ПОСТАНОВА
Іменем України
02 червня 2020 року
м. Київ
справа № 334/1230/17(2-а/334/278/17)
адміністративне провадження № К/9901/6276/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Єзерова А.А., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12.09.2017р. (суддя - Дубина Л.А.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2017р. (судді - Шальєва В.А., Білак С.В., Чумак С.Ю.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - Запорізький обласний військовий комісаріат про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати протиправними дії відповідача щодо не призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із настанням інвалідності І групи внаслідок поранення, контузії та захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" та Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";
стягнути з відповідача на його користь одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням І групи інвалідності внаслідок поранення, контузії та захворювання, отриманих під час виконання обов`язків військової служби при перебуванні в країні, де велись бойові дії, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби відповідно до Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. №975 у розмірі 334500 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та Порядку від 25.12.2013р. №975. Вважає відмову відповідача у призначенні та виплаті йому одноразової грошової допомоги протиправною, а вимогу про надання документу, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження безпідставною та незаконною.
Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12.09.2017р., яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2017р., в задоволенні позову відмовлено.
З ухваленими у справі рішеннями не погодився позивач, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позову.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що форму документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження на законодавчому рівні не визначена, не встановлена та не затверджена, а тому вимога відповідача щодо необхідності надання такого документа є такою, що не відповідає вимогам Закону та Порядку №975, а тому не може бути підставою для відмови у призначенні йому одноразової грошової допомоги.
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, в ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач проходив строкову військову службу у складі діючої армії Міністерства оборони СРСР з 28.04.1983р. по 06.05.1985р., що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_1 . (а.с. 7 - 10)
Згідно висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 25.11.2015р. №2306/Ж описаний рубець позивача в лобній ділянці справа є наслідком загоєння рани, яка виникла внаслідок розривної дії снаряду та могла бути спричинена у 1984 році. (а.с. 15)
Відповідно до витягу з протоколу засідання Центральної військово - лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України від 04.12.2015р. №4613 отримане позивачем вогнепальне осколкове поранення голови (контузія головного мозку у 1984 році пов`язане з виконанням ним обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. (а.с. 11)
Згідно виписки з Акту огляду МСЕК до довідки серії АВ №0548189 від 28.12.2015р. позивачу встановлено першу групу інвалідності, поранення, контузія, захворювання пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. (а.с. 14)
06.01.2016р. позивач звернувся до Запорізького ОВК із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням інвалідності І групи, яка пов`язана з виконанням службових обов`язків. (а.с. 17)
Згідно витягу з протоколу засідання Комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 20.05.2016р. №36 розглянувши подані документи, комісія дійшла висновку про необхідність повернення на доопрацювання документів, поданих на розгляд особами з числа колишніх військовослужбовців у зв`язку із відсутністю документів, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, як це передбачено пунктом 11 Порядку №975. (а.с. 19)
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що у зв`язку з не наданням позивачем документу, що свідчить про причини та обставини поранення, зокрема про те, що поранення не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, є обґрунтованим рішення комісії Міністерства оборони про повернення документів відносно позивача для доопрацювання до Запорізького обласного військового комісаріату.
З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи, а мотиви та доводи наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, відповідно до частини 2 статті 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", тут і далі в редакції чинній на час встановлення позивачу першої групи інвалідності, виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".