ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/12945/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СКС"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2020 (судді: Алданова С. О. - головуючий, Мартюк А. І., Зубець Л. П.) і рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2019 (суддя Данилова М. В.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СКС"
до Офісу великих платників податків Державної податкової служби і Державної казначейської служби України
про стягнення грошових коштів у сумі 94 167,00 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. У вересні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СКС" (далі - ТОВ "СКС") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (далі - Офіс ВПП ДФС) і Державної казначейської служби України про стягнення з Державного бюджету України 94 167,00 грн шкоди (збитків), завданої внаслідок неправомірних дій Офісу ВПП ДФС.
1.2. Позовні вимоги із посиланням, зокрема, на положення частин 1, 2 статті 22, статей 104, 170, 1173, 1174, 1192 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 22 Господарського кодексу України, підпункту 17.1.11 пункту 17.1 статті 17, пункту 21.3 статті 21 Податкового кодексу України, частин 1, 2 статті 25 Бюджетного кодексу України обґрунтовані документальним підтвердженням витрат ТОВ "СКС" на оплату послуг Адвокатського об`єднання "Правова та економічна безпека" (згідно з договором про надання правової допомоги від 30.03.2018), пов`язаних із наданням правової допомоги щодо оскарження у судовому порядку (адміністративна справа № 640/20808/18) рішення комісії Офісу ВПП ДФС, що становить 94 167,00 грн, про стягнення яких заявлено цей позов.
1.3. У відзиві на позовну заяву Офіс ВПП ДФС, заперечуючи проти її задоволення, акцентував, що адміністративний суд розглядав справу № 640/20808/18 за позовом ТОВ "СКС" щодо оскарження рішень Офісу великих платників податків Державної податкової служби. Так, згідно зі статтями 123, 132, 134 Кодексу адміністративного судочинства України склад і розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Проте у межах адміністративної справи заяви про відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, подано не було.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.11.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2020, у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що позивач ототожнює розмір майнової шкоди із витратами у сумі 94 167,00 грн на оплату правової допомоги, наданої за договором від 30.03.2018, укладеним з Адвокатським об`єднанням "Правова та економічна безпека", під час розгляду адміністративної справи № 640/20808/18 та під час виконання рішення адміністративного суду.
Проте, як зазначив суд, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 19.09.2019 у справі № 925/245/19, за правовою природою витрати на правову допомогу, що ґрунтуються на договірних відносинах і можуть бути відшкодовані виключно у спосіб, передбачений процесуальним законодавством, не є тотожними реальним збиткам (грошовій вартості втраченого майна та додаткових витрат на його відновлення) та не набувають відповідних ознак унаслідок нереалізації права на їх відшкодування у передбаченому законом порядку.
3. Короткий зміст вимог касаційних скарг
3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями, ТОВ "СКС" у касаційній скарзі просить рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2019 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2020 скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову повністю, наголошуючи на порушенні та неправильному застосуванні судами норм матеріального та процесуального права.
3.1.1. Скаржник акцентує, що позивач заявив вимоги про відшкодування не сум витрат на оплату правової допомоги, стягнення якої відбувається в межах процесуального кодексу за результатами розгляду справи, а саме реальних збитків, понесених позивачем, пов`язаних із наданням правової допомоги щодо оскарження у судовому порядку рішень комісії Офісу ВПП ДФС, які визнані протиправними та скасовані згідно з рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.03.2019 в адміністративній справі № 640/20808/18.
Заявник касаційної скарги зазначає, що за змістом частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України серед ознак реальних збитків можна виділити наявність порушеного права особи та витрат, які ця особа мусить зробити для відновлення свого права. Такі ознаки повною мірою притаманні заявленим до відшкодування у межах цієї справи витратам (збиткам), оскільки вони безпосередньо пов`язані із відновленням порушених рішеннями комісії Офісу ВПП ДФС прав позивача. Наявність і розмір зазначених збитків перебувають у безпосередньому причинному зв`язку із протиправною поведінкою Офісу ВПП ДФС, оскільки саме внаслідок такої протиправної діяльності позивач був змушений вчиняти необхідні дії, пов`язані із відновленням його порушених прав.
3.1.2. Обґрунтовуючи у касаційній скарзі необхідність відступлення від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 925/245/19, ТОВ "СКС" зауважує, що у зазначеній постанові суд касаційної інстанції безпідставно, без наведення будь-яких законних та обґрунтованих аргументів, зробив висновок, що витрати на професійну правову допомогу, понесені суб`єктом господарювання для відновлення своїх порушених прав, не є збитками, оскільки вони не є заходом цивільно-правової відповідальності, не мають ознак збитків відповідно до чинного законодавства, а їх наявність та розмір не перебувають у безпосередньому причинному зв`язку із протиправною поведінкою відповідача.
Скаржник вважає, що такі висновки суперечать положенням частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України, а висновок суду, що витрати на професійну правову допомогу не є збитками, оскільки вони не є заходом цивільно-правової відповідальності, є безпідставним. Не погоджується скаржник і з іншими висновками суду касаційної інстанції, викладеними у постанові від 19.09.2019 у справі № 925/245/19.
