ПОСТАНОВА
Іменем України
02 червня 2020 року
м. Київ
справа № 751/1765/17
адміністративне провадження № К/9901/3775/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Кравчука В.М., Шарапи В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05.07.2017р. (суддя - Маслюк Н.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017р. (судді - Чаку Є.В., Коротких А.Ю., Літвіна Н.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - Чернігівський обласний військовий комісаріат про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати неправомірним та скасувати рішення Міністерства оборони України від 24.02.2017р. №19, оформлене протоколом засідання Комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі ( смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби в частині відмови у призначенні та виплаті йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де проводились бойові дії;
зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де проводились бойові дії у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день виплати допомоги, встановленому п. 6 ч. 1 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. №975.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та Порядку від 25.12.2013р. №975. Вважає відмову відповідача у призначенні та виплаті йому одноразової грошової допомоги протиправною, а вимога про надання документу, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження є безпідставною та незаконною.
Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05.07.2017р., яка залишена без змін ухвалою Харківського Київського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2017р., позов задоволено частково.
Визнано неправомірним та скасовано рішення Міністерства оборони України від 24.02.2017р. №19 в частині відмови позивачу у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби, при перебуванні в країнах де велись бойові дії.
Зобов`язано Міністерство оборони України призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням III групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії у розмірі 150 кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
З ухваленими у справі рішеннями не погодився відповідач, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що позивачем не надано до відповідача жодного документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. За відсутності вказаних документів неможливо визначити право позивача на отримання одноразової грошової допомоги.
Крім того, посилається на те, що справа розглядалась неповноважним складом суду, оскільки згідно ч. 1 ст. 24 КАС України адміністративні справи, предметом оскарження яких є рішення, дії чи бездіяльність міністерства розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді колегією суддів у складі трьох суддів.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, в ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач проходив строкову військову службу у військовій частині польова пошта №52011 у період з 29.09.1983р. по 01.02.1986р., що підтверджується військовим квитком НОМЕР_1 . (а.с. 9 - 11)
Згідно довідки Чернігівського об`єднаного міського військового комісаріату від 24.01.2013р. №3/55 позивач приймав участь в бойових діях з 26.12.1983р. по 01.02.1986р. під час виконання інтернаціонального обов`язку. (а.с. 14)
Відповідно до висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи від 31.01.2013р. №170/Ж описаний рубець позивача є наслідком загоєння рани, яка могла утворитися внаслідок осколкового поранення, що могло бути спричинено під час проходження служби у 1984 році. (а.с. 16)
Згідно витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України від 18.03.2013р. №632 множинні вогнепальні поранення голови та кінцівок (контузія головного мозку 1984 року) пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. (а.с. 17)
Відповідно до довідки до Акту огляду МСЕК серії АВА №004367 від 02.10.2014р. позивачу вперше встановлена ІІІ група інвалідності, поранення, контузія і захворювання пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії. (а.с. 18)
Згідно довідки до Акту МСЕК серії АВА №012856 при повторному огляді 20.10.2015р. позивачу підтверджено ІІІ групу інвалідності. (а.с. 18)
24.12.2015р. позивач звернувся до Чернігівського ОМВК із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності. (а.с. 19)
Супровідним листом від 25.12.2015р. №6552 Чернігівський ОМВК направив складений щодо позивача висновок до Міністерства оборони України відповідно до п. 13 Порядку №875 для прийняття відповідного рішення щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги, зазначивши при цьому, що позивач має право на отримання вказаної грошової допомоги у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності. (а.с. 21)
Відповідно до витягу з протоколу засідання Комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України від 20.05.2016р. №36 прийнято рішення про повернення на доопрацювання документів, оскільки відсутні документи, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми та каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, як це передбачено п. 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчання (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. №975. (а.с. 22)
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.
Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 17.10.2016р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2016р., у справі №751/7908/16-а зобов`язано Міністерство оборони України розглянути заяву позивача про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності з доданими до неї документами і прийняти рішення у відповідності до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку №975.
Згідно витягу з протоколу засідання Комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України від 24.02.2017р. №19 Міністерством оборони України на засіданні Комісії розглянуто документи про призначення і виплату одноразової грошової допомоги та враховуючи, що заявником не подано документ, що свідчить про обставини поранення, позивачу відмовлено у призначенні такої допомоги. (а.с. 24)
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку №975. При цьому суди виходили з того, що правовою підставою для призначення особі одноразової грошової допомоги в порядку статей 16, 162 Закону №2011-ХІІ та Порядку №975 є відповідний висновок МСЕК, який подавався позивачем до Комісії.