Постанова
іменем України
28 травня 2020 року
м. Київ
справа № 487/5703/18
провадження № 51-253км20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі:
головуючого Яковлєвої С. В.,
суддів Матієк Т. В., Наставного В. В.,
за участю:
секретаря судового
засідання Замкового І. А.,
прокурора Дехтярук О. К.,
захисника Ішбулатової С. Р. (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Ішбулатової С. Р. на вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 червня 2019 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 24 грудня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018150030003021, за обвинуваченням:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Новомиколаївка Вітовського району Миколаївської області, без місця реєстрації, проживаючого у гуртожитку АДРЕСА_1 ), такого, що судимості не має,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 186 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 15 і ч. 2 ст. 186 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. Питання щодо речових доказів вирішено судом відповідно до вимог закону.
Згідно з вироком суду 6 серпня 2018 року приблизно о 17:00 неповнолітній ОСОБА_1 проходивши по вул. Бузький бульвар біля житлового будинку № 5 у м. Миколаєві, побачив ОСОБА_2, котра йшла попереду нього, підійшов до неї ззаду, схопив руками сумочку, яка знаходилась на плечі потерпілої та намагався висмикнути її, але не зміг цього зробити. Тоді, засуджений завдав потерпілій одного удару рукою в область голови, після чого ОСОБА_2 почала кричати, а ОСОБА_1 намагався втекти, проте був затриманий співробітниками поліції.
Апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу захисника, а вирок суду - без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого через суворість, неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, просить скасувати судові рішення та закрити кримінальне провадження. На думку захисника, наявні в матеріалах кримінального провадження докази не підтверджують винуватість засудженого у вчиненні інкримінованого злочину та перебування останнього у стані алкогольного сп`яніння, а також вказує на те, що не всі докази було відкрито стороні захисту.
Позиції учасників судового провадження
Захисник підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити. Прокурор заперечував проти задоволення цієї скарги.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також наявність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як установлено частинами 1, 2 ст. 438 КПК, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. Можливості скасування судових рішень через невідповідність їх висновків фактичним обставинам кримінального провадження або неповноту судового розгляду, чинним законом не передбачено.
З касаційної скарги вбачається, що захисник, крім іншого, посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту судового розгляду, просить дати іншу оцінку доказам у справі, ніж ту, яку дали суди першої та апеляційної інстанцій, тоді як перевірку цих обставин до повноважень касаційного суду законом не віднесено.
Разом із тим, при перевірці судових рішень не встановлено обставин, які би ставили під сумнів законність і обґрунтованість висновку суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 370, п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК вказані висновки ґрунтуються на обʼєктивно з`ясованих обставинах, які підтверджені доказами, безпосередньо дослідженими під час судового розгляду й оціненими судом відповідно до ст. 94 зазначеного Кодексу. Зміст обставин і доказів докладно наведено у вироку.
Судові рішення свідчить, що суди ретельно перевіряв доводи, аналогічні тим, що викладені у касаційній скарзі. Зазначені в них мотиви про визнання цих доводів безпідставними, колегія суддів знаходить обґрунтованими і такими, що відповідають дослідженим доказам.
Зокрема, як убачається із вироку, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення доводиться показаннями потерпілої ОСОБА_2, котра під час судового розгляду пояснила, що вона йшла по вулиці та почула позаду шум, а коли обернулась, побачила, що біжить дитина. Далі, нападник намагався стягнути сумку з її плеча, проте вона увернулась та відчула удар кулаком ззаду по голові, вона почала кричати і нападник втік. ОСОБА_2 зазначила, що саме ОСОБА_1 намагався заволодіти її майном та завдав їй удару по голові, схоже було, що він перебував під дією наркотичних засобів. В подальшому, ОСОБА_2 разом з працівниками поліції та ОСОБА_1 поїхали до відділу поліції, де вона давала пояснення, а також їздила на експертизу.
Показання потерпілої є чіткими, послідовними, узгодженими з іншими доказами, зокрема з показаннями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, котрі у суді пояснили, що коли вони прибули на місце події потерпіла їм повідомила, що до неї підбіг хлопець та намагався заволодіти сумкою й завдав їй удару по голові. Під час затримання ОСОБА_1 вів себе неадекватно, було схоже, що він перебуває в стані викликаному вживанням наркотичних засобів. Потім підійшла потерпіла і впізнала ОСОБА_1, як особу, котра завдала їй удару та намагалась заволодіти її майном.
Крім того, суд проаналізував фактичні дані, що містяться у: протоколі прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення, з якої вбачається, що невстановлена особа із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя, намагалась заволодіти майном потерпілої; протоколі затримання ОСОБА_1 ; заяві ОСОБА_2 про добровільну видачу слідчому належної їй сумки та протоколі огляду цієї сумки; висновку експерта, відповідно до якого потерпілій було завдано легких тілесних ушкоджень.