3.2. Офіс ВПП ДФС у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, наголошуючи, що ТОВ "СКС" помилково ототожнює розмір майнової шкоди з витратами на правову допомогу у сумі 94 167,00 грн на оплату правової допомоги за договором від 30.03.2018. Стягнення судових витрат, пов`язаних із розглядом адміністративної справи, передбачено Кодексом адміністративного судочинства України, і плата за юридичні послуги належить до судових витрат, пов`язаних із розглядом справи.
Отже, підстав для стягнення витрат, понесених позивачем на оплату правової допомоги в адміністративній справі, відповідно до статей 1173, 1174 Цивільного кодексу України немає.
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1. Переглянувши у порядку письмового провадження судові рішення, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
4.2. Суди попередніх інстанцій установили, що 30.03.2018 між Адвокатським об`єднанням "Правова та економічна безпека" (адвокат) і ТОВ "СКС" (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги, за умовами якого адвокат узяв на себе зобов`язання надати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов`язався оплатити замовлення у порядку та строки, визначені сторонами.
05.11.2018 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання правової допомоги від 30.03.2018, згідно з якою сторони дійшли згоди, що окрім доручень, наведених у пункті 1.2 договору про надання правової допомоги від 30.03.2018, адвокат зобов`язався надавати клієнтові правову допомогу, пов`язану: - з оскарженням у судовому порядку рішення комісії Офісу ВПП ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 01.08.2018 № 866646/36088095 та виконанням отриманого за результатами такого оскарження рішення суду; - зобов`язанням Державної фіскальної служби України у судовому порядку зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену ТОВ "СКС" податкову накладну від 26.03.2018 № 1001272 і виконанням отриманого із цього питання рішення суду; - оскарженням у судовому порядку рішення комісії Офісу ВПП ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, яке оформлено протоколом № 1/2018, в частині внесення/включення ТОВ "СКС" до переліку ризикових платників податків і виконанням отриманого за результатами такого оскарження рішення суду; - зобов`язанням Офісу ВПП ДФС у судовому порядку виключити ТОВ "СКС" із переліку ризикових платників податків і виконанням отриманого із цього питання рішення суду.
4.3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.03.2019 у справі № 640/20808/18 позов ТОВ "СКС" до Офісу ВПП ДФС, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю, а саме: визнано протиправним і скасовано рішення комісії Офісу ВПП ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 01.08.2018 № 866646/36088095; зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 26.03.2018 № 1001272, складену ТОВ "СКС"; визнано протиправним і скасовано рішення від 22.03.2018 комісії Офісу ВПП ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про включення ТОВ "СКС" до переліку ризикових підприємств, оформлене протоколом № 1/2018; зобов`язано Офіс ВПП ДФС виключити ТОВ "СКС" із переліку ризикових суб`єктів господарювання.
Крім того, згідно із судовим рішенням в адміністративній справі стягнуто на користь ТОВ "СКС" сплачений ним судовий збір у сумі 3 524,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Офісу ВПП ДФС.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2019 у справі № 640/20808/18 апеляційну скаргу Офісу ВПП ДФС повернуто заявникові, а згідно з ухвалою від 06.08.2019 Офісу ВПП ДФС відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.03.2019.
Ухвалою Верховного Суду від 06.09.2019 у справі № 640/20808/18 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу ВПП ДФС на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2019 у справі № 640/20808/18.
4.4. Суди попередніх інстанцій також установили, що згідно з актом № 1 приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 30.03.2018 адвокат на виконання умов договору в період із 05.11.2018 по 02.09.2019 надав клієнту послуги, перелік яких наведено в акті, на загальну суму 94 167,00 грн. Згідно з платіжним дорученням від 13.09.2019 № 4761 товариство перерахувало на рахунок адвокатського об`єднання 94 167,00 грн плати за консультаційні послуги згідно з рахунком від 09.09.2019 № 53.
4.5. Як свідчать матеріали справи № 910/12945/19, яка розглядається, предметом позову у ній є вимога ТОВ "СКС" про стягнення з Державного бюджету України 94 167,00 грн шкоди (збитків), завданої внаслідок неправомірних дій Офісу ВПП ДПС, на підставі, зокрема, статей 22, 1173, 1174, 1192 Цивільного кодексу України, а саме коштів на оплату послуг Адвокатського об`єднання "Правова та економічна безпека" (згідно з договором про надання правової допомоги від 30.03.2018), пов`язаних із наданням правової допомоги щодо оскарження у судовому порядку (адміністративна справа № 640/20808/18) рішень комісії Офісу ВПП ДФС.
4.6. Відповідно до статті 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
За змістом статті 22 Цивільного кодексу України, яку позивач визначив підставою позову, збитками визнаються витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За загальними положеннями, наведеними у статті 1166 цього Кодексу, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
4.7. Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування або посадовою особою відповідного органу визначені у статтях 1173, 1174 Цивільного кодексу України, за змістом яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи посадовою особою відповідного органу при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Статті 1173 і 1174 Цивільного кодексу України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, ці норми не заперечують обов`язкової наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.
Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у виді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом до суду про стягнення шкоди на підставі статті 1173 Цивільного кодексу України.
4.8. Відповідно до частини 2 статті 2, частини 1 статті 170 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.