїни передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Частиною 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника. Право обвинуваченого на захист закріплене у п. 5 ч. 2 ст. 129 Конституції України як одна з основних засад судочинства.
Так, право особи на апеляційне оскарження спрямовано насамперед на реалізацію права на справедливий суд гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні. Принципи змагальності та рівності сторін щодо справедливого судового розгляду в розумінні зазначеної статті полягає в тому, що кожна зі сторін повинна мати змогу надати власне розуміння справи. Крім того ці принципи є застосовними також у частині вручення сторонам судових документів.
Згідно з ч. 1 ст. 20 КПК України засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізувати інші процесуальні права, передбачені КПК України.
Відповідно до вимог ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до вимогст. 370 КПКУкраїни судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПКУкраїни. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.
Проте ухвала апеляційного суду цим вимогам не відповідає.
У відповідності з вимогами п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 395 КПКУкраїни, апеляційна скарга на інші ухвали суду може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Так, відповідно до положень ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо: особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк; апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу; апеляційна скарга не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції; апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Мотивуючи своє рішення про повернення апеляційної скарги, Одеський апеляційний суд послався на підставу для повернення, передбачену п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, оскільки апеляційну скаргу подано після закінчення строку апеляційного оскарження і суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайшов підстав для його поновлення.