ПОСТАНОВА
Іменем України
29 травня 2020 року
м. Київ
справа №821/1115/16
касаційне провадження №К/9901/37997/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Усенко Є.А.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23.11.2016 (суддя Попов В.Ф.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2017 (головуючий суддя - Косцова І.П.; судді: Стас Л.В., Турецька І.О.) у справі № 821/1115/16 за позовом Приватного підприємства "Поліекспо" до Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Херсоні Херсонської області про стягнення пені за прострочення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,
В С Т А Н О В И В:
Приватне підприємство "Поліекспо" в серпні 2016 року звернулось до суду з адміністративним позовом до Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області та Управління Державної казначейської служби України у м. Херсоні Херсонської області, в якому просило стягнути з державного бюджету на його користь пеню в сумі 625562,95 грн. за прострочення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Херсонський окружний адміністративний суд постановою від 23.11.2016 позовні вимоги задовольнив повністю.
Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16.02.2017 залишив постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23.11.2016 без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Херсонська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Херсонській області оскаржила їх у касаційному порядку.
В касаційній скарзі відповідач-1 просить скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23.11.2016, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог Херсонська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Херсонській області зазначає, що оскаржувані судові рішення прийняті без повного дослідження всіх істотних обставин справи, а також звертає увагу на те, що вона діяла в межах повноважень та відповідно до вимог чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.01.2013 та 20.02.2013 позивачем подано до органу доходів і зборів податкові декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року та січень 2013 року, в рядку 23 яких заявлено суми в розмірі 1613549,00 грн. та 1717925,00 грн., що підлягають бюджетному відшкодуванню відповідно.
Контролюючим органом проведено документальні позапланові виїзні перевірки правомірності нарахування Приватним підприємством "Поліекспо" бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку за листопад, грудень 2012 року та січень 2013 року, результати яких оформлено довідками від 07.02.2013 № 906/15.4/19236745 та від 04.04.2013 № 2085/15.4/19236745.
За наслідками цих контрольних заходів підтверджено зазначені підприємством суми бюджетного відшкодування, проте фактично їх перераховано на рахунок позивача в банку 26.06.2013 і 27.11.2015.
Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) бюджетне відшкодування - це відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
За правилами пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Згідно з пунктами 200.10, 200.11, 200.12, 200.13 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
Орган державної податкової служби зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування або шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку, або шляхом оформлення (випуску) казначейського фінансового векселя (за згодою платника податків) протягом п`яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.
У справі, яка розглядається, суди встановили, що граничним строком перерахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1613549,00 грн. за грудень 2012 року на адресу Приватного підприємства "Поліекспо" було 27.03.2013, тоді як фактично суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1008537,32 грн. відшкодовано позивачу 26.06.2013, а суму в розмірі 605011,68 грн. - 27.11.2015.
Граничним строком перерахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1717925,00 грн. за січень 2013 року на адресу підприємства було 25.04.2013, тоді як фактично суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1034165,19 грн. відшкодовано позивачу 26.06.2013, а суму в розмірі 683759,81 грн. - 27.11.2015.
Згідно з пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.