Постанова
Іменем України
27 травня 2020 року
м. Київ
справа № 711/2014/15-ц
провадження № 61-36048св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" на постанову Апеляційного суду Черкаської області від 20 березня 2018 рокуу складі колегії суддів: Нерушак Л .В., Бабенка В. М., Карпенко О. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2015 року публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк"
(далі - ПАТ "Альфа-Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 29 липня 2008 року між відкритим акціонерним товариством "Сведбанк", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Сведбанк" (далі - ПАТ "Сведбанк"), та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав останній кредит у розмірі 40 300 дол. США на строк до 28 липня 2038 року, а вона зобов`язалася повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування в розмірі, строки та на умовах, що передбачені договором та додатком № 1 до нього - графіком погашення кредиту.
25 травня 2012 року між ПАТ "Сведбанк" та публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитним договором.
15 червня 2012 року між ПАТ "Дельта Банк" та публічним акціонерним товариством "Альфа-Банк" (далі - ПАТ "Альфа-Банк") укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитним договором. Отже, відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором від 29 липня 2008 року, який був укладений із ОСОБА_1, кредитором якої є ПАТ "Альфа-Банк".
Банк зазначав, що у порушення умов кредитного договору ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконала, в результаті чого станом
на 27 січня 2015 року має непогашену заборгованість: за кредитом у розмірі 32 673,78 дол. США, що є еквівалентом 519 499,74 грн, за процентами у розмірі 1 000,56 дол. США, що є еквівалентом 15 908,49 грн.
У зв`язку з порушеннями боржником зобов`язань зі сплати кредиту, процентів була нарахована неустойка, а саме пеня у розмірі 89,30 дол. США,
що є еквівалентом 1 419,83 грн.
Згідно з умовами кредитного договору у разі невиконання чи неналежного виконання позичальником будь-яких обов`язків, встановлених договором, у тому числі у разі затримання сплати частин кредиту та/або процентів за його користування, щонайменше на один календарний місяць, банк має право вимагати дострокового виконання зобов`язання з повернення кредиту.
На виконання умов кредитного договору ОСОБА_1 була направлена вимога про дострокове повернення кредиту від 18 лютого 2015 року, але на дату подання позовної заяви така вимога не виконана.
Ураховуючи викладене, ПАТ "Альфа-Банк" просило суд стягнути із ОСОБА_1 на його користь заборгованість: за кредитом у розмірі 519 499,74 грн, за процентами у розмірі 15 908,49 грн, пеню у розмірі 1 419,83 грн, всього - 536 828,06 грн та судовий збір у розмірі 3 654 грн.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 грудня
2015 рокуу складі судді Позарецької С. М. позов ПАТ "Альфа-Банк" задоволено.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ "Альфа-Банк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 536 828,06 грн, з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 519 499,74 грн; заборгованість за процентами у розмірі 15 908,49 грн; пеня у розмірі 1 419,83 грн, та 3 654 грн
на відшкодування сплаченого судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, проте свої зобов`язання за кредитним договором ОСОБА_1 станом на 27 січня 2015 року не виконала, що є підставою для стягнення з неї заборгованості
за кредитним договором відповідно до наданого банком розрахунку, який відповідає вимогам закону та умовам договору.
Крім того, кредитний договір від 29 липня 2008 року про отримання позичальником кредиту в іноземній валюті не суперечить положенням статті 524 ЦК України та умовам зазначеного договору, з якими під час укладання погодилася ОСОБА_1 . Цей договір не визнано недійсним,
не розірвано і не припинено.
Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 17 травня 2016 року призначено у справі за позовом ПАТ "Альфа-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором судово-бухгалтерську експертизу.
До надходження висновку експертизи провадження у справі зупинено.
Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 08 грудня 2017 року відновлено провадження у справі за позовом ПАТ "Альфа-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 20 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 грудня
2015 року скасовано.
Позов ПАТ "Альфа-Банк" задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ "Альфа-Банк" заборгованість
за кредитним договором у розмірі 38 513,12 грн.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що районний суд дійшов правильного висновку про порушення відповідачем умов кредитного договору, проте, врахувавши висновок судово-економічної експертизи від 21 листопада 2017 року № 1215/16-23, зазначив, що ПАТ "Альфа-Банк" не доведено надання ОСОБА_1 кредитних коштів у доларах США, оскільки у заяві на видачу готівки від 29 липня 2008 року не зазначено код валюти, що видавалася позичальнику, який обов`язково повинен бути зазначений.
Крім того, операція з видачі кредиту ОСОБА_1 відображена з позичкового рахунку, а не з поточного рахунку, як того вимагали нормативні і підзаконні акти, які діяли на момент видачі готівки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2018 року ПАТ "Альфа-Банк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржене судове рішення й залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2018 року поновлено ПАТ "Альфа-Банк" строк на касаційне оскарження постанови Апеляційного суду Черкаської області від 20 березня 2018 року.
Відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 711/2014/15-ц з Придніпровського районного суду м. Черкаси.
Надіслано учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено їм право подати відзив на касаційну скаргу.
У вересні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 квітня 2020 року справа передана судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 12 травня 2020 року справу за позовом ПАТ "Альфа-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, ухилившись від повного встановлення всіх обставин справи та взаємного зв`язку всіх доказів у їх сукупності, не взяв
до уваги преюдиційні факти щодо видачі ОСОБА_1 кредитних коштів в іноземній валюті, що встановлені рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 грудня 2016 року у справі № 711/8609/16-ц, а також не перевірив, чи були предметом оскарження умови кредитного договору щодо видачі кредитних коштів в іноземній валюті з позичкового рахунку.
При відсутності у суду апеляційної інстанції належних доказів того, що на момент укладення кредитного договору ОСОБА_1 було відкрито поточний рахунок, суд дійшов помилкового висновку, що операція з видачі кредитних коштів мала бути відображена на поточному рахунку позичальника.
Крім того, листом Національного банку України від 06 вересня
2011 № 11-219/3984-10558 "Про застосування окремих норм Інструкції" чітко визначено, що законодавством України не передбачено обов`язку клієнта банку при укладенні кредитного договору укладати договір про відкриття поточного рахунку.
Висновок судово-економічної експертизи від 21 листопада 2017 року № 1215/16-23щодо наявності у ОСОБА_1 станом на 27 січня 2015 року заборгованості за кредитним договором у національній валюті в розмірі 38 513,12 грн, з яким погодився апеляційний суд, є таким, що не відповідає умовам кредитного договору та вимогам закону.
Наведене свідчить про те, що ухвалене судове рішення ґрунтується на припущеннях, а не на доказах відповідно до вимог статті 81 ЦПК України.
ОСОБА_1 отримала кредитні кошти саме в іноземній валюті й це
не звільняє її від їх повернення у строки та порядку, визначеними умовами кредитного договору. Оформлення видачі кредиту з відступленням від положень нормативно-правових актів Національного банку України, на які посилається суд апеляційної інстанції та експерт, не свідчить про відсутність правовідносин між сторонами у справі, що виникли з оспорюваного кредитного договору.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2018 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначено, що оскаржене судове рішення
є законним і обґрунтованим, апеляційний суд правильно застосував норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку доказам, наданим сторонами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
29 липня 2008 року між відкритим акціонерним товариством "Сведбанк", правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав останній кредит
у розмірі 40 300 дол. США, а вона зобов`язалася повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування в розмірі та на умовах, що передбачені договором та додатком № 1 до нього - графіком погашення кредиту, до 28 липня 2038 року (т. 1, а. с. 5-7).
Згідно з розділом 2 кредитного договору від 29 липня 2008 року забезпеченням виконання зобов`язань позичальника за цим договором виступає: іпотека об`єкта нерухомості, що придбавається позичальником за договором купівлі-продажу; порука фізичної особи - ОСОБА_3 .
Кредитні кошти призначені для здійснення позичальником розрахунків за договором купівлі-продажу між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з метою придбання квартири АДРЕСА_1 (пункт 1.4 договору). Крім того, вказане нерухоме майно є предметом іпотеки за договором іпотеки від 29 липня 2008 року.
27 жовтня 2009 року між ПАТ "Сведбанк" та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору від 28 липня 2008 року, за умовами якої викладено пункт 3.1 кредитного договору в такій редакції: позичальник зобов`язується здійснювати погашення за кредитом, шляхом внесення коштів на позичковий рахунок № НОМЕР_1 щомісяця, через касу банку згідно з додатком № 2, що є невід`ємною частиною цього договору, якщо інше не передбачено цим договором. Графік погашення викладено в редакції згідно з додатком № 2. Всі інші умови кредитного договору залишені без змін.
25 травня 2012 року між ПАТ "Сведбанк" та ПАТ Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитним договором.
15 червня 2012 року між ПАТ "Дельта Банк" та ПАТ "Альфа-Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитним договором (а. с. 24, т. 1). Таким чином, відбулось відступлення прав вимоги за кредитним договором від 29 липня 2008 року, укладеним між ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_1, кредитором якої є ПАТ "Альфа-Банк".
18 лютого 2015 року ПАТ "Альфа-Банк" направив ОСОБА_1 за вказаною у кредитному договорі адресою повідомлення-вимогу щодо порушень виконання умов кредитного договору та необхідності у строк протягом 30 календарних днів з моменту надіслання цієї вимоги, достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом і нараховані штрафні санкції (а. с. 38-39, т. 1).
У зв`язку з тим, що вимога банку відповідачем не була виконана, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.